826/7445/17 Про скасування наказу Департаменту ДАБК; зобов`язання подати невідкладно інформацію про зареєстровані декларації про початок виконання будівельних робіт та декларацію про готовність об`єкта до експлуатації для внесення до реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів - 21.08.2023 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент ДАБК) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2018 (прийняте судом у складі судді Келеберди В.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2019 (ухвалену судом у складі: головуючого судді Собківа Я.М., суддів: Степанюка А.Г., Файдюка В.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту ДАБК про скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, -

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:

- скасувати наказ Департаменту ДАБК № 114 від 07.04.2017;

- зобов`язати подати невідкладно інформацію про зареєстровані декларації про початок виконання будівельних робіт від 06.06.2016 №КВ 083161581500 та декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 13.02.2017 №КВ 143170440476 для внесення до реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

На обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що відповідачем при проведенні перевірки не дотримано норми пунктів 16-18, 21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (553-2011-п) . Крім того, позивач вказує, що висновок відповідача, що ним у деклараціях про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації вказано недостовірну інформацію щодо розробника проектної документації та головного архітектора проекту є безпідставним.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 13 березня 2018 року позов задовольнив частково.

Визнав протиправним та скасував наказ Департаменту ДАБК № 114 від 07.04.2017. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 25 лютого 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що між позивачем та ТОВ "Сумський інститут архітектурного планування" було укладено договір на виконання робочого проекту від 01.03.2016 №00-16С та договір на здійснення авторського нагляду від 11.05.2016 №00/1-16С-АН. А наказом від 11.05.2016 №11/05 відповідальним за авторський нагляд було призначено головного архітектора ОСОБА_2 .

Як вбачається зі змісту листів ТОВ "Сумський інститут архітектурного планування" від 21.04.2017 №45 та від 24.04.2017 №47, останній зазначив про виконання ним вищевказаних договорів та зауважив на тому, що лист від 07.04.2017 №41 є помилковим та недійсним.

У зв`язку з цим, суди дійшли висновку про відсутність обставин, що у відповідності до частини другої статті 39-1 Закону № 3038-VI слугують підставою для скасування реєстрації декларацій, що свідчить про протиправність спірного наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 114 від 07.04.2017 та його скасування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

25.03.2019 Департамент ДАБК звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені у цій справі судові рішення та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі посилається на те, що судами не повно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи, допущено посилання на недоведені обставини.

Посилається на те, що судами не взято до уваги, що саме проектною організацією ТОВ "Сумський інститут архітектурного планування" на адресу департаменту ДАБК було надіслано лист від 07.04.2017 № 41 зі змісту якого встановлено, що це ТОВ не розробляло та не укладало договори на розробку зазначеного вище проекту. Також головний архітектор ОСОБА_2 не укладав договорів на здійснення авторського нагляду на вказаному вище об`єкті та не здійснював авторський нагляд на ньому.

Зокрема, на підставі цього листа скасовано реєстрацію декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об`єкта.

Департаментом ДАБК було заявлено клопотання про виклик свідка ОСОБА_2, проте суди його не розглянули.

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2019 визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя ОСОБА_3., судді: Гімон М.М., Бучик А.Ю.

Верховний Суд ухвалою від 03.04.2019 відкрив касаційне провадження.

У зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 08 червня 2023 року № 622/0/15-23 "Про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку" на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.06.2023 № 902/0/78-23 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ та протоколом повторного автоматизованого розподілу судових справи між суддями визначено такий склад колегії: головуючий суддя Тацій Л.В., суддів: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., справу передано судді доповідачу.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03.04.2017 № 225 призначено позапланову перевірку достовірності даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що належить до І-ІІІ категорії складності "Реконструкція нежитлових приміщень з №1, по №7, №7а, з №8 по №26 (групи приміщень 114) (в літ. А) - заклад громадського харчування за адресою: АДРЕСА_1".

Оскільки уповноважені особи позивача були відсутні на вказаному об`єкті відповідачем було направлено позивачу та ТОВ "Сумський інститут архітектурного проектування" (проектант) запити про надання інформації.

ТОВ "Сумський інститут архітектурного проектування" було надано інформацію про те, що товариство не укладало з позивачем договорів на розробку проекту "Реконструкція нежитлових приміщень з №1, по №7, №7а, з №8 по №26 (групи приміщень 114) (в літ. А) - заклад громадського харчування за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Дніпровська-Набережна, 26-І".

У зв`язку з викладеним, відповідачем було прийнято наказ № 114 від 07.04.2017, яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 06.06.2016 №КВ 083161581500 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 13.02.2017 №КВ 143170440476.

Вказане стало підставою для звернення позивача з даним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 3038-VI (3038-17) ) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності та спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

За приписами пункту 6 частини першої статті 7 Закону № 3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Згідно з частиною п`ятою статті 26 Закону № 3038-VI, проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону № 3038-VI, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (553-2011-п) (далі - Порядок № 553).

Згідно пункту 1 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону № 3038-VI, здійснюється структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень (пункт 3 Порядку № 553).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було видано наказ № 114 від 07.04.2017, яким призначено позапланову перевірку достовірності даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що належить до І-ІІІ категорії складності "Реконструкція нежитлових приміщень з №1, по №7, №7а, з №8 по №26 (групи приміщень 114) (в літ. А) - заклад громадського харчування за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Дніпровська-Набережна, 26-І".

Зазначений наказ було прийнято на підставі листа ТОВ "Сумський інститут архітектурного планування" від 07.04.2017 №41, зі змісту якого повідомлялося, що останній не розробляв та не укладав договори на розробку зазначеного вище проекту. Крім цього, в листі зазначалося, що головний архітектор ОСОБА_2 не укладав договорів на здійснення авторського нагляду на вищевказаному об`єкті.

Відповідно до пункту 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (461-2011-п) (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 року № 750 (750-2015-п) ), прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація).

Пунктом 17 Постанови № 461 визначено, що замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю один примірник декларації, зокрема, щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру (пункт 18 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів).

Пунктом 19 Постанови № 461 передбачено, що у разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Згідно з пунктом 22 постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів" (461-2011-п) , у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно зі статтею 39-1 Закону № 3038-VI у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт або про готовність об`єкта до експлуатації, а також у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Замовник зобов`язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.

У разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Після скасування реєстрації відповідного повідомлення або декларації замовник має право повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством.

Суди встановили, що між позивачем та ТОВ "Сумський інститут архітектурного планування" було укладено договір на виконання робочого проекту від 01.03.2016 №00-16С та договір на здійснення авторського нагляду від 11.05.2016 №00/1-16С-АН. А наказом від 11.05.2016 №11/05 відповідальним за авторський нагляд було призначено головного архітектора Бурячкова Б.Б.

При цьому, як зазначили суди, зі змісту листів ТОВ "Сумський інститут архітектурного планування" від 21.04.2017 №45 та від 24.04.2017 №47 вбачається, що останній зазначив про виконання ним вищевказаних договорів та зауважив на тому, що лист від 07.04.2017 №41 є помилковим та недійсним.

Враховуючи ці обставини, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність обставин, які відповідно до частини другої статті 39-1 Закону № 3038-VI є підставою для скасування реєстрації декларацій, що свідчить про протиправність спірного наказу Департаменту ДАБК № 114 від 07.04.2017.

Доводи касаційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували наведені висновки суду та фактично зводяться до переоцінки доказів. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

В аспекті наведеного слід зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.