500/323/19 Про визнання протиправними та скасування повідомлення Державного кадастрового реєстратора відділу Головного управління Держгеокадастру області про відмову в прийнятті заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, та зобов`язання Державного кадастрового реєстратора прийняти від осіб зазначені заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок площею 2,0 га, які розташовані на території сільської ради (за межами населеного пункту) та провести у встановленому законом порядку у Державному земельному кадастрі дії з державної реєстрації цих земельних ділянок із включенням відомостей про них - 19.12.2022 Прийняття

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - адвоката Вітіва Віталія Антоновича на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року (суддя Хрущ В.Л.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року (колегія суддів: Мікула О. І., Качмар В. Я., Курилець А. Р.) у справі №500/323/19 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Державного кадастрового реєстратора відділу у Борщівському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Саламахи Оксани Василівни, треті особи - Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Більче-Золотецька сільська рада Борщівського району Тернопільської області, про визнання протиправними та скасування повідомлень, зобов`язання вчинити певні дії,

Позивачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовами до відповідача - Державного кадастрового реєстратора відділу у Борщівському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Саламахи О. В., в якому просили визнати протиправними та скасувати повідомлення Державного кадастрового реєстратора відділу у Борщівському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Саламахи О. В. від 03 грудня 2018 року про відмову в прийнятті заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру №ПВ-6100010052018, №ПВ-6100010072018, №ПВ-6100010082018 та №ПВ-6100010062018, відповідно, та зобов`язати Державного кадастрового реєстратора Саламаху Оксану Василівну, що здійснює діяльність у складі відділу у Борщівському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, прийняти заяви від позивачів про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок площею 2,0 га, які розташовані на території Більче-Золотецької сільської ради (за межами населеного пункту) Борщівського району Тернопільської області та провести у встановленому законом порядку у Державному земельному кадастрі дії з державної реєстрації цих земельних ділянок із включенням відомостей про них, які передбачені Законом України "Про державний земельний кадастр" (3613-17) та Порядком ведення Державного земельного кадастру.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року у справі №500/429/19 вказані позови об`єднано в одне провадження.

27 лютого 2019 року судом залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

12 березня 2019 року судом першої інстанції залучено до справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Більче-Золотецьку сільську раду.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовими рішеннями, представник позивачів подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Касаційну скаргу обгрунтовано тим, що Більче-Золотецькою сільською радою та ГУ Держгеокадастром не було вчинено жодної дії для повідомлення третіх осіб про передачу земель в комунальну власність та не дотримано положення ст. 148-1 ЗК України, а саме: не було опубліковано у друкованих засобах масової інформації місцевої сфери розповсюдження із зазначенням кадастрового номера, місця розташування та територіальної громади. На основі саме цих дій розпорядника земель у позивачів виникло право на розробку проекту землеустрою, яким вони скористались до переходу земель в комунальну власність.

Проект землеустрою розроблений з використанням принципу мовчазної згоди, оскільки жодної відповіді від ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області на їх заяви про надання дозволу на розробку проектів землеустрою не надано. Відтак самостійно розроблений проект є законною підставою для проведення державної реєстрації земельної ділянки.

Вказують, що ігнорування принципу мовчазної згоди призвело до того, що розроблений на його основі проект землеустрою вважається судом таким, що підлягає подальшому використанню для реєстрації земельної ділянки в ДЗК. Зважаючи на це, неможливість реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі для подальшого звернення про одержання речового права до нового розпорядника земельної ділянки перешкоджає особі в реалізації права на безоплатне одержання земельної ділянки.

Ухвалою Верховного Суду від 21.02.2020 відкрито касаційне провадження на підставі підпункту "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, зокрема для формування єдиної правозастосовчої практики.

У відзиві на касаційну скаргу третя особа Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області просить відмовити в її задоволенні, а судові рішення залишити без змін.

