Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

при секретарі: Пересада О.В.,

за участю представників:

позивача-1:не з'явився;

позивача-2: не з'явився;

відповідача-1: не з'явився;

відповідача-2: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Херсонської міської ради, м. Херсон, на рішення господарського суду Херсонської області від 05.08.2008 р. у справі №12/181-ПН-08

за позовом: 1) Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон,

2) Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Херсон,

до відповідача-1: Херсонської міської ради, м. Херсон,

до відповідача-2: Херсонського державного бюро технічної інвентаризації, м. Херсон,

про визнання права власності.

Приватний підприємець ОСОБА_1 та Приватний підприємець ОСОБА_2звернулися до господарського суду Херсонської області з позовом до Херсонської міської ради та Херсонського державного бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на збудовану будівлю площею 17,3 кв. м, розташовану за адресою: м. Херсон, проспект Ушакова, 89, визначену Херсонським державним бюро технічної інвентаризації на схематичному плані як літ. "І", та зобов'язання провести відповідну реєстрацію.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 05.08.2008 року у справі №12/181-ПН-08 (суддя Пінтеліна Т.Г.) позов задоволено. Визнано право власності Приватного підприємця ОСОБА_1та Приватного підприємця ОСОБА_2 на прибудову, літера "І", площею 17,3 кв. м, яка є невід'ємною частиною магазину промислових товарів, що розташований за адресою: проспект Ушакова, 89, м. Херсон. Зобов'язано Херсонське державне бюро технічної інвентаризації зареєструвати зазначену прибудову на ім'я Приватного підприємця ОСОБА_1та Приватного підприємця ОСОБА_2.

Рішення господарського суду першої інстанції мотивоване тим, що у відповідності із приписами ст. 376 Цивільного кодексу України позовні вимоги щодо визнання права власності на самочинно збудовану прибудову є обґрунтованими, оскільки нерухоме майно прибудовано до магазину, який належить позивачам на праві приватної власності.

Херсонська міська рада, не погодившись із прийнятим у справі судовим актом, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 05.08.2008 року по справі №12/181-ПН-08 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Вважає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного судового рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; недоведені висновки, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; а самі висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що господарським судом при вирішенні спору не враховано вимоги ч.2 ст. 331 Цивільного кодексу України, згідно з якими право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва, а також приписи ст. 18 Закону України "Про основи містобудування" та Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000р. № 273 (z0945-00) , за якими дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва є документом, що посвідчує право забудовника на виконання будівельних робіт. Вказує, що позивачем в порушення наведених вище норм не надано доказів прийняття нерухомого майна до експлуатації або його державної реєстрації, а дозвіл на виконання будівельних робіт взагалі не отримувався. Вважає, що відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України, об'єкт, на який оспорюється право власності є самочинним будівництвом, оскільки він збудований на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та за відсутності необхідного дозволу та погодженого проекту, а особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна не набуває право власності на нього.

Приватний підприємець ОСОБА_1 та Приватний підприємець ОСОБА_2у відзиві на апеляційну скаргу вказують, що суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, на підставі всебічного дослідження доказів, їх правильної оцінки, просять залишити рішення господарського суду Херсонської області по справі №12/181-ПН-08 від 07.08.2008р. року без змін, а апеляційну скаргу відповідач-1 без задоволення. При цьому зазначають, що Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004р. №1243 (1243-2004-п) , якою обґрунтовуються доводи апеляційної скарги, передбачається прийняття закінчених будівництвом об'єктів, які виділені в окремий пусковий комплекс, тоді як зведена будівля є прибудовою до магазину з метою використання в якості підсобного приміщення. Зазначають, що враховуючи зведенням позивачами нерухомого майна на вже відведеній під житловий дім земельній ділянці, суд дійшов правомірного висновку про визнання права власності позивачів на спірну будівлю з наступною державною реєстрацією.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 04.09.2008 року у справі № 12/181-ПН-08 апеляційний розгляд справи призначено на 29.10.2008 року.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2062 від 28.10.2008 року справу № 12/181-ПН-08 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Кагітіна Л.П. (доповідач), судді: Хуторной В.М., Яценко О.М., якою апеляційна скарга прийнята до розгляду.

