280/5502/19 Про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо застосування обмежень граничного розміру при нарахуванні та виплаті особі пенсії; зобов`язання ГУПФУ здійснити виплату пенсії особі згідно вимог Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації без обмежень граничного розміру пенсії, з урахуванням проведених виплат - 26.12.2022 Прийняття

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.01.2020 (суддя Татаринов Д.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.04.2020 (колегія суддів: Дурасова Ю.В., Божко Л.А., Лукманова О.М.,) у справі №280/5502/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо застосування обмежень граничного розміру при нарахуванні та виплаті позивачу пенсії з 01.03.2017 по теперішній час;

- зобов`язати відповідача здійснити виплату пенсії позивачу згідно пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 року №418 (418-92-п) , в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 року №713 (713-2005-п) , з 01.03.2017 по теперішній час без обмежень граничного розміру пенсії, з урахуванням проведених виплат.

Позов обґрунтовано тим, що позивач є пенсіонером з 01.01.1987 та отримує пенсію за вислугу років як працівник льотно-випробного складу цивільної авіації, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) . Однак, розмір його пенсії було обмежено відповідачем з 01 березня 2017 року. Вважає дії відповідача щодо обмеження розміру пенсії протиправними, оскільки таке обмеження максимальним розміром не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (3668-17) .

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.01.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.04.2020, позов задоволено.

Не погодившись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Касаційну скаргу обгрунтовано тим, що розмір пенсії незалежно від часу призначення пенсії підлягає обмежено максимальним розміром встановленим Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VІ (3668-17) . Посилається, що при розгляді справи суди застосували нерелевантну судову практику та ухвалив рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №361/4922/17, від 29.08.2018 у справі №359/6255/17.

Ухвалою Верховного Суду від 01.09.2020 відкрито касаційне провадження на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України, а саме неарахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №361/4922/17, від 29.08.2018 у справі №359/6255/17 та від 24.06.2020 у справі №580/234/19.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, а судові рішення залишити без змін.

Судами встановлено, що відповідно до протоколу №534 від 09 січня 1987 року ОСОБА_1 з 01 січня 1987 року призначено пенсію за вислугу років як працівнику льотно-випробного складу цивільної авіації на підставі ст.ст. 53, 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно розпорядження 123427 від 15 березня 2017 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1, основний розмір пенсії склав 12157,45 грн., проте з 01 березня 2017 року призначено до виплати пенсію у зменшеному розмірі 10740 грн.

Згідно розпорядження № 123427 від 16 квітня 2018 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1, основний розмір пенсії склав 16 664,21 грн., проте з 01 березня 2018 року та з 01 квітня 2018 року призначено до виплати пенсію у зменшеному розмірі 13730 грн.

Відповідно до рішення про перерахунок пенсії №923270123427 основний розмір пенсії ОСОБА_1 склав 20 794,77 грн., проте з 01 березня 2019 року до виплати призначено пенсію у зменшеному розмірі 14 970грн., з 01 липня 2019 року до виплати призначено пенсію у зменшеному розмірі 15 640грн., з 01 грудня 2019 року до виплати призначено пенсію у зменшеному розмірі 16 380 грн.

Позивач звернувся до Комунарського відділу обслуговування громадян м. Запоріжжя (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області зі зверненням щодо правильності виплати пенсійного забезпечення.

Відповідач листом від 08 листопада 2019 року №100/Ч-1 надав відповідь, у якій зазначив, що розмір пенсії ОСОБА_1 розраховано відповідно до норм чинного законодавства.

Вважаючи обмеження виплати пенсії максимальним розміром протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що пенсія за вислугу років позивачу призначена у 1987 році, обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим статтею 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 рок №3668-VІ, на позивача не розповсюджується, а відтак дії відповідача щодо застосування обмежень граничного розміру при нарахуванні та виплаті позивачу щомісячного пенсійного забезпечення з 01 березня 2017 року є протиправними.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.

Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначаються Законами України від 09 липня 2003 року №1058-VI "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-VI), Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ (1788-12) (далі - Закон №1788-ХІІ (1788-12) ).

Частиною 3 статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII (1788-12) ) встановлено, що працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.

Згідно із статтею 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівники льотного і льотно-випробного складу після досягнення 50 років і за наявності вислуги років на цих посадах станом на 1 квітня 2015 не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок мають право на пенсію за вислугу років незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, в яких вони зайняті.

Перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, Перелік посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, та Порядок призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21липня 1992 року №418 (418-92-п) .

У відповідності до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2015 року №529) пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу призначаються у розмірі 55 процентів заробітку (пункт 6 цього Порядку) і за кожний рік вислуги (у чоловіків - понад 30 років і у жінок - понад 25 років) пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії за віком. За кожний рік роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом "а" статті 13 та статтею 14 Закону, пенсія збільшується на 1 процент заробітку.

Згідно з пунктом "в" пункту 7 Порядку у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, збільшується на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії. Коли розмір пенсії, обчислений із заробітку, визначеного відповідно до цього пункту, менший ніж розмір пенсії до перерахунку, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Отже, законодавством передбачено право позивача на перерахунок його пенсії в разі збільшення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня. Проте, розмір пенсії після такого перерахунку виплачувався позивачу із врахуванням обмеження максимального розміру на підставі Закону України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI.

За правилами статті 2 Закону №3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України (4495-17) , законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (379/95-ВР) , не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до частини 3 статті 85 Закону №1788-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Згідно абзацом 1 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону №3668-VI (3668-17) обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Верховний Суд у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові у справі № 580/234/19 від 24.06.2020 вирішив правову проблему щодо визначення порядку здійснення перерахунку пенсій особам, яким пенсія призначена до набрання чинності Закону № 3668, що запровадив обмеження пенсій максимальним розміром до низки спеціальних законів з питань пенсійного забезпечення громадян та зазначив наступне.

Як було зазначено вище, згідно з абзацом першим пункту 2 розділу II "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 3668-VI (3668-17) обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

При цьому абзацом другим пункту 2 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 3668-VI (3668-17) визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Наведені в пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI (3668-17) норми є спеціальними, оскільки дія їх розповсюджується на окрему групу суб`єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо).

Тлумачення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI (3668-17) в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії: 1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений Законом № 3668-VI (3668-17) , 2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов`язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію.

При цьому, звертає на себе увагу факт, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI (3668-17) є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту "обмеження максимального розміру пенсії" за колом осіб в момент набуття чинності Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI (3668-17) та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.

Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI).

Норми статті 2 Закону № 3668-VI кореспондуються з положеннями частини третьої статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 03.04.2018 у справі №361/4922/17, від 29.08.2018 у справі №359/6255/17, у зв`язку з невідповідністю з якими відкрито касаційне провадження в справі, що розглядається.

Як вбачається зі встановлених по справі обставин, лише починаючи з березня 2017 року внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний, а тому відповідачем пенсія виплачувалась з урахуванням обмежень.

Оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону № 3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Зазначені положення Закону № 3668-VI (3668-17) та частини третьої статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов`язкові для застосування.

Відтак відмова відповідача у перерахунку і виплаті пенсії без обмеження граничного розміру є законною і обґрунтованою та не призвела до зменшення розміру пенсії останнього, яку він отримував до цього. В даному випадку така відмова за своєю суттю не є звуженням обсягу вже набутих позивачем прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.

Отже судами ухвалено судові рішення без врахування правової позиції, викладеної в постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №361/4922/17, від 29.08.2018 у справі №359/6255/17, яка в подальшому підтримана постановою судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду у справі № 580/234/19 від 24.06.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.