ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.01.2002 Справа N 10/160
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф. - головуючий, Дерепи В.І., Харченко В.М. розглянув
касаційну скаргу АТ “Гравітекс” на постанову Одеського
апеляційного господарського суду від 08.10.2001 р. у справі
№ 10М60 за позовом АТ “Гравітекс” до Херсонського обласного
дочірнього підприємства ДАК “Хліб України”
про стягнення 2457530 грн.
за участю представників: позивача - Беляневич В.Е., відповідача
- Долгополов О.В., Єременко В.А.
Рішенням арбітражного суду Херсонської області від 21.05.2001 р.
позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з відповідача на
користь позивача 1132822,18 грн. основного боргу, 80224,65 грн.
пені, 1352,72 арбітражних витрат; залишено без розгляду позовні
вимоги щодо стягнення 181868,18 грн. основного боргу; звільнено
відповідача від стягнення пені в сумі 80224,65 грн.; припинено
провадження у справі в частині стягнення 152010 грн. основного
боргу за відсутністю предмету спору.
Постановою арбітражного суду Херсонської області від 26.06.2001
р. рішення суду від 21.05.2001 р. залишено без змін.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
08.10.2001 р. постанову арбітражного суду Херсонської області
скасовано та прийняте нове рішення, яким стягнуто з відповідача
на користь позивача 235591,55 грн. основного боргу, 69974,69
грн. пені та 1700 грн. держмита. В іншій частині позову
відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 08.10.2001 р. та
залишити в силі рішення арбітражного суду Херсонської області
від 21.05.2001 р., посилаючись на те, що постанова прийнята з
порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального
закону.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив наступне.
У липні 2000 р. позивач звернувся до суду з позовом про
стягнення з відповідача 2457530 грн. заборгованості, відсотків
за користування товарним кредитом, пені у зв'язку з неналежним
виконанням контракту № 01.11.018 від 26.05.98 р. та додаткових
угод до нього.
У справі неодноразово приймались судові рішення.
Останнім рішенням арбітражного суду Херсонської області від
21.05.2001 р. позовні вимоги задоволені частково та стягнуто з
відповідача на користь позивача 729506,1 грн. основного боргу,
403316,08 грн. відсотків за користування товарним кредитом,
80224,65 грн. пені. В решті позову відмовлено. Зі змісту рішення
вбачається, що суд повно, всебічно і об'єктивно з'ясував
обставини справи, належно оцінив надані сторонами докази та
вірно застосував діюче законодавство. Рішення суду є
обґрунтованим і відповідає матеріалам справи.
Змінюючи зазначене рішення суду від 21.05.2001 р., апеляційний
суд дійшов до помилкового висновку про розмір основного боргу,
пені та невірно застосував законодавство, яке регулює
взаємовідносини сторін.
У даному випадку при розрахунку боргу належить керуватись
укладеними сторонами додатковими угодами до контракту від
26.05.98 р. № № 1, 2, 3, які свідчать про порядок визначення
вартості отриманої відповідачем продукції. Відповідач не
заперечує, що ним не в повній мірі здійснені відповідні
розрахунки, тому позивач обґрунтовано визначив борг з
урахуванням діючого курсу гривні відносно до долару США. Даного
роду розрахунок відповідає додаткам №№ 1, 2, 3 до контракту про
продаж продукції та роз'ясненням Національної комісії
регулювання електроенергетики України № 05-39-09-105
від19.01.2000 р., наказу НАК “Нафтогаз України” № 18 від
03.02.99 р. щодо перерахунку вартості імпортованої продукції до
курсу долара США на період здійснення розрахунків.
Визначена сторонами умова щодо вартості продукції на день
здійснення розрахунків не суперечить законодавству та свідчить
про дійсну угоду, яка забезпечує захищеність сторін у разі
фіксації державою інфляційних процесів та визначення
співвідношення національної валюти до інших валют з урахуванням
відповідного коефіцієнта.
Контрактом від 25.06.98 р. сторони також визначили способи
забезпечення виконання зобов'язань, як-то сплату відсотків за
користування товарним кредитом і нарахування пені, що не
суперечить п. 5 ст. 24 Закону України “Про підприємства в
Україні” ( 887-12 ) (887-12)
та Цивільному кодексу України.
Здійснюючи власне волевиявлення у період виконання зобов'язань
по контракту, сторони визначили розмір відсотків, які підлягають
оплаті відповідачем за прострочку розрахунків у складеному ними
акті від 02.06.99 р. у розмірі 403316,08 грн. Місцевий суд
врахував наведені обставини та вірно задовольнив позов у цьому
розмірі.
Застосування санкції у виді пені сторони не оспорюють,
розрахунки відповідають матеріалам справи і зменшення розміру
санкцій наполовину також відповідає фінансовому стану сторін.
Враховуючи викладене, постанова апеляційного суду підлягає
скасуванню, а рішення арбітражного суду Херсонської області -
залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 111-9-111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
08.10.2001 р. скасувати.
2. Рішення арбітражного суду Херсонської області від
21.05.2001 р. залишити без змін.
3. Стягнути з Херсонського обласного дочірнього підприємства
державної акціонерної компанії “Хліб України” (м. Херсон, вул.
Комсомольська, 13, р\р 2600007000298 в АКБ “Правекс-Банк”, МФО
352587, код ЗКПО 00958430) на користь акціонерного товариства
“Гравітекс” (м. Київ, вул. Тарасівська,19, р\р 260032571 в АКЦ
Поштово-пенсійному банку “Аваль”, МФО 300335, код ЗКПО 22936274)
850 грн. витрат по сплаті державного мита. Видати наказ.