Судами встановлено, що 29 травня 2018 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 подали до Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення їм у власність земельних ділянок орієнтовною площею 2,0 га кожна для ведення особистого селянського господарства на території Більче-Золотецької сільської ради (за межами населеного пункту) Борщівського району Тернопільської області;

04 червня 2018 року аналогічну заяву до Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області подав ОСОБА_1 .

Листами від 21 червня 2018 року, адресованими ОСОБА_1 - №Л-3156/0-1316/0/17-18, ОСОБА_2 - №М-3160/0-1315/0/17-18, ОСОБА_3 - №Р-3158/0-1312/0/17-18 та ОСОБА_4 - №Г-3141/0-1314/0/17-18 Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській області повідомило про те, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року №60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад" (60-2018-р) , земельний масив загальною площею 8.9834 га, за рахунок якого вказані громадяни бажають реалізувати своє право на землю, на підставі наказу Головного управління №19-1794/14-18-СГ від 06 червня 2018 року переданий у комунальну власність Більче-Золотецькій сільській раді (Більче-Золотецькій сільській об`єднаній територіальній громаді). Таким чином, для реалізації права на приватизацію земельних ділянок позивачам рекомендовано звернутись до органу місцевого самоврядування (Більче-Золотецької сільської ради), як розпорядника цих земель.

Аналогічні листи позивачі надіслали Більче-Золотецькій сільській раді.

16 липня 2018 року у зв`язку з відсутністю відповіді від Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області на вищевказані заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, застосувавши принцип мовчазної згоди згідно з абз. 3 ч.7 ст. 118 ЗК України, позивачі з метою отримання у власність земельних ділянок надіслали до Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області повідомлення про укладення ними договорів із розробником на виготовлення відповідних проектів землеустрою та додали договори, укладені з розробником проектів землеустрою ФОП ОСОБА_5 .

На підставі вказаних договорів ФОП ОСОБА_5 виготовив відповідні проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність позивачам (кожному) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Більче-Золотецької сільської ради (за межами населеного пункту) Борщівського району Тернопільської області.

Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській області листами від 25 липня 2018 року: №М-333/0-423/6-1827 (адресований ОСОБА_2 ), №Р-332/0-442/6-18 (адресований ОСОБА_3 ) та від 27 липня 2018 року №Г-338/0-428/6-18 (адресований ОСОБА_4 ) і №Л-337/0-428/6-18 (адресований ОСОБА_1 ) поінформувало позивачів про умови застосування заінтересованою особою принципу мовчазної згоди відповідно до абз.3 ч.7 ст. 118 ЗК України, вказавши, що у спірних правовідносинах застосування принципу мовчазної згоди порушує порядок безоплатної приватизації земельних ділянок, встановлений ст. 118 ЗК України. Крім того, повідомлено про припинення повноважень Головного управління щодо розпорядження земельним масивом, у якому позивачі бажають отримати у власність земельні ділянки, оскільки на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року №60-р (60-2018-р) наказом Головного управління від 06 червня 2018 року №19-1794/14-18-СГ земельний масив передано у комунальну власність Більче-Золотецькій сільській раді (Більче-Золотецькій сільській об`єднаній територіальній громаді).

У матеріалах справи відсутні докази отримання позивачами вказаних листів, як і відсутні докази власне направлення їх позивачам.

14 серпня 2018 року Більче-Золотецька сільська рада повідомила позивачів про те, що Наказом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №19-1794/14-18-сг від 06 червня 2018 року передано у комунальну власність сільській раді земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів, в перелік яких входить і земельна ділянка, на яку претендують позивачі; на момент звернення проходить реєстрація цих земельних ділянок у комунальну власність. Також зазначено, що застосування позивачами принципу мовчазної згоди у спірних правовідносинах порушує порядок безплатної приватизації земельних ділянок, встановлений ст. 118 ЗК України.

20 вересня 2018 року за Більче-Золотецькою сільською радою зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку за кадастровим номером 6120880900:01:001:2244, що підтверджується Витягом з Єдиного державного речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності сформованим 24 вересня 2018 року.

