ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
15.01.2002                                        Справа N 29/9а
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого         Кочерової Н.О.
суддів:             Борденюк Є.М.,
                    Рибака В.В.
розглянувши         Костянтинівської об’єднаної державної
касаційну скаргу    податкової інспекції
на постанову        від 26.09.2001
Донецького апеляційного господарського суду № 7/4-01
у справі № 29/9а
арбітражного суду Донецької області
за позовом          закритого акціонерного товариства
                    “Костянтинівський чавуно-ливарний завод”
до                  Костянтинівської об’єднаної державної
                    податкової інспекції
 
про   визнання рішення недійсним
 
за участю сторін:
від позивача Кудряшова О.П. довіренність від 14.01.2002
від відповідача Калашніков А.Б. довіренність від 14.12.2001
 
В    березні    2001   року   закрите   акціонерне    товариство
“Костянтинівський чавуно-ливарний завод” пред’явило в суді позов
до  Костянтинівської  об’єднаної державної податкової  інспекції
про  визнання  недійсним  рішення  №  30/23-1-30277924-1040  від
05.02.2001  про  застосування та стягнення  фінансових  санкцій,
яким  донараховано податок на прибуток в сумі  454,8  тис.  гр.,
фінансові  санкції  в сумі 138,4 тис. грн. В  квітні  2001  року
позивач доповнив вимоги про визнання недійсним цього ж рішення в
частині донараховання податку на прибуток в сумі 78,7 тис.  грн.
і фінансових санкцій в сумі 11,6 тис. грн.
 
Зазначав,  що  податкового  законодавства  не  порушував,  облік
приросту   балансової  вартості  покупних  товарів  проводив   у
відповідності  із  пунктом  5.9 статті  5  Закону  України  “Про
оподаткування  прибутку підприємств”  ( 334/94-ВР  ) (334/94-ВР)
          і  Порядку
ведення  обліку  приросту балансової вартості покупних  товарів,
затвердженого наказом Міністерства фінансів України  №  124  від
11.06.98 ( z0417-98 ) (z0417-98)
        .
 
Доменний газ одержаний у власному виробництві за рахунок власних
коштів підприємства, є його власністю, а не безоплатно одержаним
товаром
 
Рішенням  арбітражного  суду Донецької  області  від  26.04.2001
позов задоволено.
 
Визнано  недійсним рішення Костянтинівської об’єднаної державної
податкової  інспекції № 30/23-1-30277924-1040 від  05.02.2001  в
частині донарахування податку на прибуток в сумі 454,8 тис. грн.
та 78,7 тис. грн., а також фінансових санкцій 138,4 тис. грн. та
11,6 тис. грн.
 
Задовольняючи  позов,  арбітражний  суд  виходив  з   того,   що
новостворені   суб’єкти   господарської   діяльності   складають
відомості  про балансову вартість товарних запасів починаючи  зі
звітного  (податкового)  кварталу, наступного  за  кварталом  їх
реєстрації в податковому органі.
 
ЗАТ  “Костянтинівський чавуноливарний завод” зареєстровано  у  П
кварталі 1999 року як новостворене підприємство.
 
Таким  чином, подання відомостей про балансову вартість товарних
запасів  та  матеріальних ресурсів для позивача,  відповідно  до
Порядку,  встановленого  наказом  Мінфіну  України  №  124   від
11.06.98  ( z0417-98 ) (z0417-98)
         є обов’язковим лише з Ш  кварталу  1999.
Відсутність  таких  відомостей  у  податковій  декларації  за  П
квартал 1999 року не є порушенням податкового законодавства.
 
Доменний газ, одержаний при здійсненні переробки коксу доменного
в  готову продукцію – чавун переробний не є безоплатно одержаним
товаром.
 
Постановою  Донецького  апеляційного  господарського  суду   від
26.09.2001 рішення арбітражного суду залишено без змін з тих  же
підстав.
 
В касаційній скарзі Костянтинівська об’єднана державна податкова
інспекція   просить  рішення  арбітражного  суду  та   постанову
апеляційного суду скасувати в частині визнання недійсним рішення
податкової  інспекції про донарахування податку  на  прибуток  в
сумі 454,8 тим. грн., фінансових санкцій в сумі 138,4 тис. грн.,
посилаючись на те, що судом порушені вимоги Закону України  "Про
оподаткування прибутку підприємств”  ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        .
 
