ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.01.2002 Справа N А23-1
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. — головуючого,
Дроботової Т.Б.,
Черкащенка М.М.,
за участю від КП "Новомосковське" — Руденко, дов.
представників сторін: від 02.01.02
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційні скарги 1. Новомосковської міської ради.
2.
3. Колективного підприємства
“Новомосковське”
на ухвалу Від 20.06.01 арбітражного суду
Дніпропетровської області
у справі № А23-1
за позовом Виробничого сільського господарського
кооперативу “Нива”
до 1. Новомосковської міської ради.
2.
3. Колективного підприємства
“Новомосковське”
про визнання актів недійсними
В С Т А Н О В И В:
Арбітражний суд Дніпропетровської області рішенням від 01.03.01
(суддя Джихур О.В.) позов задовольнив частково, а саме визнав
недійсним розпорядження голови міської адміністрації від
13.11.92 № 708 “Про затвердження державних актів на право
користування землею” та визнав недійсним державний акт на право
постійного користування землею від 04.11.92.
В частині визнання недійсним державного акта на право постійного
користування землею від 04.11.92 провадження у справі припинено,
а в частині визнання недійсним розпорядження Голови
Новомосковської міської адміністрації від 13.11.92 № 708 в
позові відмовлено.
05.06.01 КП “Новомосковське” подало до арбітражного суду заяву
про перевірку рішення в порядку нагляду, заявивши клопотання про
відновлення пропущеного процесуального строку, встановленого
статтею 102 Арбітражного процесуального кодексу України.
Розглянувши клопотання, голова арбітражного суду
Дніпропетровської області Плевако В.І. ухвалою від 20.06.01
відмовив у його задоволенні, посилаючись на відсутність поважних
причин пропуску строку.
В ухвалі зазначено, що, отримавши рішення, як стверджує заявник,
20.03.01, він мав ще 47 днів для звернення з заявою, але заяву
направив тільки 05.06.01.
Новомосковська міська рада та КП “Новомосковське” подали до
Вищого господарського суду України касаційні скарги, в яких
просять скасувати ухвалу як таку, що не відповідає нормам
господарського процесу, оскільки не враховані фактичні
обставини, які призвели до пропуску процесуального строку.
Пропуск строку заявники пов'язують, насамперед, з тим, що копія
рішення отримана лише 20.03.01, а також з отриманням архівних
документів.
Заслухавши доповідь судді Дроботової Т.Б. та пояснення
присутнього у судовому засіданні представника КП
"Новомоськовське", перевіривши наявні матеріали справи на
предмет правильності застосування арбітражним судом
Дніпропетровської області норм процесуального права, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
таких підстав.
На момент прийняття рішення у даній справі перевірка законності
та обгрунтованості рішень, ухвал, постанов арбітражного суду
здійснювалась в порядку нагляду на підставах, передбачених
розділом ХІІ Арбітражного процесуального кодексу України, а саме
на підставі заяви сторони, строк подання якої передбачався два
місяці з дня прийняття відповідного судового акта.
Як вбачається з матеріалів справи рішення, що оскаржується, було
прийнято арбітражним судом Дніпропетровської області 01.03.01 та
розіслано сторонам 05.03.01 відповідно до вимог ст. 110
Арбітражного процесуального кодексу України. Проте з заявою про
перевірку вказаного рішення в порядку нагляду КП
"Новомосковське" звернулося лише 16.05.01, яка була повернута
заявнику 25.05.01 в зв'язку з тим, що заяву подано після
закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання
про відновлення цього строку.
Після усунення вказаних недоліків, заява КП "Новомосковське" з
клопотанням про відновлення пропущеного строку подана до
арбітражного суду Дніпропетровської області 05.06.01, тобто зі
значним пропуском встановленого строку.
Ухвалою від 20.06.01 арбітражного суду Дніпропетровської області
відмовлено у відновленні процесуального строку на подачу заяви
про перевірку в порядку нагляду рішення суду від 01.03.01, з
посиланням на відсутність поважних причин пропуску строку.
Виходячи зі змісту ст. 53 Арбітражного процесуального кодексу
України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які
є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними перешкодами
чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних процесуальних
дій.
Касаційна інстанція вважає, що арбітражний суд Дніпропетровської
області обґрунтовано дійшов висновку про відсутність поважних
причин пропуску строку, і не прийняв до уваги посилання заявника
на несвоєчасне отримання копії рішення, оскільки відповідно до
статті 102 діючого на той час Арбітражного процесуального
кодексу України, строк на подачу заяви про перевірку рішення,
ухвали, постанови обчислювався з дня прийняття рішення, ухвали,
постанови, а не з моменту одержання їх сторонами. Крім того,
клопотання про відновлення процесуального строку на подачу заяви
про перевірку рішення арбітражного суду Дніпропетровської
області взагалі не містить жодних вказівок на існування істотних
перешкод, які б позбавляли заявника можливості своєчасного
оскарження рішення арбітражного суду.
Таким чином, фактичні обставини свідчать про те, що причиною
пропуску процесуального строку є неправильні дії самого
заявника, допущена ним недбалість при підготовці матеріалів для
оскарження судового рішення.
На підставі викладеного та керуючись статтею 111-5, пунктом 1
статті 111-9, статтями 111-11, 111-13 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Ухвалу арбітражного суду Дніпропетровської області від 20.06.01
у справі № А23-1 залишити без змін, а касаційні скарги
Новомосковської міської ради та КП "Новомосковське" — без
задоволення.
Повернути КП "Новомосковське" з державного бюджету України
42,50 грн. державного мита, сплаченого за платіжним дорученням
від 01.11.01 № 3457.
Повернути Новомосковській міській раді з державного бюджету
України 42,50 грн. державного мита, сплаченого за квитанцією від
11.10.01 № 173.
Головуючий В.Божок
Судді Т.Дроботова
М.Черкащенко