Позивачами отримано висновки про розгляд проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок: ОСОБА_2 - №9494/88-18 від 17 жовтня 2018 року, ОСОБА_4 - №504/15392 від 18 жовтня 2018 року, ОСОБА_3 - №9215/82-18 від 29 жовтня 2018 року, ОСОБА_1 - №16060/82-18 від 06 листопада 2018 року.

23 листопада 2018 року позивачі звернулись у відділ у Борщівському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області із заявами про державну реєстрацію земельних ділянок.

Матеріалами справи підтверджується, що 03 грудня 2018 року позивачі подали до Державного кадастрового реєстратора відділу у Борщівському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області заяви про внесення відомостей до Державного земельного кадастру з відповідними додатками і погоджені відповідно до ст. 186-1 ЗК зазначені вище проекти землеустрою.

03 грудня 2018 року Державний кадастровий реєстратор у Борщівському районі Тернопільської області Саламаха О. В. прийняла повідомлення про відмову в прийнятті вищевказаних заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру №ПВ-6100010052018, №ПВ-6100010072018, №ПВ-6100010082018 та №ПВ-6100010062018, відповідно, мотивовані тим, що позивачі не можуть бути заявниками відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, оскільки відповідно до ч.3 ст. 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи. Також зазначено, що відповідно до ст. 56 Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок включає згоду власника земельної ділянки на поділ. Надано рекомендацію звернутись до розробника землевпорядної документації для приведення документації у відповідність до норм чинного законодавства України, яке регулює спірні правовідносини.

Позивачі, вважаючи відмови протиправними, звернулись до суду із цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставах, у спосіб та в межах повноважень, встановлених чинним законодавством, оскільки у позивачів відсутнє рішення органу місцевого самоврядування, яке є розпорядником спірної земельної ділянки на поділ ділянки, яка сформована та зареєстрована в ДЗК, площею 8,9834 га, присвоєно кадастровий номер 6120880900:01:001:2244.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" Державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Частина 3 ст. 5 вказаного Закону передбачає, що порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Процедура та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру регламентовані Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17 жовтня 2012 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.107 цього Порядку державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до п.49-54 цього Порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:

особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;

власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;

органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

Аналогічні вимоги містить п. 109 Порядку.

П.110 Порядку передбачає, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються: 1) заява (у паперовій або електронній формі) про державну реєстрацію земельної ділянки; 2) оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації), у паперовій або електронній формі відповідно до вимог Закону України "Про землеустрій" (858-15) ; 3) електронний документ.

З системного аналізу вказаних правових норм можна дійти висновку про те, що законодавцем визначено порядок ведення Державного земельного кадастру і чіткий порядок державної реєстрації земельної ділянки, та визначено умови внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, при цьому вимоги щодо таких умов є імперативною нормою та розширеному тлумаченню не підлягають.

У справі, що розглядається, спірні правовідносини виникли у зв`язку з тим, що державний кадастровий реєстратор відмовив позивачам у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, оскільки із заявами звернулись особи, які не можуть бути заявниками відповідно до Порядку ведення державного земельного кадастру з посиланням на ч. 3 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" та на ст. 56 Закону України "Про землеустрій" щодо відсутності згоди власника земельної ділянки про поділ.

Вказана відмова мотивована тим, що на момент звернення позивачів із заявами про внесення відомостей до Державного земельного кадастру (03 грудня 2018 року), земельна ділянка загальною площею 8.9834 га була передана у комунальну власність Більче-Золотецькій об`єднаній територіальній громаді відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №19/1794/14-18-СГ від 05 червня 2018 року, а також сформована і зареєстрована 20 вересня 2018 року в Державному земельному кадастрі за номером 6120880900:01:001:2244. Відповідно, власником вказаної земельної ділянки та її розпорядником станом на 03 грудня 2018 року була Більче - Золотецька сільська рада; разом з тим, розподіл відповідної земельної ділянки Більче-Золотецькою сільською радою не було погоджено.

