ВИЩИ ГОСПОДАРСЬКИ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.01.2002 Справа N 173-201-3268
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Чабана В.В. (головуючий),
ГрекаБ.М.,
Плахотнюк С.О.
у відкритому судовому від ДШ у Біляївському районі
зас?данн? Одеськоїобласт? - не з'явився
за участю представників в?д приватного п?дприємства
"Железнодорожньш цех" - не
з'явився
розглянув касаційну скаргу Державної податкової інспекції
у Біляївському районі Одеської
області
на постанову від 10.10.2001
Одеського апеляційного господарського суду
у справі № 17-3-23/01-3268
арбітражного суду Одеської області
за позовом приватного підприємства
“Железнодорожньш цех“
до Державної податкової інспекції у
Біляївському районі Одеської області
Про визнання недійсними рішень ДШ
Рішенням арбітражного суду Одеської області /суддя
С.В.Владимиренко/ від 20.06.2001 позов задоволене з посиланням
на те, що відповідач не подав доказів про здійснення позивачем
бартерних операцій.
Одеський апеляційний господарський суд, розглянувши апеляційну
скаргу ДПІ у Біляївському районі Одеської області, постановою
від 10.10.2001 вказане рішення залишив без змін з тих самих
підстав.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями, ДШ у
Біляївсь-кому районі Одеської області подано касаційну скаргу, в
якій ДПІ просить згадані рішення суду скасувати і в позові
відмовити.
На думку скаржника при прийнятті спірних рішень судами допущені
порушення норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, скаржник звертає увагу на ту обставину, що він подавав
в арбітражний суд Одеської області і в Одеський апеляційний
господарський суд клопотання про зупинення провадження у справі
до закінчення розслідування кримінальної справи, порушеної по
факту ухилення посадовими особами позивача від сплати податків,
і що в клопотанні повідомлялося про те, що з метою
нерозголошення таємниці слідства відповідач не може надати усі
докази, які мають значення для прийняття рішення у цій справі.
Скаржник звертає увагу також на ту обставину, що судами не дана
юридична оцінка листу позивача до ЗАТ “Одесацемент” від
22.03.2000 № 17 та накладним від 30.04.2001 № 29, від 31.05.2000
№ 29 та від 30.06.2000 № 35, які, на думку скаржника, свідчать
про здійснення позивачем бартерних операцій.
Крім того, скаржник стверджує, що позивачем та судами взаємороз
рахунки позивача з ЗАТ “Одесацемент”, які відображені самим
позивачем уподаткових деклараціях, визнані бартерними
операціями, а такі ж розрахунки, які не відображені позивачем у
податкових деклараціях, не визнані як бартерні операції.
і Перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
7 В С Т А Н О В И В:
Державною податковою інспекцією у Біляївському районі Одеської
області здійснена перевірка приватного підприємства
“Железнодорожньш цех” з питань фінансово-господарських
взаємовідносин з ЗАТ “Одесацемент“ та ТОВ
“Харрісонс-Транс-Сервіс” за період з 01.01.2000 по 01.01.2000.;
За наслідками перевірки складено акт від 14.03.2001 № 436/26,
яким підприємству донараховане податок на прибуток та податок на
додану вартість.
На підставі акта перевірки начальником ДШ у Біляївському районі
Одеської області 16.03.2001 прийняті рішення про стягнення до
бюджету донарахованих сум та застосовані відповідні фінансові
санкції.
З прийнятими начальником ДНІ рішеннями підприємство не погоди
лось і у зв'язку з цим до суду подана позовна заява про визнання
рішень ДШ недійсними.
У відзиві на позовну заяву ДНІ не визнано позов і на доказ своїх
заперечень до суду подано документи, у тому числі ксерокопію
листа приватного підприємства від 12.10.99 № 76 та від
22.03.2000 № 17 /а.с.163, один аркуш на лицевій стороні, інший
на зворотній стороні/ та ксерокопії податкових накладних на
відпуск матеріалів /а.с. 107-120/.
Як вбачається з рішення та постанови суду, суд не дав юридичну
оцінку вказаним доказам і, відповідно, не навів доводи, за якими
ці докази відхилені, що є порушенням вимог п. З ст. 84 та п. 7
ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Крім того, судами не наведені доводи, за якими були відхилені
клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
письмові докази подаються сторонами до суду в
оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
В даному випадку сторони порушили вказані вимоги, оскільки ними
до суду подані ксерокопії доказів.
Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
обставини справи, які
відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними
засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами
доказування.
З урахуванням вимог вказаної статті та вимог статей 36-40, 43
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд зобов'язаний був витребувати у
сторін письмові докази, що оформлені належним чином. Тобто, в
оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Відповідно до ч. 1 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами
для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного
господарського суду або постанови апеляційного господарського
суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального
чи процесуального права.
Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої
інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові
господарського суду /ч. 2 ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
/.
У касаційній інстанції скарга /подання/ розглядається за
правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком
процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи
та їх доказуванням /ч. І ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
/.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази.
З огляду на зазначене, рішення арбітражного суду Одеської
області від 20.06.2001 та постанова Одеського апеляційного
господарського суду від 10.10.2001 підлягають скасуванню, а
справа передачі на новий розгляд в господарський суд Одеської
області в іншому складі суддів.
Керуючись ст.ст. 32-43, п. З ст. 84, п. 7 ст. 105, ст.ст. 111-5,
ст. 111-7, п. З ст. 111-9, ч. І ст. 111-10, ст. 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Скасувати рішення арбітражного суду Одеської області від
20.06.2001 у справі № 17-3-23/01-3268 та постанову Одеського
апеляційного господарського суду від 10.10.2001 № 5-3-7/01-518,
а справу передати на новий розгляд в господарський суд Одеської
області в іншому складі суддів.