ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.01.2002 Справа N 8/146
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
суддів: Кочерової Н.О. - головуюча,
Борденюк Є.М.,
Рибака В.В.,
за участю
представників сторін:
позивача
відповідача
розглянувши в ДП “Придніпровська залізниця“
засіданні
касаційну скаргу
на р?шення в?д 06.09.2001
господарського суду Луганської області
у справ? № 8/146
за позовом ДП “Придніпровська залізниця“
до ДХК “Антрацит” ВО “Промсхідвугілля“
Про стягнення 3750 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Луганської області від 06.09.2001
(суддя Семен-дяєва І.В.) у задоволенні позову відмовлено з таких
підстав, що позивачем був пропущений строк позовної давності для
звернення до суду за захистом порушених прав.
Рішенням господарського суду Луганської області від 06.09.2001
(суддя Семендяєва І.В.) у задоволенні позову відмовлено з тих
підстав, що позивачем був пропущений строк позовної давності для
звернення до суду за захистом порушених прав.
У поданій касаційній скарзі ДП “Придніпровська залізниця”
просить скасувати рішення господарського суду як таке, що
ухвалене з порушенням процесуального права (ст.ст. 51,43 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
); заперечує факт пропуску скаржником
строку позовної-давності.
Заслухавши пояснення та заперечення представників сторін,
обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту
встановлених обставин справи та правильність їх оцінки
господарським судом, судова колегія дійшла висновку про
відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги,
виходячи з наступного.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача
нарахованого штрафу в сумі 3750 грн. згідно ст.ст. 118,122
Статуту залізниць за невірне зазначення у накладній № 45719577
маси вантажу, яке було виявлено 31.12.2000 на станції
Передаточна при перевантаженні вантажу з вагону № 67856633.
Відповідно з п.“б” ст. 137 Статуту залізниць строк подання
позову залізницями до вантажовідправників встановлений протягом
6 місяців з дня встановлення події, що стала підставою для
заявления позову.
Така подія - видача вантажу, та складення комерційного акта мала
місце 31.12.2000.
Статтею 87 ЦПК України визначено, що обчислюваний місяцями строк
позовної давності закінчується у відповідне число останнього
місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями,
припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк
закінчується в останній день цього місяця.
Відповідно до викладеного позов повинен бути поданим до
30.06.2001. Фактично він був відправлений 02.07.2001, про що
свідчить дата його реєстрації та відтиск поштового штемпеля на
конверті.
Закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є
підставою для відмови у позові (ст. 80 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
).
Скаржник помилково застосовує ст. 51 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
при
запереченні встановленого судом факту пропуску ним
процесуального строку, оскільки питання процесуальних строків
регулюється ЦПК України.
Зазначене свідчить про всебічне та повне дослідження
господарським судом фактичних обставин справи та вірне
застосування судом процесуального та матеріального права при
ухваленні рішення.
Клопотання скаржника про відновлення процесуального строку на
подання касаційної скарги підлягає задоволенню з підстав, що
викладені в ньому.
Витрати по держмиту підлягають покладенню на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд,
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Луганської області від 06.09.2001 у
справі № 8/146 залишити без зміни.