ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2022 року
м. Київ
справа №420/13281/20
адміністративне провадження № К/9901/5268/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Уханенка С.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Другого Київського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України
про скасування постанови,
провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 (головуючий суддя - Завальнюк І.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021 (головуючий суддя - Градовський Ю.М., судді - Крусян А.В., Яковлєв О.В.)
ВСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Другого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просила суд скасувати постанову державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 04.11.2020 про відкриття виконавчого провадження №63484699.
2. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 позовну заяву залишено без руху на підставі ч. 1 ст. 123 КАС України у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.
3. 09 грудня 2020 року до суду від представника позивача надійшла заява, в якій заявник вказував, що дізнатися про порушення своїх прав постановою про відкриття виконавчого провадження можливо у разі отримання копії відповідної рекомендованої кореспонденції, а також зазначав, що відлік процесуального строку за п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України починається виключно з дня отримання копії постанови, а не дня її прийняття. При цьому заявник зазначив також про відмову йому у доступі до правосуддя.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2020, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021, позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
5. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач у встановлений в ухвалі суду від 03.12.2020 строк не усунула недоліки позовної заяви, а з позовних матеріалів неможливо встановити дату отримання позивачем спірної постанови державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 04.11.2020 про відкриття виконавчого провадження №63484699, що унеможливлює перевірку судом дотримання позивачем строку на звернення до суду.
6. Суд апеляційної інстанції підтримав висновки суду першої інстанції, а також зазначив, що у поданій представником позивача заяві не зазначено дати отримання оскаржуваного рішення, та конкретних обставин, що стали підставою пропуску строку звернення до суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
7. У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
8. У касаційній скарзі позивач стверджує, що строк звернення до адміністративного суду нею не був пропущений, оскільки матеріали справи не містять будь-яких доказів пропуску процесуального строку; вважає, що наданими 09.12.2020 поясненнями вона виконала вимоги ухвали суду від 03.12.2020 про залишення позову без руху.
9. На думку скаржника, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення нею вимог ст. 160 КАС України щодо змісту позовної заяви, в той час як саме суд апеляційної інстанції зробив висновок про пропуск нею процесуального строку, чим перебрав на себе повноваження суду першої інстанції.
10. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
11. Відповідач зазначає, що позивачем не виконано ухвалу суду про залишення позову без руху, при цьому з матеріалів позовної заяви неможливо встановити дату отримання позивачем спірної постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №63484699, що свідчить про пропуск позивачем процесуального строку для звернення до суду з цим позовом.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
12. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2021 для розгляду справи №420/13281/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мельник-Томенко Ж.М., Уханенко С.А.
13. Ухвалою Верховного Суду від 04.03.2021 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
14. Ухвалою Верховного Суду від 12.12.2022 адміністративну справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Позиція Верховного Суду
15. Згідно з ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
16. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
17. Відповідно до встановлених у справі обставин підставою для повернення позовної заяви стало неусунення позивачем недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху від 03.12.2020.
22. Так, в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 зазначено, що позивач звернулася до суду із суттєвим порушенням спеціального десятиденного строку на звернення до суду із даними позовними вимогами. Судом запропоновано позивачу звернутися до суду з обґрунтованою заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даними вимогами, зазначивши причини, які перешкоджали вчасно звернутися до суду.
23. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що заява позивача від 09.12.2020 не містила клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, не містила причин пропуску такого строку, також позивач не зазначила, коли саме отримала спірну постанову про відкриття виконавчого провадження.
24. Частиною 1 статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
25. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України позовну заяву з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
26. Таким чином, суди дійшли правильного висновку про застосування до спірних правовідносин спеціального десятиденного строку звернення до суду, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України.
27. Не погоджуючись з ухвалою про повернення позовної заяви, позивач вказує, що десятиденний строк має обчислюватися з моменту отримання спірної постанови та виключно у разі отримання такої постанови. При цьому вважає, що відсутність можливості у суду перевірити дотримання позивачем процесуального строку для звернення до суду не є підставою для повернення позову. Колегія суддів вважає такі доводи касаційної скарги помилковими з огляду на наступне.
28. Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
29. Враховуючи вимоги Нормативів та нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013 (z0173-14) , пересилання простої письмової кореспонденції у межах однієї області становить 4 дні, а рекомендованої кореспонденції - 5 днів.
