ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.01.2002 Справа N 17-5-22-4/2655
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддів ЧерноваЄ.В.,
Міленського Й.Р.
за участю представників
позивача —————————————
відповідача юрисконсульт В.Форер
розглянув касаційну ТОВ “Агрофірма “Прогрес“
скаргу
на постанову Арбітражного суду Одеської області від
13.04.01
та рішення суду по цій справі № 17-5-22-4/2655
за позовом МП “Одеселектротранс“
до ТТОВ “Агрофірма “Прогрес“
про стягнення 97332,44грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням арбітражного суду Одеської області від 16.06.00 (суддя
В.Павлова) позов задоволене та стягнуто з агрофірми “Прогрес”
основний борг у сумі 50103 грн.; зустрічний позов агрофірми
“Прогрес” задоволене частково та визнано недійсним п. 1
додаткової угоди від 07.05.99. Рішення суду мотивовано
порушенням постанови КМ України від 18.12.98 “Про удосконалення
порядку формування цін.
Постановою арбітражного суду Одеської області від 13.04.01
рішення суду залишено без зміни з тих же мотивів.
ТОВ “Агрофірма “Прогрес” просить постанову та рішення суду по
цій справі скасувати, у позові відмовити.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що за його переконанням
арбітражний суд Одеської області при винесенні рішення порушив
вимоги статей 55 та 63 АПК України.
Крім того, скаржник наполягає на необґрунтованості та
недоведеності вимог позивача щодо заподіяння збитків,
відсутності обґрунтованого розрахунку цих збитків, посилаючись
при цьому на зміст додаткової угоди від 07.05.99.
Скаржник також посилається на те, що арбітражний суд Одеської
області підчас винесення рішення від 25.01.01 у справі порушив
вимоги ст. 49 АПК,
України, не стягнувши з іншої сторони державне мито, сплачене
скаржником у сумі 85 грн.
МП “Одеселектротранс ЛТД” відзиву на касаційну скаргу не подало.
Колегія суддів Вищого господарського суду України всебічно та
повно вивчила матеріали справи та зазначає таке.
Відповідно до вимог статті НІ7 касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати встановленими та доведеними обставини,
що не були встановлені у рішенні або постанову господарського
(арбітражного) суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, додатково перевіряти докази. Зазначені вимоги
обумовлюють відсутність у касаційної інстанції підстав для
додаткової перевірки доказів, на які посилається скаржник в
обґрунтування своїх вимог, а саме — додаткової угоди від
07.05.99 (а.с. 12).
Щодо відшкодування скаржнику суми державного мита в розмірі 85
грн., сплаченого ним за звернення з зустрічним позовом до МП
“Одеселектротранс”, колегія суддів зазначає, що, виходячи з
суми, на яку було частково задоволене позов МП
“Одеселектротранс” до ТОВ “Прогрес” — 50103 грн., розмір держа
вного мита має становити 501 грн. 03 коп. (1% від суми позову
згідно підпункту “а” пункту 2 ст. З Декрету Кабінету Міністрів
України “Про державне мито” ( 7-93 ) (7-93)
. Як вбачається з пункту 2
резолютивної частини, рішення арбітражного суду Одеської області
від 25.01.01 у справі № 17-5-22-4/2655, фактично мито, яке
підлягає стягненню з ТОВ “Агрофірма “Прогрес” визначено в сумі
472 грн. 07 коп. Враховуючи зазначені обставини та приймаючи до
уваги що і основний і зустрічний позов задоволені частково,
колегія суддів зазначає, що державне мито стягнуто з ТОВ
“Прогрес” із вирахуванням належної йому за зустрічним позовом
частки сплаченого державного мита пропорційно задоволеним вимо
гам.
Зазначені обставини дають підстави зазначити, що підстави для
скасування або зміни рішення від 25.01.01 та постанови від
13.04.01 у справі арбітражного суду Одеської області
№ 17-5-22-4/2655 відсутні.
Керуючись вимогами статей 108, 111-5, 111-7—111'' ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
П О С Т А Н О В И В:
1. Відновити процесуальний строк для подання касаційної скарги.
2. Рішення від 25.01.01 та постанову від 13.04.01 у справі
арбітражного суду Одеської області № 17-5-22-4/2655 залишити без
змін.
3. Касаційну скаргу ТОВ “Агрофірма “Прогрес” залишити без
задоволення.