320/5569/19 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань)" за відповідний період - 19.12.2022 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року у складі головуючого судді Горобцової Я.В. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Мельничука В.П., Шурка О.І., Оксененка О.М. у справі № 320/5569/19 за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - позивач, ДП "МА "Бориспіль") звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі - відповідач, контролюючий орган, податковий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 3 жовтня 2019 року № 0012564405.

В обґрунтування позову зазначило, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства, оскільки висновок контролюючого органу щодо застосування нормативу відрахування частини чистого прибутку (доходу) у розмірі 90 % замість 40 % від обсягу чистого прибутку (доходу) при визначенні основного зобов`язання зі сплати частини чистого прибутку (доходу) за підсумками ІІ кварталу 2019 року є необґрунтованим. Фінансовий план позивача на 2019 рік, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року № 944-Р, не передбачав збільшення відрахувань до рівня 90 % від прибутку. Натомість ним передбачено направлення частини коштів на виконання міжнародних зобов`язань на здійснення капітальних інвестицій та спрямування 40 % чистого прибутку до Державного бюджету України, що повністю відповідає вимогам статті 11-1 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" від 21 вересня 2006 року № 185-V.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2020 року, адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 3 жовтня 2019 року № 0012564405.

Стягнуто на користь ДП "МА "Бориспіль" судовий збір у розмірі 19 210,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку з порушенням пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України, оскільки поданий позивачем Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями за ІІ-й квартал 2019 року не є податковою звітністю, в той час як відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Також суди зазначили, що відповідач як контролюючий орган не наділений повноваженнями самостійно визначати суму частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" є державним комерційним підприємством цивільної авіації, яке засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України, що випливає із загальних положень Статуту ДП "МА "Бориспіль", затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 6 жовтня 2017 року № 340.

06 вересня 2019 року Офісом великих платників податків ДПС проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ДП "МА "Бориспіль" у Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями за ІІ квартал 2019 року, за результатами якої складено акт № 38/28-10-44-05/20572069.

Відповідно до висновку акта перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем статті 11-1 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" та пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 (138-2011-п) (зі змінами).

На підставі акта перевірки Офіс великих платників податків ДПС прийняв податкове повідомлення-рішення від 03 жовтня 2019 року № 0012564405, згідно з яким позивачу збільшено суму основного зобов`язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) на 263 244 598 грн.

Фактичною підставою прийняття вказаного індивідуального акта стало те, що ДП "МА "Бориспіль" на порушення пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 (138-2011-п) , при визначенні основного зобов`язання зі сплати частини чистого прибутку (доходу) за ІІ квартал 2019 року застосувало норматив відрахування частини чистого прибутку (доходу) у розмірі 40% замість 90%, оскільки не врахував зміни, внесені до вказаного нормативно-правового акта постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 363 (363-2019-п) , що і призвело до заниження основного зобов`язання зі сплати частини чистого прибутку (доходу).

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Не погодившись із судовими рішеннями, Офіс великих платників податків ДПС звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

У відзиві на касаційну скаргу позивач, уважаючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій законними та обґрунтованими, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

При цьому посилається на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 363 (363-2019-п) не містить вимог про затвердження/внесення змін до затвердженого фінансового плану та прямо не встановлює обов`язок позивача внести відповідні зміни до фінансового плану.

На думку ДП "МА "Бориспіль", суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті, визначена державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями у формі Розрахунку, не є податковим зобов`язанням та відповідно Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями не є податковою декларацією у розумінні пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові основи управління об`єктами державної власності визначає Закон України "Про управління об`єктами державної власності" від 21 вересня 2006 року № 185-V (185-16) (далі - Закон № 185-V (185-16) ).

Згідно зі статтею 1 Закону № 185-V управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Частиною першою статті 11-1 Закону № 185-V визначено, що державні унітарні підприємства та їх об`єднання зобов`язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями затверджений постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями" від 23 лютого 2011 року № 138 (138-2011-п) (далі - Постанова № 138).

