ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.01.2002 Справа N 2/5/214
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Щотки С.О. -головуючий, Семчука В.В., Черкащенко М.М.
за участю представника ТОВ “Верітас” Бороденко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю фірма правового захисту
“Верітас” в особі Мелітопольського філіалу (далі за текстом ТОВ
“Верітас“)
на рішення та постанову арбітражного суду Запорізької області
у справі № 2/5/214
від 22.02.2001 від 20.04.2001
за позовом ТОВ “Верітас“
про стягнення 2398 грн.
Приватного підприємства “Лідія” (далі за текстом ПП “Лідія“).
В С Т А Н О В И В:
ТОВ “Верітас” звернулось до арбітражного суду з позовною заявою
до відповідача ПП “Лідія” про стягнення 2398 грн. вартості
наданих юридичних послуг в жовтні-листопаді 2000 р. та пені.
Рішенням арбітражного суду Запорізької області від 22.02.2001 в
позові відмовлено з тих мотивів, що позивач у спірний період не
надавав відповідачу послуг і не надав доказів про надання послуг
на заявлену суму.
Постановою від 20.04.2001 заступника голови арбітражного суду
Запорізької області рішення суду залишене без зміни.
В поданій касаційній скарзі ТОВ “Верітас” просить рішення та
постанову суду скасувати, позовні вимоги задовольнити,
посилаючись на те, що: суд не правильно застосував норми
матеріального права; в договорі сторони установили порядок
оплати послуг, згідно якого авансові платежі перераховуються
незалежно від кількості звернень та отримання послуг.
Заслухавши пояснення представника сторони, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали на предмет їх
юридичної оцінкисудом, колегія суддів вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню, а рішення та постанова скасуванню з
таких підстав.
Між ТОВ “Верітас” та ГШ “Лідія” укладений 26.05.2000 договір
№ 9м про надання юридичних послуг.
Згідно договору позивач взяв на себе зобов'язання по правовому
забезпеченню діяльності підприємства відповідача.
Пунктом 3 договору установлений порядок оплати послуг, наданих
позивачем. Зокрема п.п. 3.1 та 3.2 договору передбачено, що
вартість послуг визначає замовник, незалежно від кількості
звернень, але не може бути менше суми перерахованих щомісячних
авансових платежів. Замовник здійснює щомісячний авансовий
платіж в сумі - 1082 грн.
Кінцевий розрахунок і оплата по договору здійснюється на протязі
5-ти днів після закінчення строку дії договору, на підставі акту
приймання виконаних робіт (п. 3.4 договору).
Оскільки в договорі сторони установили порядок розрахунків за
надані послуги, позивач правомірно звернувся з позовом про
стягнення сум за жов-тень-листопад місяць 2000 року, які
відповідач повинен був перерахувати як щомісячний авансовий
платіж.
Висновки суду про те, що позивач в спірний період не надавав
послуг і не надав доказів по їх здійсненню є помилковими і не
відповідають умовам п. 3.2 договору, оскільки платежі -
щомісячний аванс, котрі повинен перерахувати відповідач, згідно
названого пункту договору, здійснюються незалежно від кількості
звернень, заявок, наданих послуг.
Відповідно до ст. 161 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання повинні
виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно
до договору.
Відповідач, в порушення умов договору свої зобов'язання не
виконав, спірну суму позивачеві не перерахував.
Пунктом 4.2 договору передбачена відповідальність замовника, у
вигляді сплати пені за прострочку платежів, а тому, вимога
позивача про сплату пені за порушення умов договору, є підставою
і підлягає задоволенню.
Приймаючи до уваги викладене судова колегія вважає, що рішення
та постанова суду підлягають скасуванню як такі, що не
відповідають вимогам чинного законодавства, а позовні вимоги
підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 111-5,111-7,111-9-111П Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення від 22.02.2001 та постанову від 20.04.2001 арбітражного
суду Запорізької області у справі № 2/5/214 скасувати. Позов
задовольнити.
Стягнути з приватного підприємства “Лідія” (м. Мелітополь, р/р
26001039201, код ОКПО 25482141, МФО 313281, МФАБ “АзовЗАЗбанк”
на користь позивача - товариства з обмеженою відповідальністю
фірма правового
захисту “Верітас” в особі Мелітопольської філії ТОВ ФПЗ
“Верітас” м. Мелітополь, (р/р 26000301298, Ощадбанк України
L.Дніпропетровськ МФО 305482, код ОКПО 24227790) - 2160 грн.
основного боргу, 238 грн. пені та 102 грн. держмита в т.ч. по
оскарженню рішення в порядку нагляду та касаційній скарзі.
Видати наказ.