ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.01.2002 Справа N 171/9-155
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
- головуючого судді,
суддів;
за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - присутній;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Фірми "ХХХ"
на рішення від 22.05.2001 р.
арбітражного суду Вінницької області
у справі № Х5
за позовом ВАТ "YYY"
до ТОВ "XXX"
про визнання недійсною угоди
встановив:
Арбітражний суд Вінницької області (суддя А.А.А.) рішенням від
22.05.2001 позов задоволив, визнавши недійсним договір
купівлі-продажу № 01 від 27.02.2001 майна боржника - ВАТ "ZZZ", як
цілісного майнового комплексу в процедурі санації, в порядку ст.
19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
та повернув сторони в
початковий стан.
Рішення мотивовано такими доводами. Відповідно до змісту ст.2
Договору купівлі-продажу майна боржника вартість майнового
комплексу - ВАТ "ZZZ" повинна сплачуватись у відповідності з
погодженим графіком платежів в період до 31.12.2001 що суперечить
Плану санації цього підприємства, затв. рішенням засідання
комітету кредиторів від 10.01.2000 (протокол № 3). Згідно з п.3
цього плану відновлення платоспроможності боржника повинно
відбуватись до 01.06.2001.
Це положення договору порушує вимоги Закону щодо термінів санації
(ст. 17 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
).
Договір передбачає також (п.3.1) перехід права власності на
цілісний майновий комплекс в триденний термін з дня його
підписання, що суперечить п.3 ст.18 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
, згідно з
яким інвестор набуває права власності на майно боржника відповідно
до законодавства та плану санації за умови виконання зобов'язань,
передбачених планом санації.
Передбачені планом санації зобов'язання інвестором не виконані.
У поданій касаційній скарзі ТОВ "XXX" просить скасувати рішення
арбітражного суду Вінницької області як таке, що ухвалено з
порушенням норм матеріального та процесуального права, заявило
клопотання про відновлення йому процесуального строку на
оскарження рішення суду з підстав, що викладені в клопотанні. ,
Заявник вважає, що суд помилково протиставляє договір
купівлі-продажу ВАТ "ZZZ" № 01 від 22.05.2001, як цілісного
майнового комплексу, плану санації цього підприємства, оскільки
цей договір укладено у відповідності з ст. 224 ЦК України
( 1540-06 ) (1540-06)
, а санація припинена достроково на підставі мирової
угоди, яка затверджена ухвалою арбітражного суду Вінницької
області від 03.04.2001 у справі № 400/5-293 з припиненням
провадження справи про банкрутство; стверджує про відсутність
порушень з його боку ст.17, п.3 ст.18 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
при укладенні спірної угоди; посилається на
порушення судом п.3 ч.І ст.63, п.5 ч.І ст.81 Арбітражного
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, тобто прийнята до
провадження позовної заяви при відсутності доказів, які
підтверджують викладені в ній обставини.
Судова колегія, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини)
справи на предмет їх юридичної оцінки арбітражним судом Вінницької
області, заслухавши пояснення присутнього у засіданні представника
відповідача, прийшла до висновку про відсутність правових підстав
для скасування оспорюваного рішення арбітражного суду з наступних
підстав.
Відповідно до вимог ст. 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з
обставин, встановлених у даній справі судом першої інстанції.
Рішенням арбітражного суду Вінницької області по даній справі
встановлено, що 27.02.2001 між ВАТ "ZZZ" та ТОВ "XXX" був
укладений договір купівлі-продажу майна боржника (ВАТ "ZZZ") як
цілісного майнового комплексу в процедурі санації.
Договір укладався відповідно до Протоколу № 4 засідання комітету
кредиторів ВАТ "ZZZ" від 23.02.2001, який надавав керуючому
санацією Б.Б.Б. повноваження підписати цей договір на умовах
передбачених планом санації та відстрочки платежу з урахуванням
положень цього плану (а.с.51).
План санації ВАТ "ZZZ" (п.3) передбачає відновлення
платоспроможності боржника у строк до 01.06.2001 за умови
виконання плану санації та укладення мирової угоди (а.с.56).
Відповідно до умов п.2 спірного договору остаточний термін
розрахунків, тобто відновлення платоспроможності боржника,
визначений 31.12.2001, що суперечить плану санації та порушує п.1
ст.17 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
відносно її строків.
Пункт 3 ст. 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
передбачає, що
інвестори набувають право власності на майно боржника відповідно
до законодавства та плану санації.
Арбітражним судом встановлений факт невідповідності умов вказаного
договору вимогам Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
, оскільки згідно з договором
право власності на майно переходить до покупця в триденний термін
з дня його підписання.
Порушення арбітражним судом норм процесуального законодавства, на
які посилається скаржник, матеріалами справи не підтверджується.
З огляду на наведене судова колегія дійшла до висновку про
відсутність порушення судом норм матеріального та процесуального
права при ухваленні спірного рішення.
Процесуальний строк на подання касаційної скарги підлягає
відновленню з підстав, що викладені в клопотання скаржника.
Витрати по держмиту підлягають покладенню на скаржника.
Враховуючи викладене та керуючись п.4 прикінцевих та перехідних
положень Закону України "Про внесення змін до Арбітражного
процесуального кодексу України" ( 2539-14 ) (2539-14)
ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Відновити ТОВ "XXX" процесуальний строк на подання касаційної
скарги.
2. Рішення арбітражного суду Вінницької області від 22.05.2001 у
справі № Х5 залишити без зміни.
3. Витрати по держмиту покласти на ТОВ "XXX".