ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.03.2002 Справа N 2-4/4585-2001
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф. - головуючого, Вовка І. В., Козир Т.П. ,
розглянувши касаційну скаргу Красноперекопської об’єднаної
державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на
судові рішення у справі за позовом дочірнього підприємства
“Кримське спеціалізоване управління екскавації” ЗАТ фірми
“Укрпромспецстрой” до Красноперекопської об’єднаної державної
податкової інспекції
про визнання рішення недійсним,
В С Т А Н О В И В:
В квітні 2001 року ДП “Кримське спеціалізоване управління
екскавації” звернулось до суду з позовом до Красноперекопської
ОДПІ про визнання частково недійсним рішення від 2.03.2001 року №
29/23-1/01271422/774 про донарахування податків та застосування
фінансових санкцій.
Рішенням арбітражного суду Автономної Республіки Крим від 19 –
21.06.2001 року, залишеним без зміни постановою Севастопольського
апеляційного господарського суду від 9.10.2001 року, позов
задоволено частково.
Спірне рішення відповідача визнано недійсним в частині виключення
із складу валових витрат вартості ПММ, витрачених на утримання
спеціального легкового автомобіля і донарахування податку на
прибуток в сумі 4000 гривень, застосування фінансових санкцій за
його заниження в розмірі 1200 гривень, податку на додану вартість
в сумі 2705 гривень і застосування фінансових санкцій в
однократному розмірі донарахованого ПДВ.
В іншій частині в позові відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями суду, Красноперекопська ОДПІ
просить їх скасувати і відмовити в позові, посилаючись на
неправильне застосування судами норм матеріального права.
Вважає, що виходячи з вимог п. п. 5.4.10 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
позивач не мав
права відносити до валових витрат вартість паливно-мастильних
матеріалів, витрачених при експлуатації легкових автомобілів, які
не використовуються для надання транспортних послуг або
туристичного обслуговування сторонніх організацій.
В судове засідання представники сторін не з’явились.
Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи,
суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Згідно з п. п. 5.4.10 ст. 5 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
не включаються
до складу валових витрат витрати платника податку на паливно-
мастильні матеріали, витрати, пов’язані з стоянкою та паркуванням
легкових автомобілів.
Відповідно до п. п. 5.2.1 ст. 5 цього Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених
/нарахованих/ протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою,
організацією, веденням виробництва, продажу продукції і охороною
праці, з урахуванням обмежень, встановлених п. 5.3 - 5.8 цієї
статті.
Як встановлено судом при розгляді справи, відповідач рішенням від
2.03.2001 року № 29/23-1/01271422/774 донарахував позивачу,
зокрема, податок на прибуток в сумі 4000 гривень, застосував
фінансові санкції за його заниження в розмірі 1200 гривень,
податок на додану вартість в сумі 2705 гривень і застосував
фінансові санкції в однократному розмірі донарахованого ПДВ.
Рішення прийняте на підставі акту перевірки, яким встановлено
факт завищення валових витрат позивача за рахунок вартості
паливно-мастильних матеріалів, витрачених на утримання
спеціального легкового автомобіля.
За статутом основними видами діяльності позивача є виконання
будівельних, будівельно – монтажних та ремонтно-будівельних
робіт.
Легковий автомобіль марки М-21412 держ. № 2903 КРБ належить
позивачу і згідно наказу ЗАТ “Фірма “Укрпромспецстрой”
використовується як спецавтомобіль прикриття при перевезенні
екскаваторів, бульдозерів та інших великовагових великогабаритних
вантажів. Відповідним чином його зареєстровано в органах ДАІ.
Враховуючи, що зазначений автомобіль використовується позивачем в
основній діяльності підприємства, тобто витрати на його
експлуатацію пов’язані з організацією і веденням виробництва, суд
прийшов до правильного висновку про обґрунтованість віднесення
витрат на його експлуатацію до валових.
За таких обставин, суд повно встановив обставини справи і дав їм
вірну юридичну оцінку, тому підстав для зміни судових рішень не
вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Красноперекопської об’єднаної державної
податкової інспекції залишити без задоволення, а рішення
арбітражного суду Автономної Республіки Крим від 19-21.06.2001
року і постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 9.10.2001 року – без зміни.
Головуючий, суддя О. Шульга
Судді І. Вовк
Т.Козир