ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.01.2002 Справа N 40/305
Вищий господарський суд України у складі:
головуючого Черногуза Ф.Ф.,
суддів: Невдашенко Л.П. ,
Перепічая В.С.
розглянувши касаційну ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь”
скаргу
на постанову від 22.10.01
Донецького апеляційного господарського суду
у справі 40/305
за позовом ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь”
до Корпорації “Індустріальна спілка Донбасу”,
ВАТ “Докучаєвський флюсо-доломітний
комбінат”
Про зобов'язання допоставити продукцію
В С Т А Н О В И В:
В липні 2001 року ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь”
пред'явило в господарському суді позов до корпорації
“Індустріальна спілка Донбасу”, ВАТ “Докучаєвський
флюсодоломітний комбінат” про зобов'язання допоставити доломіт,
випалений у кількості 8,83 тонн на суму 5603,73 грн. Вказав, що
між ним та Корпорацією “Індустріальна спілка Донбасу” 02.08.99
за № 6404 був укладений договір купівлі-продажу, за яким
останній зобов'язався продати, а він, позивач (покупець),
прийняти і оплатити продукцію у строки, номенклатурі і за ціною
зазначених у специфікаціях.
14 та 16.01.01 від ВАТ “Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат”
(вантажовідправник) на його, позивача, адресу за залізничними
накладними № № 48300360, 48300390, 48300372 у вагонах № №
63312631, 63831317, 63502256 надійшов вантаж — доломіт
випалений.
Посилаючись на те, що за результатами переважування було
виявлено недостачу поставленої вантажовідправником продукції в
кількості 8,83 тонни на суму 5603,73 грн., просив задовольнити
позов.
Рішенням господарського суду Донецької області від 08.08.01
(суддя Підченко Ю.О.) позов задоволено частково.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
22.10.01 (судді Старовойтова Г.Я. — головуючий, Українська Р.М.,
Агапова А.Л.). Рішення суду від 08.08.01 скасовано і у позові
відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить постанову апеляційного суду
скасувати і залишити рішення суду першої інстанції без змін,
посилаючись на те, що суд другої інстанції неправильно
витлумачив положення Інструкції П-6 про порядок приймання
продукції і товарів.
Заслухавши доповідь судді Перепічая В.С., пояснення представника
позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що
касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої або апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази.
Як встановлено судом апеляційної інстанції між позивачем та
Корпорацією “Індустріальна Спілка Донбасу” 02.08.99 за № 6404
було укладено договір купівлі-продажу доломіту.
ВАТ “Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат” відвантажило
позивачу доломіт у вагоні № 63831317 за залізничною накладною №
48300360 вагою брутто 85,5 тонн, у вагоні № 63312631 за
залізничною накладною № 48300372 вагою брутто 83,5 тонн та у
вагоні № 63502256 за залізничною накладною № 48300372 вагою
брутто 82,7 тонн.
У п. 6.1 наведеного договору передбачені умови приймання
продукції за кількістю відповідно до положень Інструкції П-6 про
порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і
товарів народного споживання за кількістю.
У графі 6 наведених залізничних накладних є відмітка про видачу
вантажу в порядку, передбаченому ст. 52 Статуту залізниць, що
зобов'язувало позивача здійснити приймання вантажу за правилами
Інструкції П-6.
Відповідно до п. 11 цієї Інструкції, приймання продукції
проводиться особами, які уповноважені на те керівником або
заступником керівника підприємства отримувача.
В разі ж неявки представника вантажовідправника, або коли виклик
представника вантажовідправника не є обов'язковим, приймання
продукції проводиться також з участю представника громадськості
(п. 18 “а”, “б” Інструкції П-6). Згідно ж акту № 42 від
14.01.01, приймання спірного вантажу з вагону № 63831317 було
здійснено однією особою — вагарем Садовниченко В.В. за участю
представника громадськості Шелепової Н.В. (а.с. 10—10 звор.).
Таким чином, за встановлених апеляційною інстанцією обставин, а
також змісту наведених положень вказаної Інструкції, суд дійшов
правильного висновку, що приймання продукції передбачається
комісією, окрім представника громадськості, в кількості осіб,
більш ніж одна особа.
Водночас, щодо актів № 42 від 14.01.01 та № 57 від 16.01.01,
приймання вантажу з вагонів, відповідно, № 63831317 та № №
63312631, 63502256, в яких зазначено розбіжності щодо ваги тари
(вагонів), підставні висновки суду другої інстанції і про те, що
при наявності таких розбіжностей, позивач повинен був
дотриматись виконання і п. 14 Інструкції П-6, що ґрунтується на
вимогах ст. 161 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та п. 6.1, укладеного
позивачем договору від 02.08.99 № 6404.
Як встановлено ж судом, позивачем не було дотримано положень п.
14 наведеної Інструкції.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції правильно дійшов
висновку, що вказані акти не можна визнати належними доказами, а
звідси обґрунтовано не поклав їх в основу прийнятої постанови.
Таким чином, постанова апеляційного суду від 22.10.01 у справі №
40/305 відповідає вимогам матеріального і процесуального права.
З огляду викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7—111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь”
залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 22.10.01 у справі № 40/305 без змін.
Головуючий Ф.Черногуз
Судді Л.Невдашенко
В.Перепічай