Відповідно до абзацу першого пункту 1 Постанови № 138 (в редакції станом до 27.04.2019) частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, у розмірі 75 відсотків.

4 березня 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 173 "Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями", якою Кабінет Міністрів України частково змінив абзац перший пункту 1 Постанови № 138 та установив, що частина чистого прибутку (доходу), яка відраховується державними та казенними унітарними протезно-ортопедичними підприємствами, віднесеними до сфери управління Міністерства соціальної політики, до державного бюджету за відповідний період, визначається в розмірі 40 відсотків за умови спрямування ними 35 відсотків чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності до спеціальних цільових фондів, створення яких передбачено статутами зазначених підприємств. Використання 35 відсотків вивільненого чистого прибутку (доходу) підлягає аудиту в установленому законодавством порядку (далі - Постанова КМУ № 173). Ця постанова набрала чинності 20 березня 2018 року.

11 квітня 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 259 "Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями", якою Кабінет Міністрів України постановив на часткову зміну абзацу першого пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 (138-2011-п) , із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2018 року № 173 (173-2018-п) , та установив, що частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до державного бюджету за відповідний період, визначається у розмірі 40 відсотків за умови спрямування 35 відсотків чистого прибутку (доходу) на виконання міжнародних зобов`язань та здійснення капітальних інвестицій. Використання 35 відсотків чистого прибутку (доходу) підлягає обов`язковому щорічному державному фінансовому аудиту (далі - Постанова КМУ № 259). Ця постанова набрала чинності 13 квітня 2018 року.

Таким чином, згідно з Постановою № 173, якою частково змінений абзац перший пункту 1 Постанови № 138, частина чистого прибутку (доходу), яка відраховується державними підприємствами до державного бюджету за відповідний період, визначається в розмірі 40 відсотків за умови спрямування ними 35 відсотків чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності до спеціальних цільових фондів, створення яких передбачено статутами зазначених підприємств.

У подальшому Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" від 24 квітня 2019 року № 363 (363-2019-п) внесено зміни до пункту 1 Постанови № 138, замінивши в абзаці першому слова і цифри "у розмірі 75 відсотків" словами і цифрами "за результатами фінансово-господарської діяльності починаючи з 1 січня 2019 року у розмірі 90 відсотків для підприємств, обсяг чистого прибутку яких фактично у відповідному звітному періоді становить більше 50000 тис. гривень, і 50 відсотків - інших підприємств" (далі - Постанова № 363).

Постановою № 363 визнано такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України № 173 та № 259.

Отже, з урахуванням змін, внесених Постановою № 363, пункт перший Постанови № 138 викладено в наступній редакції: " 1. Згідно з цим Порядком частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, за результатами фінансово-господарської діяльності починаючи з 1 січня 2019 року у розмірі 90 відсотків для підприємств, обсяг чистого прибутку яких фактично у відповідному звітному періоді становить більше 50000 тис. гривень, і 50 відсотків - інших підприємств".

Згідно зі статтею 58 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 (v001p710-99) у справі №1-7/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України вказав, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Абзацом першим пункту 2 Постанови № 138 встановлено, що частина чистого прибутку сплачується наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності державними унітарними підприємствами за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

Для податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 137.4 статті 137 Податкового кодексу України податковими періодами є календарні квартали, півріччя, три квартали, рік (крім випадків, передбачених пунктом 137.5 статті 137 Податкового кодексу України).

Тобто для нарахування та сплати частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, в 2019 році базовим податковим (звітним) періодом є календарний квартал.

Ураховуючи, що предметом камеральної перевірки був Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями за ІІ-й квартал 2019 року, податковим (звітним) періодом у такому випадку є саме ІІ-й квартал 2019 року, який розпочався 1 квітня 2019 року та закінчився 30 червня 2019 року.

