ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
23.01.2002                                     Справа N 22/15а
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок B.C. - головуючого Дроботової Т.Б. Черкащенка М.М.
за участю представників      не з'явилися
сторін                       
розглянувши у відкритому     Малого приватного підприємства
судовому засіданні касаційну “Велга“
скаргу                       
на постанову                 від 18.10.2001 Донецького
                             апеляційного господарського суду
у справі                     № 22/15 а господарського суду
                             Донецької області
за позовом                   Малого приватного підприємства
до                           “Велга” Державної податкової
                             інспекції у Приморському районі
                             м. Маріуполя
 
Про   визнання частково недійсним рішення ДПІ у м. Маріуполі
№ 32-23-1-20365703/32 від 19.04.2000
 
                       В С Т А Н О В И В:                                
 
Господарський  суд  Донецької області  рішенням  від  17.08.2001
позовні  вимоги  МПП  “Велга”  до  ДПІ  у  Приморському   районі
м.  Маріуполя  задовольнив  частково.  Судом  визнано  недійсним
рішення  ДТП  № 32-23-1-20365703/32 від 19.04.2000р.  в  частині
донарахування позивачу ПДВ 173700 грн., пені в сумі  41207  грн.
та  фінансових  санкцій за цим податком в  сумі  173700  грн.  з
посиланням на недоведеність відповідачем заниження позивачем ПДВ
на суму 173700 грн.
 
У  позовних вимогах про визнання зазначеного рішення недійсним в
частині  донарахування 17667 грн. ПДВ та фінсанкцій  та  таку  ж
суму судом відмовлено.
 
За  апеляційною скаргою ДПІ у Приморському районі  м.  Маріуполя
Донецький  апеляційний господарський суд переглянув рішення  від
17.08.2001  в  апеляційному порядку і постановою від  18.10.2001
змінив його, а саме відмовив у позовних вимогах МПП “Велга”  про
визнання недійсним рішення ДПІ у Приморському районі М.Маріуполя
№ 32-23-1-20365703/32 від 19.04.2000 в частині донарахування ПДВ
в сумі 173700 грн., пені в сумі 41227 грн. та фінсанкцій з ПДВ в
сумі 173700 грн..
 
В решті частині рішення суду залишено без змін.
 
МПП  подало  до  Вищого  господарського суду  України  касаційну
скаргу на постанову Донецького апеляційного господарського  суду
від  18.10.2001, просить її скасувати мотивуючи скаргу  доводами
про   порушення  судом  норм  процесуального  права,   а   саме:
неправильне, на думку скаржника, відновлення строку для  подання
апеляційної   скарги,  невідповідність  останньої   встановленим
статтею   97    Господарського   процесуального  кодексу України
( 1798-12  ) (1798-12)
           вимогам,    незазначення в оскаржуваній постанові
доводів,  викладених  у  відзиві  на апеляційну скаргу,  доводів
за  яким апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази.
 
Заслухавши  доповідь судді Дроботової Т.Б.,  перевіривши  наявні
матеріали справи на предмет правильного застосування судом  норм
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з таких підстав.
 
Відповідно  до  статті 53 Господарського процесуального  кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         за заявою сторони, прокурора  чи  з  своєї
ініціативи  господарський  суд  може  визнати  причину  пропуску
встановленого законом процесуального строку поважною і відновити
пропущений    строк.   Про   відновлення   пропущеного    строку
зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду.
 
В  зворотньому  випадку  про  відмову  у  відновленні  строку  -
виноситься   ухвала,  яка  може  бути  перевірена   в   порядку,
передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
 
Як   вбачається  з  матеріалів  справи,  апеляційна  скарга  ДПІ
Приморського  району була подана з клопотанням  про  відновлення
строку на її подання, в якому зазначено, що строк пропущений  не
з  вини  ДПІ,  оскільки  рішення суду  було  отримано  ним  лише
27.08.2001, тобто в останній для апеляційного оскарження день.
 
Вказане клопотання було судом розглянуто і задоволене, про що за
значено в постанові Донецького апеляційного господарського  суду
від 18.10.2001.
 
У  касаційній  скарзі відсутні будь-які доводи МПП  “Велга”,  на
підставі яких він вважає, що строк на подачу апеляційної  скарги
був порушений з вини ДПІ у Приморському районі.
 
Касаційна  інстанція також не приймає до уваги  доводи  заявника
про   порушення   судом  статей  94,  97,   105   Господарського
процесуального  кодексу  України  щодо  оформлення   апеляційної
скарги  заявником та постанови апеляційного суду, оскільки  вони
спростовуються наявними матеріалами справи.
 
Крім  того,  колегія  суддів зазначає, що  касаційна  скарга  не
містить    будь-яких   обґрунтованих   доводів   про   прийняття
неправильної   постанови  через  порушення  норм  процесуального
права,  а також доводів про порушення норм процесуального права,
які  на  підставі частини другої статті 111-10  є  в  будь-якому
випадку підставою для скасування судових рішень.
 
З  огляду  на  викладене та керуючись статтею 111-5,  пунктом  1
ст.  111-9, статтею 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Постанову  Донецького апеляційного господарського суду Донецької
області  №  22/15а  залишити без змін, а  касаційну  скаргу  МПП
“Велга” - без задоволення.