ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
3.01.2002                                      Справа N 8/309
 
Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф.  -головуючий,  Дерепи В.І., Козир Т.П. розглянув  касаційну
скаргу  ВАТ “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго”  на
рішення господарського суду Донецької області від 07.08.2001  р.
та  постанову  Донецького апеляційного господарського  суду  від
04.10.2001   р.   у   справі  №  8/309  за  позовом   Донецького
науково-виробничого  об'єднання  “Символ”   до   ВАТ   “Державна
енергогенеруюча компанія “Центренерго”
 
Про   стягнення   80993059,05  грн.  за  участю   представника
відповідача — Качуровська А.А., Юрьева Г.В., Зарубіна Т.М.
 
Рішенням господарського суду Донецької області від 07.08.2001 р.
(суддя  Ємельянов А.С.) позов задоволене та стягнуто відповідача
на користь позивача 80893059,05 грн. Заборгованості та 1700 грн.
Витрат по сплаті державного мита.
 
Постановою  Донецького  апеляційного  господарського  суду   від
04.10.2001  р.  апеляційна скарга ВАТ “Державна  енергогенеруюча
компанія “Центренерго” залишена без задоволення, а рішення  суду
від 07.08.2001 р. - без змін.
 
У  касаційній  скарзі  відповідач  просить  скасувати  зазначені
судові   рішення  в  частині  стягнення  17636042,28   грн.   та
23176016,08  грн.,  посилаючись  на  те,  що  вони  прийняті   з
порушенням  норм  матеріального  та  процесуального  закону  без
обґрунтованої юридичної оцінки обставин справи.
 
У  відзиві  на  касаційну  скаргу позивач  просить  відмовити  у
задоволенні вимог, викладених у касаційній скарзі.
 
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників відповідача,
суд встановив наступне.
 
Відповідно  до умов укладеного сторонами договору №  65/230  від
03.01.98  р.  та  додаткових  угод  до  нього  позивач   повинен
здійснювати  поставку  вугілля  на  Вуглегірську  ТЕС  ВАТ  “ДЕК
“Центренерго”, а відповідач розраховуватись за нього.
 
Позивач на протязі 1998 р. здійснив поставку вугілля на загальну
суму 59119617,50 грн., що підтверджується матеріалами справи  та
не   оспорюється   відповідачем.  ВАТ  “ДЕК   “Центренерго”   за
поставлене  вугілля розрахувалося частково на  суму  17468172,07
грн.
 
Виходячи  зі  змісту додаткової угоди від 27.08.98 р.  сторонами
погоджено  збільшення вартості вугілля у зв’язку з ростом  курсу
долара США до гривні.
 
Додатковою  угодою  від  01.12.99  р.  сторони  визначили   суму
заборгованості   -   82462738,25  грн.,  яку  повинен   сплатити
відповідач з урахуванням зміненої вартості вугілля.
 
Станом  на  01.07.2000  p., з урахуванням  часткового  погашення
боргу,   загальна   сума  заборгованості   відповідача   складає
80993059,05 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків.
 
Відповідно  до  ст. 161 Цивільного кодексу України  ( 435-15  ) (435-15)
        
зобов'язання   повинні   виконуватися   належним   чином   і   в
установлений   строк   відповідно  до  вказівок   закону,   акту
планування,   договору,   а  при  відсутності   таких   вказівок
-відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
 
Оскільки,  договором  № 65/230 від 03.01.98  р.  не  встановлені
строки  здійснення  розрахунків  за  поставлене  вугілля,   слід
керуватися  ст. 165 Цивільного кодексу України ( 435-15  ) (435-15)
        ,  яка
передбачає, що у випадках, коли строк виконання зобов'язання  не
встановлений  або  визначений  моментом  витребування,  кредитор
вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в
будь-який   час.  При  цьому,  боржник  повинен  виконати   таке
зобов'язання  в  семиденний  строк  з  дня  пред'явлення  вимоги
кредитором,  якщо обов'язок негайного виконання не  випливає  із
закону, договору або із змісту зобов'язання.
 
Приймаючи  до уваги викладене, суд, вірно встановивши  обставини
справи, правомірно стягнув заборгованість з відповідача.
 
Суд  також  оцінив матеріали і обґрунтував як підстави  розгляду
спору   Донецьким   господарським  судом,   визначення   розміру
заборгованості,  так і причини неприйняття наданих  відповідачем
додаткових доказів апеляційною інстанцією.
 
Отже  ухвалені  у справі судові рішення відповідають  обставинам
справи та чинному законодавству, тому не вбачається підстав  для
задоволення касаційної скарги.
 
На   підставі   викладеного  та  керуючись  ст.ст.  111-9,111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1.  Касаційну  скаргу  ВАТ  “Державна  енергогенеруюча  компанія
“Центренерго” залишити без задоволення, а рішення господарського
суду Донецької області від 07.08.2001 р. та постанову Донецького
апеляційного  господарського суду від  04.10.2001  р.  у  справі
№ 8/309 - без змін.