ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.01.2002 Справа N 40/331
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Черногуза Ф.Ф.
суддів : Невдашенко Л.П.
Перепічая В.С.
розглянувши касаційну ВАТ “Металургійний комбінат
скаргу “Азовсталь”
на постанову від 22.10.2001
у справі № 40/331
Донецького апеляційного господарського суду
за позовом ВАТ “Металургійний комбінат
“Азовсталь”
до Корпорації “Індустріальна спілка
Донбасу”, ВАТ “Докучаєвський флюсо-
доломітний комбінат”
Про зобов’язання допоставити продукцію
ВСТАНОВИВ:
В липні 2001 року ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь”
пред’явило в господарському суді позов до Корпорації
“Індустріальна спілка донбасу”, ВАТ “Докучаєвський флюсо-
доломітний комбінат” про зобов’язання допоставити доломіт
випалений у кількості 2,68 тонн на суму 1700,40 грн.
Вказав, що між ним та Корпорацією “Індустріальна спілка Донбасу”
2.08.99 за № 6404 був укладений договір купівлі-продажу за яким
останній зобов’язався продати, а він, позивач (покупець),
прийняти і оплатити продукцію у строки, номенклатурі і за ціною,
визначених у специфікаціях.
16.01.2001 від ВАТ “Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат”
(вантажовідправник) на його, позивача, адресу за залізничною
накладною № 48300405 у вагоні № 676111-29 надійшов вантаж –
доломіт випалений.
Посилаючись на те, що за результатами переважування було
виявлено недостачу поставленої продукції в кількості 2,68 тонн
на суму 1700,40 грн., просив задовольнити позов.
Рішенням господарського суду Донецької області від 08.08.2001
(суддя Підченко Ю.О.) позов задоволено частково.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
22.10.2001 (судді: Старовойтова Г.Я. – гол., Українська Р.М.,
Агапова А.Л.) рішення суду від 08.08.2001 скасовано і у позові
відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить постанову апеляційного суду
скасувати і залишити рішення суду першої інстанції без змін,
посилаючись на те, що суд другої інстанції неправильно
витлумачив положення Інструкції про порядок приймання продукції
і товарів за кількістю.
Заслухавши доповідь судді Перепічая В.С., пояснення представника
позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що
касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, між позивачем та
Корпорацією “Індустріальна Спілка Донбасу” 2.08.99 було укладено
договір купівлі-продажу доломіту.
ВАТ “Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат” відвантажило
позивачу доломіт у вагоні № 676111-29, згідно залізничної
накладної № 48300405 вагонобрутто 86500 кг.
У п. 6.1 вказаного договору передбачені умови приймання
продукції відповідно до положень Інструкції П-6 про порядок
приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів
народного споживання за кількістю.
У графі 6 наведеної накладної є відмітка про видачу вантажу у
порядку, передбаченому ст. 52 Статуту залізниць, що
зобов’язувало позивача здійснити приймання доломіту за правилами
Інструкції П-6.
Відповідно до п. 11 цієї Інструкції приймання продукції
проводиться особами, які уповноважені на те керівником або
заступником керівника підприємства отримувача.
В разі ж неявки представника вантажовідправника або коли виклик
представника вантажовідправника не є обов’язковим, приймання
продукції провадиться також з участю представника громадськості
(п. 18 “а”, “б” Інструкції П-6).
Згідно ж акту № 50 від 17.01.2001 приймання спірного вантажу,
який надійшов позивачеві у вказаному вагоні, було здійснено
однією особою – вагарем Лисенко Л.О. за участю представника
громадськості Самикіної Т.Б. (а.с. 11-11 звор.).
Таким чином, за встановлених апеляційною інстанцією обставин, а
також змісту наведених положень вказаної Інструкції, суд
обгрунтовано прийшов до висновку, що приймання продукції
передбачається комісією, окрім представника громадськості, в
кількості осіб більш, ніж одна особа.
Зважаючи на те, що у наведеному акті було зазначено розбіжності
щодо ваги тари (вагону), підставні висновки суду другої
інстанції і про те, що позивач повинен був дотриматись виконання
і п. 14 Інструкції П-6, що грунтується на вимогах ст. 161 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
та п. 6.1 укладеного позивачем договору від
2.08.99 № 6404.
Як встановлено судом, позивачем не було дотримано положень п. 14
наведеної Інструкції.
За таких обставин суд апеляційної інстанції правильно прийшов до
висновку, що вказаний акт не можна визнати належним доказом, а
звідси обгрунтовано не поклав його в основу прийнятої постанови.
Таким чином, постанова апеляційного суду від 22.10.2001 у справі
№ 40/331 відповідає вимогам матеріального і процесуального
права.
З огляду викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7-111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь”
залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 22.10.2001 у справі № 40/331 без змін.
Головуючий Ф.Черногуз
С у д д і: Л.Невдашенко
В.Перепічай