Позивачі посилаються на принцип мовчазної згоди, закріплений у ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, який передбачає виготовлення проекту землеустрою без отримання у місячний строк дозволу на його розробку.

Так, відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України, тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Абзацом 3 частини 7 статті 118 цього Кодексу передбачено, що у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Отже, абзацом 3 частини 7 статті 118 Земельного кодексу України запроваджено принцип мовчазної згоди на етапі отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою, оскільки у випадку бездіяльності суб`єкта владних повноважень, внаслідок якої протягом місяця не розглянута заява про надання дозволу на виготовлення проектної документації, заявник має право здійснити замовлення проекту відведення земельної ділянки.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28 листопада 2019 року у справі №826/18649/15.

Аналіз положень абзацу 3 частини сьомої статті 118 ЗК України дає підстави для висновку, що зацікавлена особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу протягом одного місяця від дня закінчення місячного строку з часу реєстрації клопотання у відповідному уповноваженому органі. Місячний строк, упродовж якого особа може реалізувати це право, є присічним. Відтак, нездійснення права замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у цей строк призводить до припинення цього права.

Окрім того, вище зазначалось, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.

Враховуючи неотримання позивачами від Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області жодного рішення за результатами розгляду їх заяв про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, позивачі використали право на самостійне виготовлення відповідних проектів.

Враховуючи зазначене правове регулювання, погоджений проект землеустрою, за умови ненадання компетентним органом відповідного рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, є законною підставою для державної реєстрації земельної ділянки.

Аналогічний висновок сформовано Верховним Судом в постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 811/1123/16.

Колегія суддів звертає увагу на те, що суди попередніх інстанцій правильно вказали, що застосування позивачами принципу мовчазної згоди не було предметом розгляду відповідача, та такий не ставиться під сумнів у прийнятих державним кадастровим реєстратором повідомленнях про відмову у прийняті заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, які оскаржуються позивачами.

Підставою для прийняття спірних повідомлень про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру стала відсутність згоди на поділ земельної ділянки нового власника (розпорядника), яким з 20 вересня 2018 року є Більче-Золотецька сільська рада, оскільки право комунальної власності на земельну ділянку за кадастровим номером 6120880900:01:001:2244 згідно з Витягом з Єдиного державного речових прав на нерухоме майно про реєстрацію від 24 вересня 2018 року зареєстроване за Більче-Золотецькою сільською радою.

Тобто, на час звернення позивачів до державного реєстратора із відповідними заявами про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок площею 2,0 га, які розташовані на території Більче-Золотецької сільської ради (за межами населеного пункту) Борщівського району Тернопільської області, останнім необхідно було отримати згоду Більче-Золотецької сільської ради на поділ такої ділянки.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, станом на 03 грудня 2018 року згода Більче-Золотецької сільської ради на поділ земельної ділянки, якій було присвоєно кадастровий номер 6120880900:01:001:2244 не надавалась.

Згідно частин першої та другої статті 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Відповідно до частини п`ятої статті 79-1 ЗК України формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Згідно частини шостої та сьомої статті 79-1 ЗК України формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Частинами дев`ятою та десятою статті 79-1 Земельного кодексу передбачено, що земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 ЗК України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Виходячи з аналізу положень частин п`ятої-десятої статті 79-1 ЗК України, можна дійти висновку, що підставою для формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Аналогічний висновок сформовано Верховним Судом в постанові від 13 жовтня 2020 року у справі № 2340/4242/18.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що державний кадастровий реєстратор відділу у Борщівському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області правомірно відмовив у проведенні державної реєстрації відповідних земельних ділянок із включенням відомостей про них, оскільки відсутня одна з складових умов для реалізації такої можливості - згода Більче-Золотецької сільської ради на поділ відповідної земельної ділянки.