ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
16.01.2002                                     Справа N 8/560
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Новікової Т.О. - головуючого,
Божок B.C.
Дроботової Т.Б.,
за участю представників
від позивача: ЗАТ “Торговий дім ІВІС” - Бірюков Є.І. -
доручення від 01.12.2001
від відповідачів: ДГО “Житло-інвест” - Тарасюк Ю.В. -
доручення від 16.01.2002;
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
закритого акціонерного товариства “Торговий дім “ІВІС”, м. Київ
на ухвалу господарського суду м. Києва від 15.11.2001
у справі № 8/560
за позовом закритого акціонерного товариства “Торговий дім
“ІВІС“ та товариства з обмеженою відповідальністю “ІМІС і К” лтд
до Районної державної адміністрації Жовтневого району м. Києва,
Державної госпрозрахункової організації “Київкварт-сервіс”,
Державної госпрозрахункової організації “Житло-інвест”,
відкритого акціонерного товариства “Трест Київміськбуд-2“
 
про   витребування інвестиційного внеску на загальну суму 1 328
014, 42 грн.
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Ухвалою  господарського  суду  м. Києва  від  15.11.2001  (суддя
Катрин  B.C.)  клопотання  ДГО  “Житло-інвест”  задоволено.   До
перегляду  рішення арбітражного суду м. Києва у справі  №  8/560
від  18.04.2001  за нововиявленими обставинами,  заборонено  ЗАТ
“Торговий  дім  “ІВІС” проводити стягнення з ДГО  “Житло-інвест”
503   502   грн.  06  коп.  основного  боргу  та  839  грн.   80
коп. держмита.
 
Ухвалою  також заборонено ТОВ “ІМІС і К” лтд проводити стягнення
з ДГО “Житло-інвест” 259 880 грн. 45 коп. основного боргу та 419
грн.  90  коп.  держмита до перегляду рішення за  нововиявленими
обставинами.
 
Ухвала  прийнята на підставіст. 67 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Не  погоджуючись з ухвалою господарського суду м. Києва  касатор
звернувся у Вищий господарський суд України з касаційною скаргою
і  просить  її  скасувати,  мотивуючи тим,  що  ухвала  прийнята
всупереч чинному законодавству України.
 
Розділом  XIII  Господарського  процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
         не передбачено вжиття забезпечувальних заходів  при
прийнятті  судом  заяви про перегляд рішення  за  нововиявленими
обставинами.
 
Частиною  1  статті  113  Господарського процесуального  кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         визначається, що судове рішення може  бути
переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою  сторони  не
пізніше  двох  місяців  з дня встановлення  обставин,  що  стали
підставою для перегляду судового рішення.
 
Заслухавши  доповідь  судді Божок B.C., пояснення  представників
сторін  та перевіривши матеріали справи, колегія суддів  вважає,
що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
Рішенням арбітражного суду м. Києва від 18.04.2001:
 
1. позовні вимоги ЗАТ “Торговий дім “ІВІС” задоволені частково і
стягнено:
 
-  з  Жовтневої  райдержадміністрації м. Києва  на  користь  ЗАТ
“Торговий дім “ІВІС” 128423,60 грн. - основного боргу та  214,20
грн. - державного мита;
 
-  з  ДГО “Житло-інвест” на користь ЗАТ “Торговий дім “ІВІС” 503
502,06 грн. - основного боргу та 839,80 грн. - державного мита.
 
2. Позов ТОВ “ІМІС і К” лтд задоволене в повному обсязі і
стягнено:
 
- з Жовтневої райдержадміністрації м. Києва на користь ТОВ “ІМІС
і  К”  лтд  66  285,30 грн. - основного боргу та 107,10  грн.  -
державного мита;
 
-  з  ДГО  “Київкварт-сервіс” на користь ТОВ “ІМІС і К” лтд  199
908,04 грн. -основного боргу та 323 грн. - державного мита;
 
-  з ДГО “Житло-інвест” на користь ТОВ “ІМІС і К” лтд 259 880,49
грн. -основного боргу та 419,90 грн. — державного мита.
 
