ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.01.2002 Справа N 6/90Н
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Є.Першикова
суддів: Г.Савенко
І.Ходаківської
розглянув касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
“Луганськобленерго“
на постанову від 20.09.2001
Донецького апеляційного господарського суду
у справі № 6/90Н (5/29-02)
за позовом Відкритого акціонерного товариства
“Луганськобленерго“
до Державної податкової інспекції Жовтневого району
м. Луганська
про визнання рішення частково недійсним
(див. ухвалу від 19.12.2001 по даній справі)
В засіданні взяли участь представники
-позивача: Кебус М.В. (дов. № 07 від 21.02.02);
Порожняк Я.О. (дов.№ 30 від 04.01.02);
-відповідача: Колотович Д.А. (дов.№ 6303/10 від 18.07.00);
Польщикова О.О.- ревізор (дов.№ 14591/10 від 17.12.01);
Вістяк О.М.-головний державний податковий інспектор
(дов.№ 14592/10
від17.12.01);
Яресько Н.М.-головний державний податковий ревізор-інспектор
(дов. № 14589/10 від 17.12.01)
За згодою сторін відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від 10.01.2001 була оголошена лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого
господарського суду України.
Рішенням від 03.05.2001 арбітражний суд Луганської області
(суддя Л.В. Іноземцева) задовольнив позовні вимоги Відкритого
акціонерного товариства “Луганськобленерго” про визнання
недійсним рішення ДПІ в Жовтневому районі М.Луганська від
21.06.2000 № 417/260/23/21841896/5557 про застосування і
стягнення фінансових санкцій за порушення законодавства про
оподаткування в частині:
-донарахування податку на прибуток, отриманого в зв’язку з
введенням понижуючого коефіцієнту 0,8 до норм амортизації в сумі
802820,00грн.;
-застосування штрафних санкцій у розмірі 30% від донарахованого
податку на прибуток у сумі 240846,00грн.;
-донарахування податку на додану вартість у сумі 6005755,55грн.;
-застосування штрафних санкцій в однократному розмірі від
донарахованого від донарахованого податку на додану вартість у
сумі 6005755,55грн.
Постановою від 20.09.2001 Донецький апеляційний господарський
суд у складі: головуючого судді Кулябкіна О.С., суддів: Гуреєєва
Ю.М., Мирошниченко С.В. змінив рішення арбітражного суду
Луганської області, відмовивши ВАТ “Луганськобленерго” у
задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення ДПІ в
Жовтневому районі М.Луганська від 21.06.2001
№ 417/260/23/21841896/5557 у частині донарахування податку на
додану вартість у сумі 6005755,55грн. І застосування фінансових
санкцій у розмірі 100% від донарахованого податку у сумі
6005755,55грн. з посиланням на те, що: оскільки розрахунки за
куплену позивачем у ДП “НЕК “Укренерго” і продану згодом
споживачам електроенергію провадилися векселями, зазначені
операції, на думку суду, є бартерними.
В зв’язку з цим суд зауважив, що відповідач правомірно
донарахував ВАТ “Луганськобленерго” за даними операціями податок
на додану вартість за ставкою 20%, яка передбачена частиною 2
статті 12 Указу Президента України “Про деякі зміни в
оподаткуванні” ( 857/98 ) (857/98)
від 07.08.98 № 857/98.
Керуючись нормами Указу суд дійшов висновку, що підстави для
задоволення позовних вимог ВАТ “Луганськобленерго” про визнання
недійсним рішення ДПІ в
Жовтневому районі М.Луганська від 21.06.2000
№ 417/260/23/21841896/5557 у частині донарахування названого
податку і застосування фінансових санкцій відсутні.
ВАТ “Луганськобленерго” подало до Вищого господарського суду
України касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 20.09.2001 і посилаючись на порушення
норм матеріального права просить її скасувати у частині відмови
ВАТ “Луганськобленерго” у задоволенні позовних вимог про
визнання недійсним рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська
від 21.06.2000 № 417/260/23/21841896/5557 у частині
донарахування податку на додану вартість у сумі 6005755,55грн. І
застосування штрафних санкцій у сумі 6005755,55грн. Скасувати,
рішення господарського суду Луганської області від 03.05.2001 у
справі № 6/90Н залишити без змін.
