ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.03.2002 Справа N 1/3/717
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Чабана В.В.
суддів: Грека Б.М. (доповідача по справі),
Чупруна В.Д.,
у відкритому судовому
засіданні, за участю
представників,
від позивача: Ходакової А.О. довіреність № 19
Від 04.03.2002
Гудими Н.В. довіреність № 20
Від 04.03.2002
від відповідача: не з'явились
розглянувши касаційну Державної податкової інспекції у
скаргу Ленінському районі м. Запоріжжя
на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 02.11.2001
у справі № 1/3/717
арбітражного суду Запорізької області
за позовом Відкритого акціонерного товариства
страхової компанії “Святослав“
до Державної податкової інспекції у
Ленінському районі м. Запоріжжя
Про визнання недійсним акта
В С Т А Н О В И В:
Арбітражний суд Запорізької області рішенням від 22.06.2001 у
справі № 1/3/717 позов задоволене. Визнано недійсним рішення
Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя
від 26.04.01 № 07-22/16909-26/4303.
За заявою ДПІ в м. Запоріжжя рішення арбітражного суду перевіря
лось Дніпропетровським апеляційним господарським судом і
постановою від 02.11.2001 рішення залишено без змін.
З прийнятою постановою не погоджується відповідач, який вважає,
що апеляційним судом невірно застосовано норми матеріального
права, не дано належної правової оцінки спірних правовідносин,
не вказано мотивовані розповсюдження п. 4.1.6 ст. 4 ЗУ “Про
оподаткуванні прибутку підприємств”.
На думку відповідача, оскільки в абз. 4 п. 4.1.6 ст. 4 ЗУ “Про
оподаткуванні прибутку підприємств” відсутнє посилання на те, що
даний пункт відноситься лише до певного виду страхування то
слідує, що вищезазначена вимога поширюється до всіх видів
страхових резервів, створення яких передбачене ЗУ “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Відповідач в обґрунтування правомірності застосування фінансових
санкцій також посилається на п.п. 7.2.3, п. 7.2 ст. 7 Закону
України “Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
№ 283197-ВР від 22.05.1997.
У відзиві на касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Ленінському районі м. Запоріжжя акціонерне товариство відкритого
типу страхова компанія “Святослав” стверджує, що згідно з
абзацом 4 п. 4.1.6 ст. 4 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
суми страхового резерву, які
використані не за призначенням, включити до валового доходу, цей
страховий резерв при його створенні потрібно було включити до
валових витрат. Перелік витрат, які включаються до складу
валових витрат, наведено у п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, де у
п.п. 5.2.4 передбачено включення до складу валових витрат: “Суми
коштів, які внесені до страхових резервів у порядку,
передбаченому ст. 12 Закону України “Про оподаткування прибутку
підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, проте зазначена стаття не містить
ніякої згадки про резерви незароблених премій, а у п.п. 12.2.1
чітко вказано, які страхові резерви згідно з п.п. 12.2.3
створюються за рахунок збільшення валових витрат фінансової
установи - це “будь-який банк, а також небанківська фінансова
установа, створена згідно відповідних законів, крім страхових
компаній...“
Резерви незароблених премій створюються згідно з положенням та
ст. 30 Закону України “Про страхування” ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
відрахуванням часток від отриманих страхових платежів. Згідно з
Положенням: “Величина резервів незароблених премій
відображається у відповідній статті балансу страховика як тех
нічні резерви. Збільшення (зменшення) величини резервів
незароблених премій у звітному періоді відповідно зменшує
(збільшує) зароблені страхові платежі (страхові внески, страхові
премії)”.
Згідно з Положенням та ст. 31 Закону України “Про страхування”
( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
резерви незароблених премій приймають участь у
розрахунку зароблених страхових премій, які є основним
показником фінансового стану страхової компанії. Резерви
незароблених премій приймають участь у визначенні розміру
відповідальності страховика згідно з ст. 29 Закону України “Про
страхування” ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
. Вказані показники не тільки є
важливішими показниками фінансового стану страхової компанії (її
платоспроможності), а також є предметом найсуворішого контролю з
боку Комітету.
У зв'язку з чим позивач просить постанову Дніпропетровського апе
ляційного господарського суду від 02.11.2001 у справі залишити
без змін.
Колегія суддів, перевіривши доводи скаржника (ДПІ), вислухавши
представників від позивача та проаналізувавши правильність
застосування судом при винесенні рішення та здійсненні
апеляційного перегляду вимог матеріального та процесуального
законодавства на підставі встановлених ним фактичних обставин,
доходить висновку про безпідставність правової позиції ДПІ.
Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запорі
жжя в період з 11.04.2001 по 19.04.2001 р. була проведена
перевірка Акціонерного товариства відкритого типу страхової
компанії “Святослав” з питань дотримання податкового
законодавства за 1999 рік, про результати якої було складено
акт.
На підставі акту перевірки 26.04.2001 року ДПІ у Ленінському ра
йоні м. Запоріжжя прийнято рішення № 07-22116909-26/4203 про
застосування та стягнення сум штрафних санкцій за порушення
податкового законодавства, відповідно до якого за порушення
п. 4.1.6 ст. 4 п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
позивачу
донарахований податок на прибуток з 2 квартал 1999 р. в сумі
6426 грн., за 3-й квартал 1999 р. в сумі 14037,75 грн. та
застосовані фінансові санкції в сумі 5115.04 грн.
На думку відповідача позивач виплатив суми страхованих
відшкодувань громадянам за рахунок страхових резервів,
використавши страхові резерви не за цільовим призначенням, а от
же вказані виплати не є страховими, в зв'язку з чим позивач
занизив податок на прибуток за 1999 рік на суму 20 463.75 грн.
Згідно зі ст. 2 Закону про страхування страховиками визнаються
юридичні особи, створені у формі акціонерних, повних,
командитних товариств або товариств із додатковою
відповідальністю відповідно до Закону України “Про господарські
товариства від 19.09.1991 з урахуванням особливостей,
передбачених Законом про страхування, а так же одержали у
встановленому порядку ліцензії на здійснення страхової
діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, АТЗТ “Святослав” є суб'єктом
підприємницькій діяльності з предметом діяльності - недержавне
страхування.
На здійсненне страхової діяльності, має ліценцію № 1043/1025 від
03.06.98, видану комітетом у справах нагляду за страховою
діяльністю.
Для забезпечення платоспроможності страховика (однією з
обов'язкових умов діяльності таких юридичних осіб) необхідні
створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат
страхових сум і страхових відшкодувань.
Порядок формування технічних резервів страховиків, крім Закону
України “Про страхування” ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
, регламентується також
Положенням при порядок формування, розміщення та обліку
страхових резервів за видами страхування, іншими ніж страхування
життя, затвердженим наказом Комітету з питань у справах нагляду
за страховою діяльністю від 26.05.1997 № 41.
За змістом ст. 30 Закону України “Про страхування” ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
страховики, які здійснюють будь-які види страхування, крім
страхування життя, зобов'язані формувати такий вид страхового
резерву як технічний резерв. Облік технічного резерву ведеться
за видами страхування.
Відповідно до ст. 31 Закону України “Про страхування”
( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
валовий доход страховика визначається як сума
доходу від страхової діяльності, прибутку від проведення
страхування життя прибутку від позареалізаційних операцій та
іншої реалізації, зменшених на виплати страхових суд та
страхового відшкодування, відрахування у централізовані страхові
резервні фонди та в технічні резерви інші ніж резерв
незароблених премій.
З огляду на викладене, слідує, що система визначення валового
доходу страховика від страхової діяльності в цілях оподаткування
ніяким чином не пов'язана з формуванням страхових резервів
(резервних фондів, порядок утворення яких встановлено статтею 30
Закону України “Про страхування” ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
.
Результати аналізу судових рішень дають висновок, що норма
п.п. 4.16 статті 4 Закону України “Про оподаткування прибутку
підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
щодо віднесень до валового доходу
підприємств сум грошових коштів страхового резерву, використаних
не за призначенням розповсюджується тільки на банки та не
банківські фінансові установи (крім страхових компаній).
Позивач, не використовував і не міг використовувати резерви
незароблених премій.
З урахуванням вищевикладених постанова Дніпропетровського апе
ляційного господарського суду поданій справі відповідає
практичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви
ДПІ, з яких подана касаційна скарга, не можуть бути підставою
для її зміни чи скасування оскільки спростовуються матеріалами
справи.
Керуючись ст. 111-5, 111-7, п. l ст. 111-9, ст. 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
колегія суддів Вищого господарського суду України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському ра
йоні м. Запоріжжя від 30.11.2001 № 13890/20.010 залишити без
задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 02.11.2001 у справі № 1/3/717 без змін.
Матеріали справи № 1/3/717 повернути до арбітражного суду Запорі
зької області.