Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Черногуза Ф.Ф.,

суддів: Невдашенко Л.П. ,

Перепічая В.С.,

розглянувши у

відкритому прокурора Київської області

судовому засіданні

подання

на постанову від 11.12.2001

Севастопольського апеляційного

господарського суду

у справі № 2/19-12067

за позовом прокурора Київської області в інтересах

держави в особі Міністерства аграрної

політики та Українського державного

агропромислового комплексу “Украгротех”

до ВАТ “Євпаторійське аграрне підприємство”

Про стягнення сум

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2001р. прокурор Київської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та Українського державного агропромислового комплексу “Украгротех” звернувся до суду з позовом до ВАТ “Євпаторійське аграрне підприємство”, в якій, посилаючись на ст. 161 ЦК України (435-15) , просив стягнути з відповідача на користь Українського державного агропромислового комплексу “Украгротех” заборгованість в сумі 19411,87 грн.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.10.2001 (суддя Соколова І.А.) позовні матеріали повернуті прокурору без розгляду з підстав п. 6 ст. 63 ГПК України (1798-12) .

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, прокурор Київської області звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.12.2001 (судді: Сотула В.В. – головуючий, Голик В.С., Плут В.М.) ухвалу суду залишено без змін, а подання прокурора Київської області без задоволення.

В касаційному поданні прокурор Київської області просить постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.12.2001 скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Перепічая В.С., пояснення прокурора Генеральної прокуратури України Кузьменко Ж.М., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, суд вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 63 ГПК України (1798-12) суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:

1/ позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

2/ у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес;

3/ у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми;

4/ не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі;

5/ порушено правила об’єднання вимог або об’єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і спільний розгляд цих вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін чим суттєво утруднить вирішення спору;

6/ не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;

7/ не подано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу;

8/ втратив чинність;

9/ до винесення ухвали про порушення провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору;

10/ не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Як видно з матеріалів справи, подану прокурором Київської області позовну заяву було повернуто ухвалою суду з тих підстав, що останній не надав доказів направлення її копії Міністерству аграрної політики України, в інтересах якого було заявлено вказаний позов.

Разом з тим, наведеною нормою процесуального закону, яка розширеному тлумаченню не підлягає, передбачено повернення позовної заяви без розгляду в разі неподання доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, тоді як міністерство аграрної політики України, в інтересах якого подано позов, за процесуальним положенням не є відповідачем.

До того ж, в силу ст. 29 ГПК України (1798-12) , вказаний центральний орган виконавчої влади набуває статусу позивача у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором.

Таким чином, суд необгрунтовано застосував до поданого прокурором позову п. 6 ст. 63 ГПК України (1798-12) .

Суд апеляційної інстанції, залишаючи постановою від 11.12.2001 ухвалу суду першої інстанції від 08.10.2001 без змін, на зазначене уваги не звернув.

За таких обставин прийняті судові рішення визнати законними не можна.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -111- 13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційне подання прокурора Київської області задовольнити.

Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.10.2001 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.12.2001 скасувати.

Позов прокурора Київської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та Українського державного агропромислового комплексу “Украгротех” до ВАТ “Євпаторійське ремонтне підприємство” про стягнення сум направити до господарського суду Автономної Республіки Крим для розгляду по суті.