ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
09.01.2002                              Справа N 02-5/9-5/2
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерова Н.О. - головуюча Борденюк Є.М., РибакаВ.В. за участю
представників:
від позивача -Федоренко С.Є., Мироненко Л.В.
від відповідача -   не з'явився
розглянувши в засіданні касаційну скаргу ГШ “Сільгоспбуд“
на постанову        від 01.10.2001
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі № 02-5/9-5/2
за позовом          ДПІ у Якимівському районі Запорізької
                    області
до                  111-1 “Сільгоспбуд”,
                    ТОВ “Чикаго - Акцепт“
 
про   визнання угоди недійсною
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від  01.10.2001  у  складі  колегії  суддів:  Лотоцька  Л.О.   -
головуюча, Євстигнєєв
О.С.,  Тищик І.В. рішення арбітражного суду Запорізької  області
від
18.04.2001 у справі № 4/2/155д скасовано з тих підстав, що ДПІ у
Якимівсь
кому  районі Запорізької області є належним позивачем по справі,
а договір
позики  від  08.02.98,  що був укладений  між  відповідачами,  є
недійсним на
підставі  ст.  48  ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , оскільки  з  боку  ТОВ
“Чикаго-Акцент” м. Миколаїв
підписаний неповноважною особою.   * к
 
В  поданій  касаційній скарзі ПП “Сільгоспбуд” просить скасувати
постанову  апеляційного  господарського  суду  Дніпропетровської
області як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального  та
процесуального пра-
 
ва  (ст.  48  ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        ), п. И ст. 10 Закону  України
“Про державну податкову службу в Україні” ( 509-12 ) (509-12)
         ст. 34,  36
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ). При цьому скаржник стверджує, що ДШ  у
Якимівському районі Запорізької області не може бути позивачем у
справі  на  підставі ст. 48 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        ,  оскільки  це
розширює надані їй повноваження відповідно до п. Н ст. 10 Закону
України  “Про державну податкову службу в Україні, що відповідно
з  ст.  34,  36  ГПК  України ( 1798-12 ) (1798-12)
         суд не  міг  оцінювати
пояснення громадян, які надавались податковій міліції з  приводу
обставин справи в зв'язку з порушенням кримінальної справи.
 
Судова колегія перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини)
справи  на предмет їх юридичної оцінки апеляційним господарським
судом   Дніпропетровської   області  та   заслухавши   пояснення
присутніх  у  засіданні представників сторін дійшла до  висновку
про  відсутність  правових  підстав для  задоволення  касаційної
скарги виходячи з наступного.
 
Відповідно  з  ст.  2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         господарський  суд
порушує справи в числі інших випадків і за позовами державних та
інших  органів, які звертаються до суду у випадках, передбачених
законодавчими актами України. Відносно податкових органів  таким
актом  є Закон України “Про державну податкову службу в Україні”
( 509-12 ) (509-12)
         п. 11 ст. 10 якого надає цим органам повноваження на
заявлення  позовів до суб'єктів підприємницької  діяльності  про
визнання   недійсними  укладених  ними  угод  для   забезпечення
повернення в доход держави коштів, одержаних за такими  угодами,
та сплати цими суб'єктами податків.
 
Кваліфікуючою  ознакою для застосування п. 11 ст.  10  вказаного
закону  є  стягнення  майна (коштів) в доход  держави,  що  було
отримане по оспорюваній угоді без законних підстав.
 
Оскільки  ст. 48 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         не передбачає  можливість
такого  стягнення,  то у позивача не було правових  підстав  для
заявлення позову про недійсність спірної угоди на підставі  цієї
статті.
 
Але  поряд  з  цим матеріалами справи підтверджується  факт,  що
спірна  угода суперечить чинному законодавству, т.я. з боку  ТОВ
“Чикаго-Акцент” підписана особою без належних повноважень.
 
Враховуючи   зазначене   та    керуючись п. 1 ст. 83 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
         судова  колегія  вважає  за  можливе визнати спірний
договір  таким,  який не відповідає вимогам закону (ст. 48 ЦК). 
В зв'язку з зазначеним застосування судом відповідно з позовними
вимогами ст. 48 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         до спірної угоди  не  може
бути  правовою  підставою  для   скасування            постанови
Дніпропетровського апеляційного суду   як   такої,  що  ухвалена
з   порушенням матеріального права.
 
Відсутні  порушення з боку суду процесуального  законодавства  і
при  оцінки доказів, оскільки суд мотивував оспорювану постанову
не   тільки  поясненнями  працівників  ТОВ  “Чикаго-Акцент”  при
проведенні  органами податкової міліції слідства по кримінальній
справі, а і тим фактом що відповідач не надав доказів про видачу
особі,  яка  підписала спірний договір, довіреності на  вчинення
таких дій.
 
Відповідно з наявними в матеріалах справи статутними документами
ТОВ  “Чикаго-Акцент” громадянин Короушич І.Б.,  який  підписував
спірний договір, не значиться.
 
При  таких  обставинах постанова Дніпропетровського апеляційного
господарського  суду по даній справі ухвалена у відповідності  з
чинним матеріальним та процесуальним законодавством.
 
Враховуючи  викладене та керуючись ч. І ст.  83,  ст.ст.  111-5,
111-7, 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Постанову  Дніпропетровського апеляційного  господарського  суду
від  01.10.2001  у  справі № 02-5/9-5/2 залишити  без  зміни,  а
касаційну скаргу без задоволення.