ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2002                                     Справа N 16/230

    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:                                

головуючого суддів

Овечкіна В.Е., Чернова Є.В., Мілевського И.Р.

за участю представників:

позивача

відповідача Паламарчук, Дмитрів

розглянув касаційну скаргу на ухвалу ВАТ “Петропавлівський

“Агротехсервіс” Дніпропетровського апеляційного господарського

суду

у справі № 16/230

за позовом ВАТ “Дніпроагротехсервіс” М.Дніпропетровськ

до ВАТ “Петропавлівський “Агротехсервіс“

про   відмову у прийнятті касаційної скарги

                       В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від

18.09.2001 на підставі ст. 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         апеляційна

скарга повернута заявнику без розгляду.

Скаржник  просить вищезазначену ухвалу суду скасувати, оскільки,

на його думку, заява про відновлення строку подана своєчасно.

Вищий  господарський  суд констатує, що  заявником  не  наведено

поважних причин для відновлення строку, встановленого ст. 93 ГПК

України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        . Відновлення пропущеного  строку  подання

апеляційної  скарги  можливе  протягом  трьох  місяців   з   дня

прийняття   рішення   місцевим   судом.   Зазначений   строк   є

присічним. Своєчасність подання скарги не підтверджується.

Із  змісту ст. 53 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         випливає, що поважними

є   причини,  які  є  дійсно  непереборними  для  господарського

суб'єкта, наявність таких причин скаржником не доведена,  в  той

час  як  згідно  ст. 33 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
          кожна  сторона

повинна  довести  ті обставини, на які вона  посилається  як  на

підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно  до  ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          у  касаційній

інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що  не  були

предметом  розгляду у суді першої інстанції, не  були  предметом

дослідження в ухвалі суду, яка перевіряється, а отже інші доводи

заявника до уваги судом не приймаються.

Виходячи   з   викладеного,  керуючись  ст.ст.   86,111-9,111-13

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,

                          ПОСТАНОВИЛИ:

Ухвалу  Дніпропетровського апеляційного господарського  суду  по

справі  №  02-5/5/416  від  18.09.2001  залишити  без  зміни,  а

касаційну скаргу без задоволення.