ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.01.2002 Справа N 40/340
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Черногуза Ф.Ф.
суддів: Невдашенко Л.П. Перепічая B.C.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну
скаргу ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь“
на постанову від 22.10.2001р.
Донецького апеляційного господарського суду
у справі № 40/340
за позовом ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь“
до Корпорації “Індустріальна спілка Донбасу”,
ВАТ “Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат “
Про зобов'язання допоставити доломіт випалений у кількості
2,27 тонн на суму 1446 грн. 19 коп.
Вказав, що 2.08.99р. за № 6404 між ним та Корпорацією
“Індустріальна спілка Донбасу” був укладений договір
купівлі-продажу за яким останній зобов'язався продати, а він,
позивач (покупець), прийняти і оплатити продукцію у строки,
номенклатурі і за ціною, зазначеною у специфікаціях.
3.02.2001 від ВАТ “Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат”
(вантажовідправник) на його, позивача, адресу за залізничними
накладними №№ 48300756, 48300755 у вагонах №№ 63427512, 66680679
надійшов вантаж-доломіт випалений.
Посилаючись на те, що за результатами переважування було
виявлено недостачу поставленої вантажовідправником продукції в
кількості 2,27 тонн на суму 1446,19 грн., про що складено акт
приймання по кількості № 118 від 3.02.2001р., просив
задовольнити позов.
Рішення господарського суду Донецької області від 9.08.2001р.
(суддя Підченко Ю.О.) позов задоволене частково.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
22.10.2001р. (судді Старовойтова Г.Я. - головуючої, Українська
P.M., Агапова А.Л.) рішення суду від 9.08.2001р. скасовано і у
позові відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову
апеляційного суду і залишити рішення суду першої інстанції без
змін, посилаючись на те, що суд другої інстанції неправильно
витлумачив положення Інструкції П -6 про порядок приймання
продукції і товарів за кількістю.
Заслухавши доповідь судді Перепічая B.C., пояснення представника
позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що
касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої або апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхиленні ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, між позивачем та
корпорацією “Індустріальна Спілка Донбасу” 2.08.99 р. № 6404
було укладено договір купівлі-продажу доломіту.
ВАТ “Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат” відвантажило
позивачу доломіт у вагоні № 63427512, згідно залізничної
накладної № 48300756 вагою брутто 82220 кг та у вагоні
№ 66680679, згідно залізничної накладної № 4830755, вагою брутто
83600 кг.
У п. 6.1 наведеного договору передбачені умови приймання
продукції відповідно до положень Інструкції П-6 про порядок
приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів
народного споживання за кількістю.
У графі 6 наведених залізничних накладних є відмітка про видачу
вантажу у порядку, передбаченому ст. 52 Статуту залізниць, що зо
бов'язувало позивача здійснити приймання доломіту за правилами
Інструкції П-6.
Відповідно до п. 11 цієї Інструкції приймання продукції
проводиться особами, які уповноважені на те керівником або
заступником керівника підприємства отримувача.
В разі ж неявки представника вантажовідправника або коли виклик
представника вантажовідправника не є обов'язковим, приймання
продукції проводиться також з участю представника громадськості
(п. 18 “а”, “б” Інструкції П-6).
Згідно ж акта № 118 від 3.02.2001р. приймання спірного вантажу,
який надійшов позивачеві у зазначених вагонах, було здійснено
однією особою - вагарем Садовниченко В.В. за участю представника
громадськості Новосел Н.А. (а.с. 12-12 звор.).
Таким чином, за встановлених апеляційною інстанцією обставин, а
також змісту наведених положень вказаної Інструкції, суд
обгрунтовано прийшов до висновку, що приймання продукції
передбачається комісією, окрім представника громадськості, в
кількості осіб більш, ніж одна особа.
Підставні висновки суду другої інстанції і про те, що позивач
при прийманні вантажу повинен був керуватись і п. 14 Інструкції
П-6, що ґрунтуються на вимогах ст. 161 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та
п. 6.1 укладеного позивачем договору від 2.08.99р. № 6404.
Як встановлено ж судом, позивачем не було дотримано положень
п. 14 наведеної Інструкції.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції обгрунтовано не
поклав в основу прийнятої постанови акт приймання продукції від
3.02.2001р. № 118, складеного позивачем.
Таким чином, постанова апеляційного суду від 22.10.2001р. у
справі № 40/340 відповідає вимогам матеріального і
процесуального права.
З огляду викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7-111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” зали
шити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 22.10.2001р. у справі № 40/340 без змін.