В судовому засіданні, відкритому 29.10.2008р., розгляд справи відкладений на 19.11.2008р. за клопотанням заявника апеляційної скарги.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2213 від 18.11.2008 року справу № 12/181-ПН-08 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Кагітіна Л.П. (доповідач), судді: Кричмаржевський В.А., Мойсеєнко Т.В., якою апеляційна скарга прийнята до розгляду.

У судовому засіданні 19.11.2008р. представник позивачів та представник відповідача-1 підтримали доводи, викладені у апеляційній скарзі та відзивах на неї.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 19.11.2008р. розгляд справи відкладений до 12.12.2008р. у зв'язку із витребуванням додаткових документів та пояснень.

На виконання ухвали Запорізького апеляційного господарського суду від 19.11.2008р. відповідачем-1 - Херсонською міською радою надані додаткові пояснення, в яких, в спростування доводів позивачів, вказано, що наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000р. № 273 (z0945-00) затверджено Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, яким встановлено порядок та умови надання дозволу на виконання будівельних робіт з нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації та капітального ремонту об'єктів. Будівельні роботи по зведенню спірної прибудови виконувалися без отримання відповідного дозволу, що, на думку відповідача-1, свідчить про недотримання позивачами зазначеного Положення. Проти доводів позивачів, що будівництво проводилось на вже відведеній земельній під житловий будинок ділянці заперечує, оскільки згідно довідки Управління земельних ресурсів у м. Херсоні земельна ділянка по пр. Ушакова, 89 м.Херсона ніким не оформлювалася і на теперішній час перебуває в землях запасу. Крім того вказує на недоведеність того факту, що спірний об'єкт відповідає будівельним, санітарним та пожежним нормам. В наданих письмових запереченнях відповідачем-1 також заявлено клопотання про розгляд справи 12.12.2008р. без участі представника у судовому засіданні.

11 грудня 2008р. від представників позивача-1 та позивача-2 на адресу Запорізького апеляційного господарського суду надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю проведення будівельної експертизи.

Клопотання позивачів про відкладення розгляду справи колегія суддів визнала таким, що не підлягає задоволенню, оскільки колегія суддів не вбачає необхідним проведення будівельної експертизи, до того ж доведення відповідності спірного об'єкта будівельним нормам в обґрунтування правомірності заявлених позовних вимог є обов'язком позивачів.

У судовому засіданні 12.12.2008р. розгляд справи продовжено у тому ж складі колегії суддів.

Сторони своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалися, представників в судове засідання не направили, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Відповідач-2 - Херсонське державне бюро технічної інвентаризації в раніше заявленому клопотанні від 13.11.2008р. № 1738 повідомляв про неможливість забезпечення участі представника у судовому засіданні та просив суд розглянути справу без участі представника у судовому засіданні.

Враховуючи обмеженість перегляду справи в апеляційному порядку визначеними законом процесуальними строками, достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги, відсутність перешкод у розгляді апеляційної скарги та наявність документальних доказів про своєчасне отримання сторонами ухвали про призначення апеляційним судом справи до розгляду, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.

В силу ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, у випадку неподання відзиву або витребуваних судом документів, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами справи.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За результатами розгляду справи в судовому засіданні 12.12.2008р. колегією суддів прийнято постанову.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши представників позивачів та відповідача-1 в судовому засіданні 19.11.2008р., Запорізький апеляційний господарський суд

