37/341 Про визнання права власності на газовий конденсат, стягнення газового конденсату - 16.12.2008 Прийняття

про визнання права власності на газовий конденсат у кількості 3999,380 тон та стягнення з відповідача газового конденсату у кількості 3999,38 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2008 (далі – Ухваласуду) направлено матеріали справи 37/341 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернафтотрейд" до Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" про визнання права власності на газовий конденсат у кількості 3999,380 тон та стягнення з відповідача газового конденсату у кількості 3999,38 тон за підсудністю до Господарського суду Івано-Франківської області.

Не погоджуючись з Ухвалою суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу місцевого господарського суду від 14.10.2008 та направити справу № 37/341 на розгляд по суті до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2008 прийнято до розгляду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" і порушено апеляційне провадження у справі № 37/341, розгляд апеляційної скарги призначено на 16.12.2008.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права, а саме ст. 17 ГПК України.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.12.2008 підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд її задовольнити та скасувати Ухвалу суду.

Представник позивача у судовому засіданні 16.12.2008 усно підтримав апеляційну скаргу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернафтотрейд" до Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" про визнання права власності на газовий конденсат у кількості 3999,380 тон та стягнення з відповідача газового конденсату у кількості 3999,38 тон.

Матеріали позовної заяви не містять пояснень та доказів щодо місця знаходження газового конденсату, який предметом спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2008 порушено провадження у справі № 37/341, розгляд справи було призначено на 22.09.2008.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, розпочатому 22.09.2008, оголошувалась перерва до 30.09.2008.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2008 розгляд справи було відкладено на 14.10.2008, витребувано від відповідача відомості щодо місцезнаходження (з обов’язковим зазначенням адреси) спірного конденсату, змішаного з нафтою. Також судом першої інстанції до ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" направлено судовий запит від 30.09.2008 щодо зберігання нафти, з якою змішаний спірний конденсат.

В судовому засіданні 14.10.2008 з наданих відповідачем письмових пояснень (т. с. 1. а. с. 111, 236-249) місцевим судом вірно встановлено, що спірний газовий конденсат, який був видобутий на Мільківському родовищі у період з серпня 2005 року по квітень 2006 року та який в силу технологічних причин був змішаний з нафтою, на даний час як товарна продукція – нафта, знаходиться на нафтопереробному заводі ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття", який знаходиться за адресою: 78400, Івано-Франіквська обл., м. Надвірна, вул. Майданська, 5, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечується, що спірне майно знаходиться за адресою: 78400, Івано-Франіквська обл., м. Надвірна, вул. Майданська, 5.

Відповідно до ст. 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача.

Колегією суддів встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2008 порушено провадження у справі № 37/341 відповідно до ст. 15 ГПК України.

Разом з тим, в ході розгляду справи, а саме в судовому засіданні 14.10.2008, на підставі додаткових пояснень та доказів, витребуваних судом першої інстанції, було встановлено, що спірне майно знаходиться за адресою: 78400, Івано-Франіквська обл., м. Надвірна, вул. Майданська, 5.

Статтею 16 ГПК встановлено виключну підсудність справ.

Відповідно до частини 2 статті 16 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Статтею 17 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку коли справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.

Таким чином, враховуючи те, що в процесі розгляду справи виявилось, що справа прийнята до розгляду з порушенням правил виключної підсудності, матеріали справи підлягають направленню за встановленою підсудністю, тобто справа № 37/341 підлягає розгляду за місцем знаходження спірного майна.

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на ч. 3 ст. 17 ГПК України, якою передбачено, що справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Вказаною статтею обумовлено прийняття господарським судом до свого провадження справи з додержанням правил підсудності.

Разом з тим колегією суддів встановлено, що справа № 37/341 прийнята до розгляду з порушенням правил виключної підсудності через те, що на час подання позову позивачем не було повідомлено про місце знаходження спірного майна. Відповідні докази та пояснення були надані виключно на вимогу суду, а тому відсутні підстави для застосування ч. 3 ст. 17 ГПК України.

У п. 27.6 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 р. N 04-5/120 (va120600-07) "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" зазначено, що статтею 16 ГПК встановлено виключну підсудність справ господарському суду у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном; такі справи розглядаються за місцезнаходженням майна.

Крім того п. 27.5 вказаних Рекомендацій передбачено, що у випадку коли господарський суд, який прийняв справу до свого провадження з додержанням правил підсудності, залучив іншого відповідача чи замінив неналежного відповідача і у зв'язку з цим справа стала підсудною іншому господарському суду, питання про підсудність визначається за правилом частини третьої статті 17 ГПК, за винятком випадків, коли наслідком змін на стороні відповідача стає виключна підсудність справи.

З урахуванням усього вище викладеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що справа № 37/341 прийнята до розгляду з порушенням правил виключної підсудності, відповідні обставини були встановлені судом шляхом витребування додаткових пояснень та доказів, матеріали справи підлягають направленню за встановленою підсудністю, тобто справа № 37/341 підлягає розгляду за місцем знаходження спірного майна.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Всі інші доводи та заперечення сторін, надані на їх підтвердження докази колегією суддів до уваги не беруться на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не мають значення для справи з урахуванням заявлених позовних вимог та визначених законодавством підстав для їх задоволення.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу Господарського суду міста Києва у справі 37/341 від 14.10.2008 прийнято з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для вирішення питання щодо направлення матеріалів справи за підсудністю, з дотриманням норм процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга відповідача, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 75, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" залишити без задоволення, а Ухвалу Господарського суду міста Києва у справі № 37/341 від 14.10.2008 - без змін.

2. Матеріали справи № 37/341 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому законом порядку.