ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
19.03.2002                                        Cправа N 17/5
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого                  Кочерової Н.О.,
суддів:                      Рибака В.В.,
                             Уліцького А.М.
за участю представників
відповідача                  Сердюк Б.В. довіреність від
                             01.08.01
                             Ключай Н.І. довіреність від
                             20.02.02
розглянув клопотання про     Державної податкової інспекції у
відновлення пропущеного      Печерському районі м. Києва
строку та касаційну скаргу
на рішення                   від 15.11.2001
у справі                     № 17/5
господарського суду          м. Києва
за позовом                   Товариства з обмеженою
                             відповідальністю “Адепт
                             Інтернешенел ЛТД”
до                           Державної податкової інспекції у
                             Мінському районі м. Києва
                             Державної податкової інспекції у
                             Печерському районі м. Києва
 
Про   визнання рішення недійсним
 
У січні 2000 року товариство з обмеженою відповідальністю “Адепт
Інтернешенел   ЛТД”  пред’явило  в  суді  позов   до   Державної
податкової  інспекції у Мінському районі м. Києва  про  визнання
недійсним  рішення № 3394/10/26-14/23719567-17494 від 17.12.1999
року,  яким  позивачу донараховано 176 496,61  грн.  податку  на
прибуток, 120 384,49 грн. пені та застосовані фінансові  санкції
у  розмірі 52 948,98 грн. за порушення п. 4.11 ст. 4,  п.  5.3.9
ст.  5  та  п.  5.4.8  ст. 5 Закону України  “Про  оподаткування
прибутку підприємств”  ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        , а всього 349 830,08 грн.
 
Зазначало, що в акті перевірки невірно відображено облік валових
витрат ТОВ “Адепт Інтернешенел ЛТД”.
 
Ухвалою  суду  від  14.02.00 провадження по  даній  справі  було
зупинено   в   зв’язку   з   призначенням  судово-бухгалтерської
експертизи,  проведення якої було доручено експертам  Київського
науково-дослідного  інституту судових експертиз  (КНДІСЕ),  куди
була направлена справа.
 
Листом  від  26.10.00  КНДІСЕ було  повернуто  суду  справу  без
висновку експерта по причині ненадання ДПІ у Мінському районі м.
Києва документів, які були вилучені у позивача.
 
Ухвалою  суду  від  13.12.00 було залучено до  справи  в  якості
відповідача  ДПІ  у  Печерському районі  м.  Києва,  якого  було
зобов’язано  надати  суду  всі  первинні  документи,  які  стали
підставою для складання акту від 08.12.99.
 
Ухвалою  суду  від 10.01.2001 провадження по даній  справі  було
зупинено  вдруге  в зв’язку з призначенням судово-бухгалтерської
експертизи,  проведення якої було доручено експертам  Київського
науково-дослідного  інституту  судових  експертиз,   куди   була
направлена справа.
 
Згідно  вказаній ухвалі суду ДПІ у Печерському районі  м.  Києва
було   зобов’язано  надати  протягом  місяця   в   розпорядження
експертів   КНДІСЕ   вилучені  у  позивача  документи,   зокрема
прибуткові  накладні  на  отримання товару  за  1998  рік,  акти
перевірок  позивача  за  всі роки, накопичувальні  відомості  по
бухгалтерським рахункам 18 та 48.
 
Листом  від  06.03.01 експертом КНДІСЕ було заявлено  клопотання
про  надання  додаткових матеріалів, необхідних  для  проведення
експертизи,  зокрема:  первинних документів,  на  підставі  яких
перевіряючими  було  зроблено висновок про невірне  відображення
валового   доходу  та  валових  витрат,  бухгалтерські  регістри
синтетичного  обліку,  первинні  банківські  документи,  головні
книги, документи з ведення податкового обліку, юридичну справу з
ДПІ у Мінському районі.
 
Листом суду від 15.03.01 ДПІ у Печерському районі м. Києва  було
зобов’язано  надати експерту документи, вказані в  листі  КНДІСЕ
від 06.03.01.
 
Представник ДПІ у Печерському районі м. Києва повідомив суд,  що
експерту  були  передані  всі  документи,  що  були  вилучені  у
позивача.
 
Рішенням  господарського  суду  м.  Києва  від  15.11.01   позов
задоволено.
 
Визнано  недійсним  рішення  Державної  податкової  інспекції  у
Мінському  районі  м. Києва № 3394/10/26-14/237/19567-17494  від
17.12.99.
 
Задовольняючи  позов,  господарський  суд  виходив  з  того,  що
експерт  без зазначених у листі № 937 від 06.03.2001  документів
не  зміг  підтвердити висновок відповідача,  зазначений  в  акті
перевірки,  який зроблено на неповно досліджених  документах,  а
тому  не  є  об’єктивним, прийняте на підставі  акту  оспорюване
рішення підлягає визнанню недійсним.
 
В  касаційній скарзі Державна податкова інспекція у  Печерському
районі  м.  Києва просить рішення господарського суду  м.  Києва
скасувати,   посилаючись  на  те,  що   судом   порушено   норми
матеріального і процесуального права, а саме ст.ст. 42,  43,  85
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Одночасно  просить  відновити строк на  оскарження  рішення  від
15.11.01, яке господарським судом направлено лише 14.12.01.
 
Заслухавши    доповідь   судді   Кочерової    Н.О.,    пояснення
представників  відповідача,  перевіривши  повноту   встановлених
судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський
суд  України  у складі колегії суддів вважає, що клопотання  про
відновлення   пропущеного  строку  на  оскарження   рішення   та
касаційна скарга підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
 
Згідно   ст.  53  Господарського  процесуального кодексу України
( 1798-12  ) (1798-12)
         за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи
господарський  суд  може визнати причину пропуску  встановленого
законом  процесуального строку поважною і  відновити  пропущений
строк.
 
Відповідно  до даних книги вихідної реєстрації пошти канцелярією
господарського  суду м. Києва копія мотивованого тексту  рішення
від 15.11.2001 направлена сторонам 12.12.2001.
 
Відповідно  до  ст.  82  Господарського  процесуального  кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         при вирішенні господарського спору по  суті
господарський суд приймає рішення.
 
Рішення  викладається  у письмовій формі та  підписується  всіма
суддями, які брали участь у засіданні.
 
Рішення  від  15.11.2001 під головуванням судді  Муравйова  О.В.
останнім не підписано.
 
Відповідно  до ст. 111-10 Господарського процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         порушення норм процесуального права є в будь-
якому   випадку  підставою  для  скасування  рішення   місцевого
господарського  суду  якщо  рішення  не  підписано  будь-яким  і
суддів, що зазначені в рішенні.
 
Враховуючи   викладене,  колегія  суддів  вважає   за   доцільне
відновити  пропущений процесуальній строк на оскарження  рішення
від 15.11.2001.
 
Керуючись  ст.ст.  53,  111-5,111-7,111-9-111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Відновити Державній податковій інспекції у Печерському районі м.
Києва строк на оскарження рішення від 15.11.2001.
 
Касаційну  скаргу Державної податкової інспекції  у  Печерському
районі м. Києва задовольнити.
 
Рішення місцевого господарського суду м. Києва від 15.11.2001  у
справі  №  17/5 скасувати, справу направити на новий розгляд  до
того ж суду в іншому складі суддів.
 
Головуючий               Н.Кочерова
 
Судді                    В.Рибак
 
                         А.Уліцький