ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАїНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.01.2002 Справа N 9/117/9/24-57
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді Кузьменка М.В,
суддів Васищака І.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Колективного підприємства “Промбуд-
6” на постанову арбітражного суду Волинської області від
18.05.2001р.
у справі № 9/117/9/24-57 господарського суду Волинської області
за позовом Волинського обласного управління Пенсійного фонду
України
до відповідачів Колективного підприємства “Промбуд-6”,
Колективного підприємства “Волиньбуд”
про стягнення 553,75грн.
за участю представників:
Волинського обласного управління ПФУ – Яковчук А.І.;
КП “Промбуд-6” – Крат В.Г. за дов. від 18.01.2002р. № 5;
КП “Волиньбуд” – Пронь П. Я. – голова правління.
В С Т А Н О В И Л А :
Волинське обласне управління Пенсійного фонду України звернулося
до арбітражного суду Волинської області з позовом про стягнення
в порядку регресу з Колективного підприємства “Промбуд-6”
553,75грн. в рахунок відшкодування виплачених гр. Петруку А.А.
пенсій по інвалідності, призначених йому у зв’язку з трудовим
каліцтвом (а.с.2-3).
Ухвалою арбітражного суду Волинської області від 29.09.2000р. до
участі у справі в якості іншого відповідача залучено Колективне
підприємство “Волиньбуд”, оскільки КП “Промбуд-6” проти позову
заперечувало, зазначивши, що не є правонаступником БУ “Промбуд-
1”, на якому трапився нещасний випадок, а здійснювало виплати по
регресним вимогам позивача за вказівкою вищестоящої організації
– КП “Волиньбуд” (а.с.19).
Рішенням арбітражного суду Волинської області від 30.01.2001р.
заявлені вимоги задоволено, стягнуто з КП “Промбуд-6” на користь
позивача 553,75грн. (а.с.73-76).Таке рішення прийнято судом
виходячи з того, що:
- гр. Петруку А.А. встановлено інвалідність у зв’язку з
трудовим каліцтвом, яке отримано в БУ “Промбуд-1” тресту
“Волиньпромбуд”;
- при реорганізації КП “Волиньбуд” виділені структурні
підрозділи, в т.ч. Будівельне управління “Промбуд-6”, на базі
якого створено КП “Промбуд-6”, яке згідно п. п. 2,4 рішення
конференції співвласників КП “Волиньбуд” є правонаступником
колективного підприємства в частині прав та обов’язків, які
відносились до його повноважень та компетенції у складі КП
“Волиньбуд”;
- відповідач в період з 1983 по 1999р. здійснював
відшкодування сум, виплачених пенсій по інвалідності гр.Петруку
А.А.
Постановою арбітражного суду Волинської області від 18.05.2001р.
рішення арбітражного суду Волинської області від 30.01.2001р.
залишено без змін (а.с. 123-126).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, КП
“Промбуд-6” звернулося до суду з касаційною скаргою та просить
їх скасувати, прийнявши рішення про стягнення 553,75грн. з
іншого відповідача – КП “Волиньбуд”. При цьому скаржник
посилається на те, що судом при прийнятті рішення неправильно
застосовано ч. 2 ст. 37 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
. Так, суд визнав
КП “Промбуд-6” правонаступником КП “Волиньбуд” з часу складання
передаточного балансу, а не з часу його підписання, у зв’язку з
чим безпідставно стягнув заборгованість перед Пенсійним фондом
України, яка виникла до часу підписання передаточного балансу.
Колегія суддів, приймаючи до уваги необхідність перегляду
оспорюваної постанови у касаційному порядку, відповідно до п. 7
Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення
змін до Арбітражного процесуального кодексу України ” від
21.06.2001року ( 2539-14 ) (2539-14)
, межі перегляду справи в касаційній
інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи
застосування норм матеріального і процесуального права при
винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним
касаційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 82 АПК України, в редакції, чинній на момент
розгляду арбітражним судом справи, рішення повинно прийматись
судом за результатами обговорення всіх обставин справи.
Принцип об’єктивної істини, тобто обгрунтованості висновків
суду, викладених у рішенні, дійсним обставинам справи, на момент
винесення рішення, також був закріплений ст. 38 АПК України, яка
зобов’язувала арбітражний суд не обмежуватись поданими
документами і матеріалами, а витребувати від підприємств та
організацій незалежно від їх участі у справі документи і
матеріали, необхідні для вирішення спору, у разі недостатності
поданих сторонами документів. Діюча редакція вказаної норми (ст.
38 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
) також визначає такий обов’язок суду.
Вимоги зазначених процесуальних норм судом не дотримані,
внаслідок чого ним неповно з’ясовані обставини, що мають
значення для вирішення даного спору.
