ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.01.2002 Справа N А 14/47-00
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого-судді Карабаня В.Я.
суддів: Жаботиної Г.В.,
Усенко Є.А,
розглянувши касаційну скаргу Дніпропетровської облспоживспілки
на ухвалу від 19.10.2001
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі № А 14/47-00
за позовом Дніпропетровської облспоживспілки
до Дніпропетровської міської ради
Про визнання недійсним пункту 7 рішення Дніпропетровської
міської ради XXIII скликання від 09.06. № 16
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою від 12.02.2001 арбітражного суду Дніпропетровської
області (суддя Кощеєв І.М.) за результатами перегляду за
нововиявленими обставинами залишено без змін рішення від
03.08.2000 цього ж арбітражного суду, яким відмовлено в
задоволенні позову Дніпропетровської облспоживспілки до
Дніпропетровської міської ради про визнання недійсним пункту 7
рішення від 06.06.99 № 16.
Постановою від 21.05.2001 голови названого арбітражного суду
зазначена ухвала залишена без змін.
Ухвалою від 19.10.2001 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду (колегія суддів у складі суддів Виноградник
О.М., Джигур О.В., Панової І.Ю.) апеляційна скарга позивача на
постанову від 21.05.2001 повернута на підставі п. 4 ч. І ст. 97
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
як така, що подана після закінчення
строку подання апеляційної скарги, пропущеного без поважних
причин.
Дніпропетровська облспоживспілка в касаційній скарзі просить
скасувати зазначену ухвалу, вважаючи, що господарським судом
апеляційної інстанції була порушена норма частини 1 ст. 53 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
та неправильно застосована норма частини 2
ст. 93 цього Кодексу, оскільки встановлений законом строк
подання апеляційної скарги був пропущений позивачем з поважної
причини.
Представники сторін в судове засідання касаційної інстанції не
з'явилися. Сторони належним чином повідомлені про час і місце
засідання суду.
Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність
застосування процесуального законодавства господарським судом
апеляційної інстанції, колегія судді Вищого господарського суду
України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень частини 1 ст. 53 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
встановлений законодавством процесуальний строк підлягає
відновленню господарським судом за заявою сторони, прокурора чи
з ініціативи суду в разі пропуску його з поважної причини.
Можливість відновлення процесуального строку подання апеляційної
скарги передбачена частиною 2 ст. 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відмовляючи позивачу у відновленні строку апеляційного
оскарження постанови від 21.05.2001 арбітражного суду
Дніпропетровської області та повертаючи йому апеляційну скаргу,
господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що
апеляційна скарга подана поза межами трьохмісячного строку з дня
прийняття оскаржуваної постанови, який відповідно до частини 2
ст. 93 України є присічним.
Разом з тим, матеріали справи об'єктивно підтверджують доводи по
зивача про те, що його первісне звернення із заявою про
перевірку в порядку нагляду постанови від 21.05.2001 відповідно
до вимог чинного на той час Арбітражного процесуального кодексу
України мало місце 08.06.2001, тобто у встановлений ст. 102 АПК
України строк. В зв'язку з набранням чинності Закону України від
21.06.2001 “Про внесення змін до Арбітражного процесуального
кодексу України” заява, а в подальшому касаційна скарга на поста
нову від 21.05.2001 поверталися позивачу з підстав їх
невідповідності чинному Господарському процесуальному кодексу
України.
14.09.2001 позивач у відповідності з пунктом 7 розділу II
“Прикінцеві та перехідні положення” названого Закону від
21.06.2001 оскаржив вказану постанову до господарського суду
апеляційної інстанції.
За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає доводи позивача про поважність причини пропуску
ним встановленого частиною 1 ст. 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
строку подання апеляційної скарги є обґрунтованими, що дає
підстави для відновлення позивачу вказаного строку згідно
частини 1 ст. 53 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
При цьому колегія суддів Вищого господарського суду України
вважає, що господарським судом апеляційної інстанції допущено
неправильне застосування частини 2 ст. 93 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
щодо обчислення трьохмісячного строку, в межах
якого може бути відновлений строк подання апеляційної скарги.
Оскільки позивач оскаржує постанову голови арбітражного суду в
порядку, передбаченому пунктом 7 розділу II “Прикінцеві та
перехідні положення” Закону України від 21.06.2001, присічний
термін подання апеляційної скарги на таке судове рішення,
встановлений частиною 2 ст. 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
повинен обчислюватися, на думку колегії суддів, з дня набрання
чинності названим Законом.
Керуючись ч. 1 ст. 53, ст.ст. 93, 107, п. 2 ст. 111-9, ч. 1
ст. 111-10, ст.ст. 111-11, 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
колегія суддів Вищого господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Дніпропетровської облспоживспілки задовольнити.
Скасувати ухвалу від 19.10.2001 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду у справі № А 14/47-00.
Відновити Дніпропетровській облспоживспілці строк подання
апеляційної скарги на постанову від 21.05.2001 голови
арбітражного суду Дніпропетровської області та передати
апеляційну скаргу на розгляд Дніпропетровського апеляційного
господарського суду.