Таким чином, з урахуванням приписів статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" та положень статті 5 Указу Президента України від 10.06.1997 № 503/97 "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що Постанова Кабінету Міністрів України № 363 набрала чинності 27 квітня 2019 року, що відповідачем не заперечується та вказує на відсутність підстав для застосування її в І кварталі.

Разом із тим, згідно зі статтею 75 Господарського кодексу України основним плановим документом державного комерційного підприємства є фінансовий план, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 75 Господарського кодексу України фінансовий план підлягає затвердженню до 1 вересня року, що передує плановому, якщо інше не передбачено законом: підприємств, що є суб`єктами природних монополій, та підприємств, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, - Кабінетом Міністрів України; інших підприємств - органами, до сфери управління яких вони належать.

Частиною дев`ятою статті 75 Господарського кодексу України передбачено, що розподіл прибутку (доходу) державних комерційних підприємств здійснюється відповідно до затвердженого фінансового плану з урахуванням вимог цього Кодексу та інших законів.

Дані положення Господарського кодексу України (436-15) узгоджуються із положеннями Статуту ДП "МА "Бориспіль". Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року № 994-р (994-2018-р) затверджено фінансовий план ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на 2019 рік, який розміщено на офіційному веб-сайті уповноваженого органу управління ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" - Міністерства інфраструктури України, а також долучено позивачем до матеріалів справи.

Відповідно до фінансового плану ДП "МА "Бориспіль" на 2019 рік (код рядка 2011 "Нараховані до сплати відрахування частини чистого прибутку державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до державного бюджету" Кабінетом Міністрів України затверджено відрахування до бюджету за підсумками 2019 року 40 % чистого прибутку ДП "МА "Бориспіль" у сумі 368 268 000,00 грн на рік, у тому числі на І квартал 2019 року - 17 433 000,00 грн, на ІІ квартал 2019 року - 130 517 000,00 грн, на ІІІ квартал 2019 року - 162 778 000,00 грн, на ІV квартал 2019 року - 57 540 000,00 грн.

Тобто фінансовий план позивача на 2019 рік, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року № 944-Р, не передбачав збільшення відрахувань до рівня 90 % від прибутку. Водночас ним передбачено направлення частини коштів на виконання міжнародних зобов`язань, на здійснення капітальних інвестицій та спрямування 40 % чистого прибутку до Державного бюджету України, що узгоджується з положеннями статті 11-1 Закону № 185.

Колегія суддів погоджується з судами першої та апеляційної інстанцій, що позивач на виконання своїх обов`язків та фінансового плану 14 серпня 2019 року правомірно сплатив до державного бюджету 40% чистого прибутку (доходу) за ІІ-й квартал 2019 року, що становить 210 595 677,00 грн, оскільки на час його нарахування чинним фінансовим планом ДП "МА "Бориспіль" був встановлений обов`язок по сплаті чистого прибутку в розмірі 40 %, а постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 363 (363-2019-п) не встановлено обов`язку щодо сплати частини чистого прибутку (доходу) за підсумками ІІ кварталу 2019 року у розмірі 90 % від обсягу чистого прибутку (доходу), як і не встановлено обов`язку здійснювати донарахування (доплату) частини чистого прибутку (доходу) у зв`язку із внесеними змінами до Постанови № 138.

Щодо доводів відповідача, наведених у касаційній скарзі, про наявність повноважень проводити камеральну перевірку позивача на предмет повноти відрахування до Державного бюджету України частини чистого прибутку, Суд зазначає наступне.

Пунктом 17 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України віднесено частину чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність.

Органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків і зборів та інших доходів відповідно до законодавства. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи міських (міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) рад координують діяльність відповідних органів стягнення щодо виконання визначених для територій показників доходів бюджету (частина третя статті 45 БК України).

Згідно з пунктом 3 Постанови № 138, яка затверджена Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 29 Бюджетного кодексу України та статей 5 і 11-1 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

При цьому, порядок сплати частини чистого прибутку (доходу) встановлюється Кабінетом Міністрів України, а Державна податкова служба лише встановлює форму Розрахунку частини чистого прибутку (доходу). Розрахунок подається до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств, розрахована сума частини чистого прибутку (доходу) зазначається в такій декларації з податку на прибуток підприємств.