Так, позивач звернувся з регресною вимогою про відшкодування сум
пенсій по інвалідності, що виплачені Петруку А.А. у 1999 році за
рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Згідно ст. 460 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, організація або
громадянин, відповідальні за заподіяну шкоду, зобов'язані за
регресною вимогою органу державного соціального страхування чи
Пенсійного фонду України відшкодувати суми допомоги або пенсій,
що виплачені особам, зокрема (згідно ст. 456 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
), яким заподіяно каліцтво або інше ушкодження
здоров’я, пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків.
Отже, для притягнення до цивільно-правової відповідальності,
визначеної вказаною нормою, у вигляді регресного відшкодування
виплачених сум пенсій, арбітражному суду слід було встановити,
зокрема, особу (організація або громадянин), яка відповідальна
за заподіяння шкоди.
При вирішенні спору, що є предметом розгляду у даній справі,
перша та наглядова інстанція встановили наступне.
18.05.73р. з працівником БУ “Промбуд-1” тресту “Волиньпромбуд”
Петруком А.А. трапився нещасний випадок при виконанні ним
трудових обов’язків, внаслідок чого йому ушкоджено здоров’я (акт
а.с.9), в зв’язку з чим встановлено інвалідність ІІ групи та
призначено пенсію (витяг з пенсійної справи № 135-879, а.с.10).
Разом з тим, БУ “Промбуд-1”, на якому стався нещасний випадок і
працював потерпілий, не мало статусу юридичної особи, а входило
до складу тресту “Волиньпромбуд” в якості структурного
підрозділу, в зв’язку з чим останній не міг нести цивільно-
правову відповідальність за ушкодження здоров’я гр.Петрука А.А.,
яке пов’язано з виконанням ним трудових обов’язків, у вигляді
регресного відшкодування сум пенсій по інвалідності, які
виплачені йому.
Отже, суду необхідно було встановити, хто є правонаступником
тресту “Волиньпромбуд”, яке як юридична особа може нести
цивільно-правову відповідальність за ушкодження здоров’я
гр.Петрука А.А., у відповідності з вимогами ст. 32 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
У випадку встановлення, що правонаступником тресту було КП
“Волиньбуд”, також витребувати документи щодо його реорганізації
шляхом виділення структурних підрозділів, в тому числі рішення
конференції співвласників підприємства від 13.05.99р. “Про
реорганізацію колективного підприємства “Волиньбуд”, на яке
посилається суд в рішенні, але яке відсутнє в матеріалах справи.
Відповідно до п. 6 ст. 34 Закону України “Про підприємства в
Україні” ( 887-12 ) (887-12)
, при виділенні з підприємства одного або
кількох нових підприємств до кожного з них переходять за
роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права
і обов'язки реорганізованого підприємства.
Таким чином, при наявності декількох правонаступників,
визначити, витребувавши необхідні письмові докази (підписаний
розподільчий баланс), у якій частині до кожного з них перейшов
майновий обов’язок юридичної особи по регресному відшкодуванню
сум пенсій, виплачених гр.Петруку А.А.
Вказані порушення норм процесуального права призвели до
невповного з’ясування обставин справи, в зв’язку з чим відсутні
підстави вважати, що господарським судом дана правильна оцінка
спірним правовідносинам та зроблений відповідаючий чинним нормам
права висновок щодо прав і обов’язків сторін.
Крім того, оспорювана КП “Промбуд-6” постанова арбітражного суду
Волинської області від 18.05.2001р., як вбачається з її вступної
частини прийнята головою арбітражного суду Волинської області
Матящуком Л.Є., разом з тим підписана першим заступником голови
цього ж суду Пахолюк В.А., що відповідно до ст. 111-10 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, є безумовною підставою для скасування
прийнятого судового акта.
Постановою Верховної Ради України від 17.05.2001 № 2424-ІІІ
( 2424-14 ) (2424-14)
голову арбітражного суду Матящука Л.Е. звільнено з
посади; наказ Вищого господарського суду України про його
звільнення прийнято 24.07.2001р.
За таких обставин рішення від 30.01.2001р. та постанова від
18.05.2001р. арбітражного суду Волинської області підлягають
скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до господарського
суд Волинської області.
Відповідно до ст. 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, вказівки, що
містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для
суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Касаційну скаргу Колективного підприємства “Промбуд-6”
задовольнити частково.
2.
3. Постанову від 18.05.2001р. та рішення від 30.01.2001р.
арбітражного суду Волинської області у справі № 9/117/9/24-57
скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського
суду Волинської області.
4.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак І.М.
Палій В.М.