ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.01.2002 Справа N 25/1027
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого Першикова Є.В.
суддів: Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
розглянула у відкритому засіданні
касаційну Державної податкової інспекції в Печерському
скаргу районі
м. Києва (надалі - ДПІ в Печерському районі)
на рішення господарського суду м. Києва
від 01.08.2001
у справі № 25/1027
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “МІГ”
(надалі - Товариство)
до ДПІ в Печерському районі
Про зобов'язання надати висновок про суми відшкодування
податку на додану вартість.
В засіданні взяли участь представники
- позивача: не з'явилися;
-відповідача: Сердюк Б.В., ст. . податковий інспектор (за дов.
№ 9611/9/10-010 від 01.08.2001).
За згодою сторони відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні 10.01.2002 було оголошено лише вступну та
резолютивну частини постанови колегії суддів Вищого
господарського суду України.
Заслухавши пояснення представника ДПІ в Печерському районі та
розглянувши надані ним в судовому засіданні на виконання ухвали
колегії суддів від 12.12.2001 додаткові документи, колегія
суддів дійшла висновку, що клопотання ДПІ в Печерському районі
про поновлення строку на подання касаційної скарги підлягає
задоволенню.
Рішенням господарського суду м. Києва від 01.08.2001 (суддя
Муравйов О.В.) позовні вимоги Товариства задоволене. Зобов'язано
ДПІ у Печерському районі протягом п'яти днів з дня отримання
рішення у справі надати відділенню Державного казначейства
висновок про відшкодування Товариству суми бюджетної
заборгованості по податку на додану вартість (надалі - ПДВ) за
березень 2001 року в сумі 80358 грн. та 2531 грн. нарахованих на
суму бюджетної заборгованості процентів.
З прийнятим рішенням не погоджується ДПІ в Печерському районі,
вважаючи, що суд неповністю з'ясовано питання порядку проведення
відшкодування ПДВ, передбаченого постановами Кабінету Міністрів
України від 07.12.1999 № 2215 “Про деякі питання відшкодування
сум податку на додану вартість та впорядкування розрахунків з
бюджетом” та від 26.09.2001 № 1270 “Про порядок відшкодування
податку на додану вартість та розрахунків з бюджетом”.
Розглянувши матеріали господарської справи, касаційну скаргу,
заслухавши пояснення представника ДПІ в Печерському районі,
колегія суддів встановила, що за наслідками господарської
діяльності Товариства у березні 2001 року різниця між загальною
сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту має
від'ємне значення і відповідно до п. 8.1 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
підлягає відшкодуванню
протягом 30 календарних днів з дня подання розрахунку
експортного відшкодування за наслідками податкового місяця.
Вказані фактичні обставини справи встановлені в рішенні
місцевого господарського суду на підставі вивчення відповідних
документів, зокрема, декларацій про ПДВ, копій платіжних
доручень тощо. Також судом встановлено, що загальна сума, яка
підлягає відшкодуванню, становить 80358 грн. і не оспорюється
відповідачем.
Крім того судом встановлено, що Товариство направило до ДПІ в
Печерському районі претензію з вимогою подати до відділення
Держказначейства висновок про відшкодування суми ПДВ згідно з
поданими Товариством податковими накладними та відсотків.
Претензія задоволена не була.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 пп. 7.7.3 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
сума
бюджетного відшкодування може бути повністю або частково
зарахована в рахунок платежів з цього податку за бажанням
платника податку і відповідне рішення платника податку
відображається в податковій декларації. А тому суд, приймаючи
рішення, підставно не прийняв до уваги заперечення ДПІ в
Печерському районі щодо необхідності дотримання позивачем
порядку відшкодування ПДВ у відповідності з вимогами постанови
Кабінету Міністрів України від 07.12.1999 № 2215 “Про деякі
питання відшкодування сум податку на додану вартість та
впорядкування розрахунків з бюджетом”, оскільки вони не
відповідають пп. 7.7.3 зазначеного Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
При цьому колегія суддів відзначає, що відповідно до ч. 2 ст. 4
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд, вирішуючи
господарські спори, не застосовує акти державних та інших
органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.
Колегія суддів також враховує, що згідно з п. 4.1 Порядку
відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом
Державної податкової адміністрації України та Головного
управління Державного казначейства України від 02.07.97
№ 209/72, відшкодування ПДВ з бюджету здійснюється органами
Державного казначейства України за висновками податкових органів
або за рішенням суду. При цьому вказаний порядок передбачає
повернення крім суми бюджетної заборгованості нарахованих на неї
відсотків. Враховуючи зазначене та беручи до уваги вимоги
пп. 7.7.3 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, а також визначивши правильність нарахування
відсотків на суму бюджетної заборгованості, господарський суд
підставно зобов'язав ДПІ в Печерському районі надати висновок
про відшкодування Товариству ПДВ в сумі 80358грн. та 2531 грн.
нарахованих на вказану суму відсотків.
Керуючись ст. ст. 53, 111-5, 111-7, п. 1 ч. 1 ст. 111-9
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання ДПІ в Печерському районі про відновлення строку на
подання касаційної скарги задовольнити.
Рішення господарського суду м. Києва від 01.08.2001 у справі
№ 25/1027 залишити без змін, а касаційну скаргу ДПІ в
Печерському районі м. Києва - без задоволення.