420/5353/20 Про визнання протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в області в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ; зобов`язання Управління оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки - 21.12.2022 Прийняття

за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Суворовського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року (у складі: головуючого судді -Юхтенко Л.Р.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2021 року (в складі колегії: головуючого судді - Єщенка О.В., суддів: Димерлія О.О., Танасогло Т.М.) у справі №420/5353/20,

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ДМС в Одеській області) в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки (відповідь № К-11/6/5116/-20/5116/789-20 від 30.05.2020); зобов`язати Управління оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки.

2. В обґрунтування позову зазначалось, що позивач в інтересах своєї неповнолітньої дитини звернувся до органу міграційної служби із заявою про оформлення паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки старого зразка без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, однак, у задоволенні вказаних вимог відповідач відмовив, посилаючись на відсутність відповідних правових підстав, передбачених постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" від 25.03.2015 №302 (302-2015-п) .

3. Позивач вважав відмову відповідача протиправною, оскільки виготовлення паспорта громадянина України у формі ID-картки, для якого є обов`язковою згода громадянина на обробку його персональних даних, є втручанням в його особисте і сімейне життя, що суперечить положенням Конституції України (254к/96-ВР) ; крім того, Положення про паспорт громадянина України, затверджене постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ (2503-12) та Порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, затверджений наказом Міністра внутрішніх справ України від 13.04.2012 №320 (z1089-12) , є чинними. Позивач зазначав, що приписи Закону "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (5492-17) не забороняють оформлення та видачу паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з досягненням 14 років; більш того, стаття 21 цього Закону, зобов`язує дитину, яка досягла 14 років мати паспорт громадянина України; у зв`язку із чим, вважає, що паспорт громадянина України може виготовлятися не тільки у формі картки з безконтактним електронним носієм, а й у формі паспортної книжечки, а тому позбавлення ОСОБА_2 як громадянки України права вибору форми документа, що посвідчує особу і підтверджує громадянство України, є неправомірним. Отже, на переконання позивача, відмова у задоволенні таких вимог не ґрунтується на законі та вбачаються всі підстави для зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити відповідні дії в судовому порядку.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2021 року, адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправною відмову Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області в особі Суворовського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області в оформленні та видачі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорту громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ (2503-12) .

Зобов`язано Головне управління Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області в особі Суворовського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області оформити та видати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ (2503-12) .

4. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що з прийняттям Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (5492-17) паспорт громадянина України видається з 14 років та є обов`язком особи, яка досягла 14 років, отримати паспорт громадянина України; відсутність паспорту громадянина України з 14 років перешкоджає такій особі у реалізації її гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) прав та свобод; з огляду на те, що Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (5492-17) має вищу юридичну силу на відміну від Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII (2503-12) , саме у спірних правовідносинах щодо віку видачі паспорту громадянина України мають бути застосовані приписи статті 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".

5. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, визначив, що застосування Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (5492-17) в частині віку видачі паспорту громадянина України не позбавляє позивача права на вибір, у якому вигляді бажає отримати паспорт громадянина України, оскільки право на отримання паспорту громадянина України у вигляді книжечки передбачено частиною 2 статті 14 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", Положенням про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ (2503-12) , та Тимчасовим порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456 (z0620-19) .

6. Судом апеляційної інстанції зазначалось, що судом першої інстанції вірно враховано, що дана адміністративна справа №420/4858/19 є типовою, оскільки відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №806/3265/17 від 19.09.2018 року; висновки Великої Палати Верховного Суду у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ (2503-12) .

7. На переконання суду апеляційної інстанції, судом першої інстанції вірно враховано, що на час виникнення спірних правовідносин Положення про паспорт громадянина України не втратило чинності і пунктом 3 якого визначено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України 1994 року.

8. У світлі зазначеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що особа має право на вибір у формі паспорту громадянина України, в якій бажає його отримати.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

9. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДМС в Одеській області звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2021 і ухвалити нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

10. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження у цій справі, скаржник посилається на те, що зазначена справа стосується питання права, яке має значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування Положення №2503-ХІІ у правовідносинах, що виникають під час звернення особи з вимогою видати їй паспорт у формі книжечки, у разі недосягнення нею 16-річного віку. Також відповідач послався на те, що вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій помилково застосували висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №806/3265/17, оскільки правовідносини не є подібними до обставин цієї справи.

11. Окрім того, касатор зазначає, що відповідь, яка була надана позивачу не може розглядатись як відмова у видачі паспорта громадянина України, а є лише роз`ясненням законодавчо визначеного порядку реалізації порушеного у зверненні питання; якщо позивач не згоден з наданою відповіддю, він мав право оскаржити її з точки зору неналежного, неповного розгляду, в порушення вимог Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) .

12. Водночас, відповідач вважає, що вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки пов`язана саме з недосягненням встановленого законодавством віку.