Як   вбачається  з  ухвали  господарського  суду  м.  Києва  від
15.11.2001 - ДГО “Житло-інвест”, який є одним із відповідачів  у
справі,  в листопаді 2001 року подало заяву про перегляд рішення
суду  за  нововиявленими обставинами та звернулося з клопотанням
заборонити  позивачу вчиняти будь-які дії по  виконанню  рішення
суду.
 
Однак  при  перегляді касаційної скарги в касаційному порядку  в
матеріалах  даної  справи не виявилося заяви ДГО  “Житло-інвест”
про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та клопотання
про  заборону  позивачам  вчиняти певні  дії  у  зв'язку  з  чим
касаційна  інстанція Вищого господарського суду України  ухвалою
від  26.12.2001 відклала розгляд касаційної скарги до 16.01.2002
і  надіслала  справу № 8/560 для дооформлення із-за  відсутності
документів.
 
Супровідним листом № 01-9.2/26 від 16.01.2002 господарський  суд
м.  Києва  повернув  матеріали справи у Вищий господарський  суд
України   без  будь-якого  дооформлення  матеріалів  справи   та
пояснення щодо відсутності вищеназваних документів. Таким чином,
господарським  судом  м. Києва 15.11.2001  прийнята  ухвала  про
заборону  позивачам вчиняти певні дії за відсутності документів,
які  повинні  бути підставою для перегляду судового  рішення  за
нововивленими  обставинами, а також без  вирішення  питання  про
прийняття   заяви   про  перегляд  рішення   за   нововиявленими
обставинами до провадження..
 
З  05.07.2001  набрав  чинності  Закон  України  №  2539/ІП  від
21.06.2001  “Про  внесення  змін до Арбітражного  процесуального
кодексу  України”,  розділом  XIII якого  передбачений  перегляд
рішення, ухвали, постанови господарського суду за нововиявленими
обставинами.
 
Колегія суддів вважає помилковим, в даному випадку, застосування
господарським  судом м. Києва статті 67 “Заходи до  забезпечення
позову”,  оскільки даною статтею передбачений вичерпний  перелік
випадків, в яких приймаються заходи до забезпечення позову,  але
заборони позивачу вчиняти певні дії дана стаття не містить..
 
Статтею   66  Господарського   процесуального   кодексу  України
( 1798-12  ) (1798-12)
           встановлено,   що  господарський  суд  за  заявою 
сторони, прокурора чи його  заступника,  який  подав  позов  має 
право  вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову
допускається в будь-якій стадії провадження, якщо невжиття таких
заходів може  утруднити  чи зробити неможливим виконання рішення
господарського суду.
 
Враховуючи,  що рішенням суду від 18.04.2001 задоволене  позовні
вимоги  позивача,  тому господарський суд м. Києва  ухвалою  від
15.11.2001  неправомірно заборонив вчиняти певні  дії  позивача,
оскільки забезпечення позову допускається за заявою позивача.
 
Як  вбачається з матеріалів справи, таку заяву подав не позивач,
який  може  відповідно  до норм розділу X “Забезпечення  позову”
Господарського  процесуального  кодексу  України  ( 1798-12   ) (1798-12)
        
ініціювати це питання, а відповідач, тому потреби в забезпеченні
позову не було.
 
Зважаючи  на  викладене, колегія суддів вважає, що господарським
судом  м.  Києва  дана  неправильна юридична  оцінка  обставинам
справи.
 
Ухвала  господарського  суду  м.  Києва  не  відповідає  чинному
законодавству   України   та  обставинам   справи   і   підлягає
скасуванню.
 
На  підставі викладеного та керуючись статтею 111-5,  пунктом  4
статті    111-9,    статтями   111-11,   111-13   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу задовольнити.
 
Ухвалу  від  15.11.2001 господарського суду м.  Києва  у  справі
№ 8/560 скасувати.