Приватними підприємцямиОСОБА_1 та ОСОБА_2 було подано позов до господарського суду Херсонської області до Херсонської міської ради та Херсонського державного бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на збудовану будівлю площею 17,3 кв. м, розташовану за адресою: м. Херсон, проспект Ушакова, 89, визначену Херсонським державним бюро технічної інвентаризації на схематичному плані як літ. "І", та зобов'язання провести реєстрацію зазначеної прибудови на ім'я позивачів.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 05.08.2008 року у справі №12/181-ПН-08 позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Херсонська міська рада, не погоджуючись із прийнятим судом першої інстанції судовим актом, звернулася до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи, застосування норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваного рішення, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції таким, що підлягає скасуванню в силу наступного:

Як свідчать матеріали справи, згідно Свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 02.06.2008р., виданого на підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 20.05.2008р. № 231, Приватним підприємцям ОСОБА_1та ОСОБА_2на праві приватної (спільної часткової) власності належить магазин промислових товарів, який розташованій за адресою: м. Херсон, пр-т Ушакова, 89 на першому поверсі житлового будинку.

Під час володіння та розпорядження належним підприємцям майном, ними здійснено будівництво прибудови до магазину - приміщення площею 17,3 кв. м. За змістом позовної заяви, прибудову здійснено з ціллю покращення умов для функціонування належного позивачам магазину.

Визнання права власності на прибудову літ. "І" площею 17,3 кв. м. та зобов'язання провести реєстрацію зазначеної прибудови на ім'я позивачів, на підставі ст. 331 Цивільного кодексу України, було предметом судового позову у цій справі.

Згідно із статтею 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

У відповідності з ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 376 Цивільного кодексу України будівлі, споруди, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майн а, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Отже, враховуючи приписи вищезазначеного законодавства, підстави для визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно безпосередньо пов'язані із землекористуванням і для вирішення по суті цього питання має значення чи є спірна будівля самовільним будівництвом, де фактично знаходяться спірна будівля, на якій ділянці вона розташована, чи відведена земельна ділянка у користування позивачам у встановленому законом порядку.

За змістом позовної заяви та додаткових пояснень, в обґрунтування правомірності заявлених позовних вимог позивач-1 та позивач-2 посилаються на той факт, що здійснена ними прибудова є невід'ємною частиною магазину, який належить позивачам на праві власності, і вказане доводить зведення ними прибудови на вже відведеній під магазин земельній ділянці. При цьому, будь-які докази про відведення земельної ділянки під житловий дім відсутні

Херсонським міським бюро технічної інвентаризації проведено технічну інвентаризацію будівлі літ. "А" за адресою: м. Херсон, пр-т Ушакова, 89; складені оціночний акт, експлікація та план зазначеної будівлі.

Так, згідно здійсненого БТІ технічного плану будівлі літ. "А" за адресою: м. Херсон, проспект Ушакова, 89, прибудова літ. "І" площею 17,3 кв. м. є невід'ємною частиною магазину. Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи (фотокартки а.с.92,93), приміщення магазину займає перший поверх чотирьох поверхового багатоквартирного будинку, про що також зазначено у оціночному акті.

Таким чином, не має підстав вважати, що позивачами зведення спірного нерухомого майна здійснено на вже відведеній під житловий дім земельній ділянці.

Напроти, згідно наданої відповідачем-1 довідки Управління земельних ресурсів у м.Херсоні щодо належності земельної ділянки по пр. Ушакова, 89 м. Херсона за період з 1992 року, моменту створення управління земельних ресурсів у м. Херсоні, право користування або право власності за вказаною адресою ніким не оформлювалось, і згідно з п.2 ст. 19 Земельного кодексу України земельна ділянка на теперішній час перебуває в землях запасу.

Отже, беззаперечним є те, що прибудова до магазину площею 17,3кв.м., як і сам магазин, знаходиться на земельній ділянці, яка не була виділена позивачам для користування у встановленому законом порядку.

Колегією суддів також встановлено, що спірне приміщення в експлуатацію не приймалося і дозвіл на виконання будівельних робіт по зведенню прибудови не отримувався. Зазначені факти позивачами не заперечується. За позицією приватних підприємців, чинним законодавством передбачається прийняття закінчених будівництвом об'єктів, які виділені в окремий пусковий комплекс, тоді як зведена будівля є прибудовою до магазину, і в даному випадку не вимагається отримання дозволу на будівельні роботи та прийняття приміщення в експлуатацію.