13. На переконання касатора, суди першої та апеляційної інстанції дійшли хибного висновку, що оскільки Закон № 5492-VI (5492-17) не може забезпечити реалізацію права дітей віком від 14 до 16 років на отримання паспорта громадянина України у вигляді книжечки, то це право має бути реалізовано відповідно до Положення № 2503-XII, шляхом видачі паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки без електронного носія до досягнення дитиною 16 років; однак, Положення № 2503-XII не визначає порядку видачі (або відмови у видачі) паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки; крім того, мова йде не про реалізацію позивачем права на свій власний розсуд, а про виконання нею громадянського обов`язку у відповідності до статті 21 Закону № 5492-VI та Порядку № 302.

14. Касатор вказує, що чинним законодавством передбачено право отримання паспорту книжечки відповідно до Тимчасового порядку № 456, однак позивач не підпадає під його дію в силу не досягнення віку 16 років; таким чином, діючим законодавством не передбачено можливості отримання особами, які не досягли 16 років паспорта громадянина України у вигляді книжечки, а отже у позивача на час звернення до відповідача не виникло такого права, що в силу приписів статті 2 КАС України означає, що позивач звернулася до суду з вимогою захистити порушене на її думку право, якого на час звернення до суду у неї, в силу приписів діючого законодавства не було.

15. Відзиву (заперечень) на касаційну скаргу до Верховного Суду від сторони позивача не надходило, однак в силу частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

16. Касаційна скарга Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до Верховного Суду надійшла 04 червня 2021 року.

17. Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 04.06.2021 визначено склад суду: суддя-доповідач Жук А.В., судді Мартинюк Н.М, Мельник-Томенко Ж.М.

18. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду "Про призначення повторного автоматизованого розподілу" від 23.06.2021 № 1130/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

19. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 23.06.2021 визначено новий склад суду: суддя-доповідач Жук А.В., судді Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М.

20. Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2021 року у справі №420/5353/20.

21. Ухвалою Верховного Суду від 12.12.2022 дану справу призначено до розгляду в порядку попереднього судового засідання.

22. Ухвалою Верховного Суду від 21.12.2022 відмовлено у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження у справі №420/5353/20.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

23. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є неповнолітньою дитиною ОСОБА_1 . 30 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Суворовського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області із заявою, в якій просив видати ОСОБА_2 паспорт у вигляді книжечки зразка 1994 року.

24. Розглянувши подану заяву, Суворовський РВ ГУДМС в Одеській області, з посиланням на відсутність правових підстав для видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді книжечки, у задоволенні вказаних вимог відмовив, про що повідомив листом від 30.05.2020 №К-11/6/5116-20/5116/789-20.

25. Також, листом від 01.06.2020 №К-1002/6/5101-20/5100.4.7/5729-20 ГУДМС в Одеській області повідомило позивача про те, що відповідно до розділу 3 пункту 1 Тимчасового порядку оформлення та видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 року №456, для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку або її законний представник подає перелік документів, визначених цією статтею, у тому числі рішення суду.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Відповідно до частини другої 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

27. Згідно з частиною другою статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

28. За змістом частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України, зокрема, визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; громадянство, правосуб`єктність громадян, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.

29. Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон №5492-VI (5492-17) ) Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів.

30. Відповідно до частини першої статті 13 Закону №5492-VI, документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є, зокрема, паспорт громадянина України.

31. За приписами частини третьої статті 13 Закону №5492-VI, паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.

32. Згідно з частинами першою, другою статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

33. Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

34. Перелік інформації, яка вноситься до паспорта громадянина України, визначено у частині сьомій статті 21 Закону № 5492-VI, відповідно до якої такий містить, зокрема, унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи.

35. Відповідно до пунктів 1, 2, Положення про паспорт громадянина України (далі - Положення №2503-ХІІ) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.

Паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.

36. Згідно з пунктами 12, 13 Положення №2503-ХІІ видача та обмін паспорта провадиться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина.

Для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

37. 25 березня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України".

38. 26 жовтня 2016 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 745, якою внесено відповідні зміни до Постанови № 302. Указана постанова набрала чинності з 1 листопада 2016 року, і з цієї ж дати паспорт громадянина України оформляється у формі картки з безконтактним електронним носієм з використанням бланка, затвердженого Постановою № 302.

39. Згідно з підпунктом 1 пункту 7 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою № 302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

40. Пунктом 131 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою № 302 також передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація, зокрема, як: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи. Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи.

41. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №398 (398-2019-п) внесено зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302 (302-2015-п) " (далі - Постанова № 398), що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

42. Наказом Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України" від 06.06.2019 №456 відповідно до абзацу 5 пункту 3 Постанови № 302, Постанови № 398 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України.

43. Згідно з п.1 Порядку №456 цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до Постанови №302, Постанови №398, Положення №2503-XII, визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.

44. Відповідно до п.2 Тимчасового порядку №456, паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року № 353 "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України" (353-94-п) , дію якого відновлено постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 року №415 "Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 р. № 185" (415-2013-п) .

45. Пунктом 3 Тимчасового порядку №456 передбачено, що оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи ДМС), зокрема, особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто.

46. За приписами п.п. 4, 5 Тимчасового порядку №456, оформлення і видача паспорта здійснюються протягом 30 календарних днів з дня подання особою до територіального підрозділу ДМС заяви та документів для оформлення і видачі паспорта. Заява та документи для оформлення і видачі паспорта (у тому числі для вклеювання фотокартки) подаються заявником до територіального підрозділу ДМС за зареєстрованим місцем проживання особи.

47. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

48 Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

49. Перевіривши за матеріалами справи вимоги і доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

50. З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є видача паспорта у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ.

51. Верховний Суд у справі № 420/4049/20 (постанова від 18 листопада 2021 року), виходячи із предмету спору, підстав позову та обставин, вирішував справу, правовідносини якої є подібними зі справою № 420/5353/20, що розглядається.

52. Колегія суддів Касаційного адміністративного суду дійшла, зокрема, висновків, що питання щодо права особи на отримання паспорта України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ, у зв`язку з ненаданням нею згоди на обробку персональних даних було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі, за результатами розгляду якої 19.09.2018 була винесена постанова у справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18).

53. У вказаній справі Верховний Суд зробив висновок, що норми Закону № 5492-VI (5492-17) на відміну від норм Положення № 2503-XII (теж діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по-батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було "встановлене законом") не було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення статті 8 Конвенції.

54. Матеріали справи свідчать, що судами попередніх інстанцій були враховані висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у зразковій справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18).

55. Так, згідно з п. 21 частини першої статті 2 КАС України типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.

56. Відповідно до частини десятої статті 290 КАС України у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає:

1) ознаки типових справ;

2) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм;

3) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.

57. У постанові Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18) визначені наступні ознаки типових справ:

а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ (2503-12) ;

б) відповідач - територіальні органи ДМС України;

в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ (2503-12) .

58. Так, сторони та заявлені у справі, що розглядається, позовні вимоги містять визначені Верховним Судом ознаки типової справи.

59. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у вже згаданій вище постанові Верховного Суду від 18 листопада 2021 року у справі № 420/4049/20.

60. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 звернувся до Суворовського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області із заявою, в якій просив видати ОСОБА_2 паспорт у вигляді книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення №2503-ХІІ, за результатами розгляду якої відповідачем, з посиланням на приписи Закону №5492-VI (5492-17) та Постанови №302, було повідомлено позивача про відсутність законних підстав для оформлення паспорта громадянина України відповідно до постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ (2503-12) .

61. Як свідчать матеріали справи, також листом від 01.06.2020 №К-1002/6/5101-20/5100.4.7/5729-20 ГУДМС в Одеській області додатково повідомило позивача про те, що відповідно до розділу 3 пункту 1 Тимчасового порядку оформлення та видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 року №456, для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку або її законний представник подає перелік документів, визначених цією статтею, у тому числі рішення суду.

62. Верховний Суд звертає увагу, що відмова у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII (2503-12) була предметом розгляду у зразковій справі та була визнана неправомірною.

63. За правилами статті 291 КАС України правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 19.09.2018 у згаданій зразковій справі, є обов`язковим для судів при ухваленні рішень у типових справах.

64. Тому, з огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо визнання протиправною відмови відповідача у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ (2503-12) з викладених у заяві від 30.05.2020 року підстав.

65. При цьому спірним питанням у справі, що розглядається стало також питання віку, з якого має видаватися паспорт у формі книжечки, з огляду на приписи статті 21 Закон №5492-VI, якими встановлено обов`язок громадянина України, який досяг чотирнадцятирічного віку отримати паспорт громадянина України, а приписами Положення №2503-ХІІ передбачено отримання паспорта з шістнадцятирічного віку.

66. Тимчасовий порядок №456 також визначає шістнадцятирічний вік для оформлення та видачі паспорта.

67. Частинами другою, третьою статті 7 КАС України передбачено, що суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності правового акта Конституції України (254к/96-ВР) , закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

68. Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій, щодо застосування Закону № 5492-VI (5492-17) , який має вищу юридичну силу, ніж Положення №2503-ХІІ та Тимчасовий порядок №456 є обґрунтованими та відповідають зазначеним вище приписам процесуального законодавства.

69. Крім того, судами попередніх інстанцій також правильно зазначено про імперативність приписів Закону № 5492-VI (5492-17) , оскільки останніми встановлено обов`язок кожного громадянина України, який досяг 14-річного віку отримати паспорт громадянина України.

70. Верховний Суд акцентує також увагу на тому, що відповідно до частини першої статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

71. Отже, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу може створювати перешкоди у реалізації позивачкою своїх громадянських прав.

72. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у вже згаданій вище постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 420/4049/20.

73. За таких обставин Верховний Суд вважає обґрунтованим висновки судів попередніх інстанцій про те, що зобов`язання відповідача оформити та видати позивачці паспорт у формі книжечки у зв`язку з досягненням нею чотирнадцятирічного віку, буде належним та достатнім способом захисту порушеного права позивачки у цій справі.

74. Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 Кодексу адміністративною судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

75. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 243 КАС України).

76. Відповідно до статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

77. Враховуючи наведене, перевіривши за матеріалами адміністративної справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження, Верховний Суд зазначає, що судами попередніх інстанцій правильно застосовано норми матеріального та процесуального права і правильно вирішено справу. А відтак, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані відповідачем судові рішення - без змін.