30. Тобто, у суду були наявні всі підстави вважати, що спірна постанова про відкриття виконавчого провадження була надіслана державним виконавцем на адресу позивача не пізніше 05.11.2020, та могла бути отримана позивачем вже 10.11.2020. Натомість, з позовом позивач звернулася лише 30.11.2020, що свідчить про пропуск позивачем встановленого строку звернення до адміністративного суду.
31. Колегія суддів зазначає, що на етапі відкриття провадження у справі у суду відсутні повноваження витребовувати будь-які докази. Суд вивчає лише ті докази, що надійшли разом з позовною заявою. Проте суд, встановивши порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду, керуючись ст. ст. 123, 169 КАС України має залишити позовну заяву без руху, запропонувавши позивачу подати заяву про поновлення такого строку із зазначенням причин пропуску, що і було зроблено Одеським окружним адміністративним судом в ухвалі від 03.12.2020.
32. Отже, в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 був зазначений спосіб усунення недоліків позовної заяви - подання заяви про поновлення строку для звернення до адміністративного суду із зазначенням причин, які перешкоджали вчасно звернутися до суду з цим позовом.
33. В касаційній скарзі позивач стверджує, що ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 була нею виконана шляхом надання пояснень, в яких, за твердженням позивача, зазначено про відсутність пропуску звернення до суду.
34. Однак, Верховний Суд зауважує, що подання таких пояснень не може означати виконання ухвали про залишення позову без руху, оскільки вони не містять клопотання про поновлення строку на звернення до суду та причин, що зумовили пропуск такого строку, з наданням відповідних доказів.
35. Таким чином, ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 про залишення позову без руху не виконана позивачем, недоліки позовної заяви не усунуті.
36. Частинами 1, 2 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
37. Колегія суддів звертає увагу на те, що ні в позовній заяві, ні в апеляційній скарзі, ні в касаційній скарзі позивач не надає доказів того, в яку саме дату була отримана спірна постанова про відкриття виконавчого провадження, що позбавляє суд можливості встановити, що строк для звернення до суду з цим позовом не був пропущений.
38. Позивач помилково вважає, що за відсутності доказів протилежного особа, незалежно від спливу часу, вважається такою, що не пропустила строк звернення до адміністративного суду. Подібні доводи є хибним тлумаченням позивача норм процесуального законодавства, не відповідають вимогам ст. 122, 123 КАС України та не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.
39. Як вже було зазначено, у суду були достатні підстави вважати строк звернення до суду з цим позовом пропущеним та залишити позов без руху. Позивач, маючи намір виконати ухвалу про залишення позову без руху, повинна була усунути недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 у спосіб, вказаний у цій ухвалі. Однак, позивач не повідомила суду обставин, з якими пов`язана неможливість подання позову раніше 30.11.2020, як і не надала доказів того, що десятиденний строк звернення до суду нею не був пропущений.
40. Таким чином, доводи касаційної скарги Верховним Судом відхиляються.
41. Крім того, колегія суддів зазначає про помилковість тверджень позивача про те, що суд першої інстанції дійшов висновку про порушення нею вимог ст. 160 КАС України щодо змісту позовної заяви, оскільки ні ухвала від 03.12.2020 про залишення позову без руху, ні оскаржувана ухвала про повернення позовної заяви від 18.12.2020 зазначеною правовою нормою не мотивовані. Саме судом першої інстанції в ухвалі від 03.12.2020 встановлено порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду, а не судом апеляційної інстанції, що спростовує доводи касаційної скарги у відповідній частині.
42. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
43. Разом з тим, колегія суддів не погоджується з тим, що судами попередніх інстанцій були застосовані положення саме п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України. Так, згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, зокрема у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
44. При цьому саме ч. 2 ст. 123 КАС України встановлено, що якщо заяву [про поновлення строку звернення до суду] не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
45. На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що позивачем був пропущений строк звернення до суду з цим позовом без подання заяви про поновлення строку звернення до суду, вимоги ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 про залишення позову без руху позивачем не виконано, що в силу п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, ч. 2 ст. 123 КАС України є підставою для повернення позовної заяви.
46. Проте судами попередніх інстанцій помилково повернуто позовну заяву позивачу на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України та не застосовано п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України.
47. Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
48. Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновком судів про те, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню, однак мотиви, з яких повернуто позовну заяву, слід змінити, виходячи зі змісту цієї постанови.
49. У відповідності до ст. 351 КАС України підставами для зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
50. З огляду на результат касаційного перегляду справи, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 341, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021 змінити в частині мотивів, виклавши їх у редакції цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
СуддіА.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко С.А. Уханенко