У відзиві на заяву відповідач повідомив, що вважає висновки
апеляційного суду обгрунтованими, а доводи заявника
безпідставними, оскільки, на його думку, операції з
використанням векселів були за своєю природою бартерними, а тому
вони повинні оподатковуватись податком на додану вартість за
ставкою 20 відсотків.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши
касаційну скаргу ВАТ “Луганськобленерго” на постанову Донецького
апеляційного господарського суду та перевіривши наявні матеріали
справи на предмет правильності їх оцінки судом, а також
правильність застосування норм матеріального та процесуального
права, встановила:
Рішення державної податкової інспекції про донарахування податку
на додану вартість та застосування фінансових санкцій прийнято
на підставі акту перевірки від 12.06.2000 № 55 “Про результати
перевірки дотримання вимог податкового та валютного
законодавства Відкритого акціонерного товариства
“Луганськобленерго” та його структурних підрозділів за період з
01.01.99 по 01.04.2000”, якою встановлено факт здійснення
розрахунків при проведенні операцій купівлі-продажу
електроенергії шляхом передачі векселів.
Матеріалами справи встановлено, що у спірних операціях
купівлі-продажу електроенергії позивач в рахунок оплати
електроенергії, придбаної у НЕК “Укренерго”, передав останній
векселя, яка в свою чергу розрахувалася цими векселями через ТОВ
“Кворум” із споживачами ВАТ “Луганськобленерго” за одержану
продукцію, споживачі передали позивачу векселя в рахунок оплати
за спожиту ними електроенергію.
Пунктом 11.6 ст. 11 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
із змінами, внесеними згідно із Законом
від 25.12.98 № 368-XIV (368-14),
встановлено, що до 1.01.2000 діють положення цього Закону, які
стосуються встановлення нульової ставки податку на додану
вартість з продажу електроенергії.
Відповідно до пункту 1.19 статті 1 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
бартер
(товарний обмін) є господарською операцією, яка передбачає
проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій
формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та
погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не
передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для
компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг). Враховуючи
те, що кошти на розрахунковий рахунок позивача у результаті
операцій з використання векселів не надійшли, відповідачем
зроблено висновок про те, що названі операції є бартерними та
підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою
20 відсотків.
Відповідно до частини першої статті 21 Закону України “Про цінні
папери і фондову біржу” ( 1201-12 ) (1201-12)
вексель - це цінний папір,
який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця
сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику
векселя (векселедержателю). В даному випадку вексель відноситься
до грошової форми розрахунків.
Відповідно до пункту 6 Інструкції № 7 Національного банку
України “Про безготівкові розрахунки в господарському обороті
України”, затвердженої постановою Правління Національного банку
України від 02.08.96 № 204 (із подальшими змінами і
доповненнями) вексель є розрахунковим документом, за яким
здійснюються безготівкові розрахунки: у названих операціях
вексель виконував функцію розрахункового документа і джерел
грошового зобов’язання, оскільки позивач одержав від підприємств
векселі в оплату за поставлену електроенергію.
За таких обставин нарахування державною податковою інспекцією
податку на додану вартість та застосування фінансових санкцій є
необгрунтованим.
Більш того, Закон України від 03.04.97 № 168/97-ВР “Про податок
на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не ставить застосування
нульової ставки податку на додану вартість з продажу
електроенергії в залежність від способу проведення розрахунків
платниками податку по угодах купівлі-продажу електроенергії.
Зміни в цей Закон не вносились.
Таким чином, застосування до вищезазначених операцій
купівлі-продажу електроенергії п. 12 Указу Президента України
від 07.08.98 № 858/98 “Про деякі зміни в оподаткуванні”
( 857/98 ) (857/98)
є необгрунтованим.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та правильність
застосування норм матеріального права судами по справі,
касаційна інстанція вважає, що у
апеляційного господарського суду не було підстав, щодо зміни
рішення арбітражного суду від 20.09.01 по справі № 6/90Н.
Керуючись ст.ст. 111-4 111-9 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого
Господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА
Касаційну скаргу ВАТ “Луганськобленерго” задовольнити. Постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 20.09.2001 у
справі № 6/90Н (5/29-02) скасувати.
Рішення арбітражного суду Луганської області від 03.05.01 по
справі № 6/90Н залишити без змін.
Витрати по держмиту, сплаченому у тому числі і по касаційній
скарзі віднести на ДПІ у Жовтневому районі М.Луганська.
Виконання цієї постанови доручити господарському суду Луганської
області.