ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.01.2002 Справа N 17/361
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Черногуза Ф.Ф.
Невдашенко Л.П. Перепічая B.C.
розглянувши касаційну ВАТ “Запорізький завод феросплавів“
скаргу
на постанову від 14.08.2001
Донецького апеляційного господарського суду
у справі № 17/361
за позовом ВАТ “Маріупольський
металургійний комбінат
ім. Ілліча“
до Донецької залізниці та ВАТ
“Запорізький завод феросплавів“
про стягнення 24931 грн. 49 коп.
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2000 р. ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат
ім. Ілліча” звернувся в арбітражний суд Донецької області з
позовом до Донецької залізниці та ВАТ “Запорізький завод
феросплавів” про стягнення вартості феромарганцю в сумі 24931 49
коп. в зв'язку з нестачею його при перевезенні по залізничній
накладній “49480797.
Рішенням від 13.06.2001 (суддя Шевкова Т.А.)позов задоволене за
рахунок ВАТ “Запорізький завод феросплавів”.
Приймаючи рішення суд виходив з того, що вантаж прибув до
позивача у справному вагоні без ознак втрати при перевезенні.
Донецький апеляційний господарський суд розглянув в судовому
засіданні апеляційну скаргу ВАТ “Запорізький завод феросплавів”
на рішення арбітражного суду Донецької області від 13.06.2001 і
постановою від 14.08.2001 залишив рішення суду без змін, а
апеляційну скаргу без задоволення.
У касаційній скарзі порушено питання про скасування рішення від
13.06.2001 арбітражного суду Донецької області і постанови від
14.08.2001 Донецького апеляційного господарського суду і
пройняти нове рішення з мотивів порушення судом норм
матеріального і процесуального права. Також подано клопотання
про відновлення пропущеного строку подання касаційної скарги.
Причину пропуску процесуального строку пояснює поверненням Вищим
господарським судом України касаційної скарги через відсутність
на платіжному дорученні про сплату держмита підпису першої
посадової особи банку. На думку заявника недоліки касаційної
скарги були усунені ним своєчасно і його вина у несвоєчасному
направленні касаційної скарги відсутня.
Крім того, просить видати довідку на повернення держмита
перерахованого платіжним дорученням № 22869 від 21.08.2001, яке
за ним було неправильно перераховано до держбюджету.
Заслухавши доповідь судді Вищого господарського суду України, по
яснення представників ВАТ “Запорізький завод феросплавів” та
перевіривши матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки при
винесенні постанови від 14.08.2001 колегія суддів вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, регулюються
законом “Про транспорт”, кодексами (статутом) окремих видів
транспорту, іншими актами законодавства України.
Законодавство про залізничний транспорт згідно ст. 3 Закону “Про
залізничний транспорт” складається із закону “Про транспорт”,
цього закону, Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
, який
затверджується Кабінетом Міністрів України та інших актів
законодавства України.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і
відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій,
установ, які користуються залізничним транспортом.
ВАТ “Запорізький завод феросплавив” по залізничній накладній
№ 49480797 у вагоні № 67572305 відвантажив в адресу ВАТ
“Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” феромарганець
вагою 67500 кг.
Вантаж завантажено у вагон № 67572305 відправником - ВАТ
“Запорізький завод феросплавів”. Маса вантажу визначена
відправником. Про спосіб визначення маса вантажу відправник
зазначив в накладній.
Вантаж на станцію призначення надійшов у непошкодженому вагоні
без ознак втрати під час перевезення.
На станції призначення складено комерційний акт АЕ № 002694430
від 11.11.99 про нестачу 12550 кг. феромарганцю.
Відповідно до ч. 1 ст. 362 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
перевідник
відповідає за втрату, нестачу і пошкодження прийнятого до
перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або
пошкодження сталося не з його вини.
Вирішуючи питання щодо доказів суд врахував інститут
допустимості засобів доказування (ст. 34 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
) згідно з яким
обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути
підтверджені певними засобами доказування, не можуть
підтверджуватись іншими засобами доказування. Чинним
законодавством, що регулює відносини за договором перевезення
вантажу, встановлений перелік документів-доказів, які є
підставою для покладення на перевізника відповідальності за
втрату, псування, пошкодження або нестачу вантажу.
При застосуванні ст. 111 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
суд виходив з того, що в передбачених в цій статті випадках
залізниця звільняється від відповідальності за нестачу вантажу
при перевезені, коли на станцію призначення вантаж надійшов у
непошкодженому вагоні без ознак втрати вантажу підчас
перевезення.
За таких обставин постанова Донецького апеляційного господарсько
го суду від 14.03.2001 відповідає нормам матеріального і
процесуального права.
Клопотання про відновлення процесуального строку задовольнити.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 – 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1.Строк подання касаційної скарги відновити.
2.Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
14.08.2001 № 3/4-01 у справі № 17/361 залишити без змін, а
касаційну скаргу ВАТ “Запорізький завод феросплавів” без
задоволення.
3.Видати ВАТ “Запорізький завод феросплавів” довідку на повернен
ня держмита в сумі 124 грн. 66 коп. сплаченого платіжним
дорученням № 22869 від 21.08.2001.