Заслухавши    доповідь   судді   Кочерової    Н.О.,    пояснення
представників  сторін,  дослідивши  матеріали  справи,   колегія
суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи
зі слідуючого.
 
Згідно  із  пунктом 5.9 ст. 5 Закону України “Про  оподаткування
прибутку підприємств”  ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
         платник податку веде  облік
приросту  (убутку)  балансової вартості покупних  товарів)  крім
актів,   що   підлягають   амортизації,   цінних   паперів    та
деривативів),  матеріалів, сировини,  комплектуючих  виробів  та
напівфабрикатів  на  складах,  у  незавершеному  виробництві   і
залишках готової продукції.
 
У  разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного
кварталу  перевищує  їх балансову вартість  на  початок  того  ж
звітного  кварталу, різниця вираховується з суми валових  витрат
платника податку у такому звітному періоді.
 
У  разі коли вартість таких запасів на початок звітного кварталу
перевищує  їх  вартість  на  кінець того  ж  звітного  кварталу,
різниця  додається до складу валових витрат платника  податку  у
звітному періоді.
 
Обмеження  щодо  застосування положень цього  пункту  Закону  на
позивача не розповсюджуються.
 
Наказом   №  124  від  11.06.98  Міністерства  фінансів  України
( z0417-98 ) (z0417-98)
           затверджено   Порядок   ведення  обліку  приросту
(убутку) балансової вартості покупних  товарів   (крім   активів,
що підлягають  амортизації,  цінних  паперів   та   деривативів),
матеріалів,   сировини   (палива),  комплектуючих   виробів   та
напівфабрикатів  на  складах,  у  незавершеному  виробництві   і
залишках готової продукції) у тому числі малоцінних предметів на
складах,  яким  зобов’язано платника податків здійснювати  облік
приросту  (убутку) балансової вартості товарних та  матеріальних
ресурсів; складати відомості про балансову вартість товарних  та
матеріальних ресурсів (п. 2, пп. п1.3. п. 1). Дійсно, п. п  1.3.
п.   1   передбачено,  що  новостворені  суб’єкти  господарської
діяльності – платники податку на прибуток підприємств  складають
відомості,   починаючи   зі  звітного  (податкового)   кварталу,
наступного  за  кварталом їх реєстрації  у  податковому  органі.
Проте  можливість  скороченого  переліку  обліку  не  знімає   з
платника податків обов’язок вести облік приросту (убутку).
 
В  декларації про прибуток підприємства за 2 квартал  1999  року
наявність  приросту  в  сумі 1592,6 тис.  грн.  не  відображена,
показано  прочерк,  а на початок 3 кварталу  відображено  1592,6
тис. грн.
 
Таким   чином,  Костянтинівській  чавуноливарний   завод   двічі
сформував  валові  витрати по матеріальних  ресурсах,  які  було
придбано  в  2 кварталі, а тому податкова інспекція обгрунтовано
донарахувала  податок  на прибуток в сумі  454,8  тис.  грн.  та
застосував фінансові санкції.
 
Керуючись ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  колегія  суддів
Вищого господарського суду України
 
                          ПОСТАНОВИЛА:
 
Касаційну    скаргу   Костянтинівської   об’єднаної    державної
податкової інспекції задоволення.
 
Постанову  Донецького  апеляційного  господарського   суду   від
26.09.2001  року та рішення арбітражного суду Донецької  області
від 26.04.2001 змінити.
 
В  позові  закритому  акціонерному товариству  “Костянтинівський
чавуноливарний  завод” до Костянтинівської об’єднаної  державної
податкової  інспекції про визнання недійсним рішення №  30/23-1-
30277924-1040  від  05.02.2001  про  застосування  та  стягнення
фінансових санкцій, яким донараховано податок на прибуток в сумі
454,8  тис.  грн.,  фінансові санкції в  сумі  138,4  тис.  грн.
відмовити.
 
В  решті  рішення  арбітражного суду та  постанову  апеляційного
господарського суду залишити без змін.
 
Головуючий     Н.Кочерова
 
Судді          Є.Борденюк
 
               В.Рибак