Відповідно до пункту 5 Постанови № 138 інформацію про нарахування та сплату частини чистого прибутку (доходу) відповідно до цього Порядку державні унітарні підприємства та їх об`єднання подають центральним та місцевим органам виконавчої влади, до сфери управління яких вони належать.

Згідно з пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут та надалі - в редакції на час виникнення спірних правовідносин) податкове повідомлення-рішення це - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157).

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39).

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156).

Комплексне тлумачення вищенаведених норм дає підстави для висновку, що відповідач мав право визначати (у цьому випадку збільшувати) суми грошових зобов`язань лише щодо податків або зборів, які передбачені податковим законодавством.

Натомість враховуючи нормативні визначення понять грошове зобов`язання, податкове зобов`язання, частина чистого прибутку не є податковим платежем, у розумінні норм Податкового кодексу України (2755-17) , позаяк цей платіж, хоча і є обов`язковим, але не віднесений ні до загальнодержавних податків та зборів, ні до місцевих податків.

Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 520/1919/19, від 27 листопада 2019 року у справі № 826/14937/15, від 17 вересня 2020 року у справі № 640/18375/18, від 13 жовтня 2020 року у справі № 640/19757/19, від 18 березня 2021 року у справі № 320/3774/19.

Покладення на контролюючі органи повноважень щодо обліку таких платежів не змінює правової природи такого платежу.

Суд зазначає, що серед переліку функцій, які закріплені за контролюючими органами статтею 19-1 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних відносин) також відсутня функція, яка б визначала обов`язок відповідача здійснювати адміністрування частини чистого прибутку (доходу).

Лише Законом України № 466-IX від 16 січня 2020 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (466-20) стаття 19-1 доповнена підпунктом 19-1.1.51, яким визначено, що контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність.

Крім того, розрахунки (у тому числі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації (пункт 46.1 статті 46 Податкового кодексу України в редакції Закону № 466-IX (466-20) ).

Пунктом 1-1 Підрозділу 10 "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) (в редакції Закону № 466-IX (466-20) ) встановлено, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об`єднань здійснюється у порядку, визначеному статтями 59, 60 глави 4, статтями 87-101 глави 9 розділу II цього Кодексу.

Відтак законодавець лише у 2020 році усунув неузгодженості у податковому законодавстві, в тому числі й щодо адміністрування частини чистого прибутку, який має сплачуватися до Державного бюджету України державними унітарними підприємствами.

Ураховуючи вищевикладене, Офіс великих платників податків ДПС на час виникнення спірних правовідносин не мав повноважень збільшувати суму грошового зобов`язання з платежу частина чистого прибутку та, відповідно, приймати спірне податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, Суд при розгляді цієї справи звертає увагу на наявність конкретної і послідовної практики застосування вищенаведених норм Податкового кодексу України (2755-17) Верховним Судом як судом касаційної інстанції, висновки якого щодо застосування норм права підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Аналогічні правові висновки щодо застосування норм постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 "Про затвердження Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями" (138-2011-п) з урахуванням змін внесених постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 363 "Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" (363-2019-п) , Податкового кодексу України (2755-17) в контексті контролю податковими органами за відрахуванням унітарними підприємствами частини чистого прибутку у розмірі 90% було вже викладено у постановах від 13 жовтня 2020 року у справі № 640/19757/19 та від 18 березня 2021 року у справі № 320/3774/19.

Таким чином, увалюючи судове рішення про скасування податкового повідомлення-рішення від 3 жовтня 2019 року № 0012564405, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо обсягу права та обов`язків сторін у межах спірних правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем, та який відповідає практиці Верховного Суду, викладеній у постановах від 13 жовтня 2020 року у справі № 640/19757/19 та від 18 березня 2021 року у справі № 320/3774/19.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.