ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9.01.2002 Справа N 9/8387-2001
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Черногуза Ф.Ф.
суддів: Невдашенко Л.П.
Перепічая В.С.
розглянувши СВК “П’ятихатка”
касаційну скаргу
на рішення від 5.10.2001
господарського суду АР Крим
у справі № 9/8387-2001
за позовом ТОВ “Талісман”
до СВК “П’ятихатка”
Про стягнення сум
ВСТАНОВИВ:
28.08.2001 р. ТОВ “Талісман” пред’явило в господарському суді
позов до СВК “П’ятихатка” про стягнення 245962,36 грн.
У подальшому позивач зменшив заявлену суму до 241886,94 грн.
Позивач вказав, що між ним, відповідно до укладених з
відповідачем договорів № 4 від 12.06.97, № 10 від 20.06.97 та №
31 від 20..03.98 було поставлено відповідачу засоби захисту
рослин на загальну суму 114331,06 грн., за які останній
розрахувався частково.
Посилаючись на те, що відповідач добровільно повністю не погасив
борг, просив стягнути основний борг, а також курсову різницю в
сумі 78965,50 грн., збитки – 81292,94 грн., 3% річних за 6
місяців в розмірі 664,62 грн. винагороду в сумі 26822,97 грн., а
також пені в розмірі 9824,31 грн., а всього 241886,94 грн.
Рішенням господарського суду АР Крим від 5.10.2001 (суддя
Пєтухова Н.С.) позов задоволено частково на суму 240054 грн. 23
коп. В решті позову відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати,
посилаючись на те, що суд неправильно застосував норми
матеріального права, так і порушив норми процесуального закону.
Заслухавши доповідь судді Перепічая В.С., пояснення
представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги,
відзиву на неї, перевіривши повноту встановлення судом обставин
справи та їх юридичну оцінку, суд вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для скасування або зміни рішення
місцевого або апеляційного господарського суду є порушення або
неправильне застосування норм матеріального чи процесуального
права.
Виходячи з вимог ст. 4 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
цивільні права і
обов’язки виникають, зокрема, з угод, передбачених законом, а
також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому
не суперечать.
Як видно з матеріалів справи, ТОВ “Талісман” пред’явило позов до
відповідача про стягнення 241886,94 грн. за невиконання
договорів від 12.06.97 № 4, 20.06.97 № 10 та 20.03.98 № 31
поставки останньому засобів захисту рослин.
Суд же, дійшовши до висновку про задоволення позову частково на
суму 240054,23 грн., виходив з узагальнюючої суми невиконання за
трьома договорами, не звернувши уваги на те, що позивач повинен
був довести неналежне виконання відповідачем зобов’язань по
кожному договору окремо, з урахуванням їх особливостей, зокрема,
відсотків за постачання товару на умовах товарного кредиту та
нарахування на суму цих відсотків 20% ПДВ.
Крім того, кваліфікувавши нараховані суми за індексом інфляції
як збитки, суд не звернув увагу, виходячи з припису ст. 214 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, чи не є ці суми частиною боргу, маючи на
увазі при цьому те, що під збитками розуміються витрати,
зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також
не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби
зобов’язання було виконано боржником.
До того ж, у порушення норм процесуального права (ст.ст. 32-34,
43 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
),
суд належним чином на встановив, яку заборгованість перед
позивачем мав відповідач за укладеними договорами, що вплинуло
на правильну юридичну оцінку обставин, пов’язаних з
обгрунтованістю наданих позивачем розрахунків.
Так, суд виходив із заборгованості відповідача в розмірі 91144
грн. 30 коп. , тоді як сторони не заперечували, що на час
пред’явлення вказаного позову відповідач цей борг частково
погасив.
Водночас, з огляду того, що вказані договори, як наведено вище,
позивачем були укладені з КСП ім. Леніна, а позов пред’явлений
до СВК “П’ятихатка”, поза увагою суду залишилось і питання щодо
правонаступництва останнього: ліквідовано чи реорганізовано КСП
ім. Леніна, відсутні в матеріалах справи і правовстановлюючі
документи на підставі яких діє СВК “П’ятихатка”.
За таких обставин, прийняте судом рішення законним і
обгрунтованим вважати не можна.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене і
вирішити спір відповідно до вимог матеріального і процесуального
права.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу СВК “П’ятихатка” задовольнити.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
5.10.2001 скасувати і справу направити на новий розгляд цьому ж
суду в іншому складі суду.
Головуючий Ф.Черногуз
С у д д і: Л.Невдашенко
В.Перепічай