ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.01.2002 Cправа N 6/280н
Судова колегія Вищого господарського суду України
у складі:
головуючого Кочерової Н.О.
суддів: Борденюк Є.М.
Рибака В.В.
розглянула касаційну Державної податкової інспекції у м.
скаргу Стаханов
на рішення від 20.09.2001
господарського суду Луганської області
у справі № 6/280н
за позовом Державного відкритого акціонерного
товариства “Центральна збагачувальна
фабрика “Стахановська”
до Державної податкової інспекції у м.
Стаханові
про визнання рішення недійсним
за участю сторін
від позивача Стадник А.М. за доруч. № 172 від 19.12.2001
від відповідача Дородаєв І.В. за дорученням № 5 від 10.01.2002
В лині 2001 року Державне відкрите акціонерне товариство
“Центральна збагачувальна фабрика “Стахановська” пред’явило в
суді позов до Державної податкової інспекції у м. Стаханов про
визнання недійсним рішення № 829-29/00178488/2736 від 19.12.2000
року про застосування та стягнення фінансових санкцій за
порушення законодавства про оподаткування, яким донараховано
податок на додану вартість в сумі 264037 грн., податок на
прибуток в сумі 343170 грн, фінансові санкції по податку на
додану вартість в сумі 528074 грн., по податку на прибуток в
сумі 102951 грн.
Зазначало, що ним правильно сплачено як податок на додану
вартість так і податок на прибуток виходячи з бази оподаткування
при реалізації вугільного шламу по договору від 27.08.98, а не
вугілля марки ДГР, яке у нього було відсутнє.
Таким чином, підстав донараховувати податок на додану вартість,
податок на прибуток, застосувавши фінансові санкції у зв’язку з
заниженням об’єкту оподаткування у відповідача не було.
Рішенням господарського суду Луганської області від 20.09.2001
року позов задоволено.
Визнано недійсним рішення Державної податкової інспекції у м.
Стаханов № 829-29/00178488/2736 від 19.12.2000 про застосування
та стягнення фінансових санкцій за порушення законодавства про
оподаткування.
Задовольняючи позов господарський суд виходив з того, що
відповідачем не підтверджено факт відвантаження Державним
відкритим акціонерним товариством “Центральна збагачувальна
фабрика “Стахановська” вугілля марки ДГФ.
Порядок проведення позивачем розрахунків за продану вугільну
продукцію відповідачем не досліджувався, в акті перевірки не
відображений, а тому посилання на порушення п. 12 Указу
Президента України № 857/98 від 07.08.98 “Про деякі змінив
оподаткуванні” ( 857/98 ) (857/98)
і бартерну форму розрахунків
безпідставні.
В касаційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Стаханові
просить рішення скасувати, посилаючись на те, що судом порушені
норми матеріального і процесуального права, а саме Закон України
“Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та Указ
Президента України “Про деякі зміни в оподаткуванні” ( 857/98 ) (857/98)
( 857/98 ) (857/98)
.
Заслухавши доповідь судді Кочерової Н.О., пояснення
представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова
колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
виходячи з наступного.
15.12.2000 року Державною податковою адміністрацією у Луганській
області за наслідками перевірки Державного відкритого
акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика
“Стахановська” з питань правильності нарахування і сплати до
бюджету податку на додану вартість і податку на прибуток
складено акт, в якому вказано, що відповідно до податкових
накладних позивач відвантажив вугільний шлам по ціні 16,75 грн.
за тонну у кількості 20275 тонн, відповідно до залізничних
накладних відвантажив 22171 тонну вугілля.
27.08.99 між Державним відкритим акціонерним товариством
“Центральна збагачувальна фабрика “Стахановська” і закритим
акціонерним товариством “Корпер” було укладено договір поставки
вугілля (шламу).
З ЗАТ “Корпер” вугільний шлам було відвантажено Перевальським
фірмам – посередникам і оприходований ними як вугілля марки ДГР
по ціні 75,4 грн.
В подальшому вугілля було відвантажена Ладижинській ТЕС як
вугілля марки ДГР.
В наслідок чого позивачем занижено оподаткований дохід.
19.12.2000 року Державною податковою інспекцією у м. Стаханові
прийнято рішення № 829-26/00178488/12736 яким донараховано
позивачу податок на додану вартість 264037 грн. податок на
прибуток 343170 грн., застосовані фінансові санкції відповідно в
сумі 528074 грн. та 102951 грн.
Задовольняючи позов, господарський суд прийшов до правильного
висновку, що позивачем не допущено порушень податкового
законодавства, а тому підстав донараховувати податки і
застосовувати фінансові санкції у відповідача не було.
Постановою заступника податкової міліції м. Стаханова від
27.03.2001 року припинено кримінальну справу відносно посадових
осіб Центральної збагачувальної фабрики “Стахановська” у зв’язку
з відсутністю в їх діях злочину.
В мотивувальній частині вказано, що слідчі органи не мають
підстав звинувачити посадових осіб у приховуванні від сплати
податків в сумі 607207 грн. при відвантаженні вугільної
продукції Ладиженскій ТЕС через посередницькі фірми у зв’язку з
тим, що фабрикою відвантажувався вугільний шлам, а не вугілля і
оподаткування здійснювалось саме за реалізацію вугільного шламу.
Наведене свідчить про те, що у скаржника не було підстав
приймати оскаржуване рішення.
Нічим необгрунтоване посилання порушення господарським судом
Указу Президента України “Про деякі зміни в оподаткуванні”
( 857/98 ) (857/98)
, бо питання про розрахунки за відвантажену продукцію
відповідачем не досліджувалось, в матеріалах справи відсутні
докази про розрахунки шляхом бартеру.
Враховуючи викладене, постановлене господарським судом рішення
відповідає вимогам закону, доводи скаржника не заслуговують на
увагу, а тому підстав для скасування рішення не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
Вищого господарського суду України
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Стаханові
залишити без задоволення, а рішення господарського суду
Луганської області від 20.09.2001 у справі № 6/280н без змін.
Головуючий Н.Кочерова
Судді Є.Борденюк
В.Рибак