ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.01.2002 Справа N 17-3-13/01-5723
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф. - головуючий, Дерепи В.І., Харченко В.М. розглянув
касаційну скаргу Білгород-Дністровської об'єднаної державної
податкової інспекції на рішення господарського суду Одеської
області від 27.08.2001 р. та постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 05.10.2001 р. по справі
№ 17-3-13/01-5723 за позовом приватного підприємця Данилової
О.Є. до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової
інспекції
про визнання недійсним рішення
за участю представника відповідача -Бабич Н.В.
Рішенням господарського суду Одеської області від 27.08.2001 р.
(суддя Панченко О.Л.) позов задоволене та визнано недійсним
рішення Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової
інспекції від 16.05.2001 р. № 431X171-2623600086-6147 про
застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій,
донарахованих сум податків, зборів (обов'язкових платежів) та
пені за порушення податкового та іншого законодавства.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
05.10.2001 р. рішення суду залишене без змін.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати прийняті у справі
судові рішення, посилаючись на порушення норм чинного
законодавства.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить постановлені у
справі судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу -
без задоволення.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представника відповідача,
суд встановив наступне.
У травні 2001 р. відповідач здійснив документальну перевірку
позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при
здійсненні підприємницької діяльності, а саме, наданні
замовникам побутових послуг по ремонту та технічному
обслуговуванню транспортних засобів за період з 01.01.99 р. по
31.12.2000 р., про що складено відповідний акт.
Відповідно до п. 1 ст. З Закону України “Про патентування деяких
видів підприємницької діяльності” ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
, “Переліку
послуг, що належать до побутових і підлягають патентуванню”,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.98
р. № 576 патентуванню підлягає діяльність з надання побутових
послуг, яка здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності
або їх структурними (відокремленими) підрозділами як в окремих
приміщеннях, будівлях, їх частинах, так і за їх межами. Позивач
посилається на те, що відповідач всупереч вказаної норми надавав
побутові послуги без одержання відповідного торгового патенту.
За результатами даної перевірки відповідачем прийнято рішення
№ 43Ш71-2623600086-6147 від 16.05.2001 р. про застосування до
позивача штрафних санкцій у розмірі 3528 грн. на підставі ч. І
п. З ст. 8 Закону України “Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності” ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
.
Слід зазначити, що п. 1 ст. 8 Закону України “Про патентування
деяких видів підприємницької діяльності” ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які
здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі
готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у
сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення
вимог цього Закону несуть таку відповідальність: за здійснення
операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних
торгових патентів або з порушенням порядку використання
торгового патенту, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості
торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів
підприємницької діяльності ' із зазначеним порушенням.
Твердження відповідача у акті документальної перевірки про те,
що штраф на позивача покладений на підставі п. 5 ст. 8 Закону
України “Про патентування деяких видів підприємницької
діяльності” ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
безпідставне, оскільки даного пункту в
зазначеній статті взагалі не існує. Окрім того, посилання
відповідача в оскаржуваному рішенні на порушення позивачем п. З
ст. 8 Закону України “Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності” ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
у акті документальної
перевірки не зафіксовано.
Як вбачається із матеріалів справи, акт документальної перевірки
складено з порушенням п. 12 Інструкції про порядок застосування
та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами
державної податкової служби, затвердженої наказом державної
податкової адміністрації від 17.03.2001 р. № 268\5459, оскільки
факти порушень податкового та іншого законодавства посадова
особа органу державної податкової служби оформляє актом
документальної перевірки, в якому чітко викладається зміст
порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та
вказуються конкретні їх підпункти і статті, що відповідачем не
зроблено.
Враховуючи викладене, Білгород-Дністровська об'єднана державна
податкова інспекція безпідставно застосувала штраф до приватного
підприємця Данилової О.Є.
За таких обставин, рішення господарського суду Одеської області
та постанова Одеського апеляційного господарського суду по
справі повністю відповідають матеріалам справи та нормам діючого
законодавства.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-9,111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення господарського суду Одеської області від 27.08.2001
р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від
05.10.2001 р. залишити без змін, а касаційну скаргу
Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції
- без задоволення.