У відповідності із вимогами ст. 18 Закону України "Про основи містобудування" будівництво об'єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних рад. Це право ради можуть делегувати відповідним виконавчим органам. Закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється.

Згідно із приписами статті 24 Закону України "Про планування і забудову територій" фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування. Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000р. № 273 (z0945-00) затверджено Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт. Це положення встановлює порядок та умови надання дозволу на виконання будівельних робіт з нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації та капітального ремонту об'єктів. Положення (z0945-00) обов'язкове для застосування усіма суб'єктами будівництва незалежно від форм власності, відомчої належності та джерел фінансування. Положення розроблено згідно зі статтею 29 Закону України "Про планування і забудову територій".

За визначенням зазначеної статті Закону (1699-14) та п.1.1 вказаного Положення (z0945-00) , дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будинків, споруд та інших об'єктів, розширення і технічного переоснащення є документом, що посвідчує право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт, у відповідності до затвердженої проектної документації, підключення до інженерних мереж та споруд та надає право відповідним службам на видачу ордера на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які одночасно ведуть реєстр наданих дозволів. Виконання будівельних робіт без вищезазначеного дозволу забороняється.

В розділі 4 Положення (z0945-00) наведено перелік будівельних робіт, на які не вимагається дозвіл, згідно з яким не передбачає отримання дозволу:

4.1. поточний ремонт будівель та споруд без зміни призначення приміщень;

4.2. капітальний ремонт та реконструкція повітряних лінійних електромереж;

4.3. відновлення просілого або влаштування нового мостіння навкруги будівлі з метою охорони грунту під фундаментами від розмивання або пере зволоження;

4.4. захист мереж від електрокорозії;

4.5. відновлення або улаштування нових тротуарів;

4.6. відновлення або улаштування нових прибудинкових проїзних доріг;

4.7. улаштування дитячих майданчиків, майданчиків для відпочинку людей, озеленення прибудинкової території. Будівництво спортивних майданчиків у дворах, а також у межах мікрорайонів;

4.8. улаштування декоративної огорожі висотою до 1 метра навколо майданчиків літніх кафе (літні майданчики для торгівлі і обслуговування населення без навісів);

4.9. тимчасові будівлі та споруди, зведення яких не потребує виконання робіт з улаштування фундаментів.

Посилання щодо зведення прибудови до капітальної будівлі у зазначеному переліку відсутні.

За таких обставин, враховуючи приписи ст. 18 Закону України "Про основи містобудування", ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій" та п. 1.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000р. за № 273 (z0945-00) , здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельно-монтажних робіт вважається самовільним будівництвом.

Господарським судом першої інстанції не надано належної оцінки вказаним обставинам, не з'ясовано питання про правовий режим земельної ділянки, на якій здійснено самовільне будівництво, не досліджено питання чи порушує прибудування приміщення права інших осіб та суспільних інтересів, що свідчить про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року за № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) (зі змінами та доповненнями) рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

За таких обставин не можна визнати, що судом першої інстанції прийнято законне і обґрунтоване рішення про визнання за Приватним підприємцемОСОБА_1 та Приватним підприємцем ОСОБА_2 права власності на самочинно прибудоване приміщення.

Крім того, колегія суддів знаходить, що судовий акт винесений з порушенням ст. 12 Господарського процесуального кодексу України щодо підвідомчості справи господарському суду. Так, вимоги позивачів до БТІ про зобов'язання здійснити державну реєстрацію права власності не підлягають розгляду в господарському суді, а можуть бути предметом розгляду в суді адміністративної юрисдикції з огляду на таке.

Згідно з п.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України про визначення понять, справа адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Предметом позову в даній справі є, зокрема, зобов'язання Херсонського бюро технічної інвентаризації здійснити державну реєстрацію права власності ПП ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_2 на збудований об'єкт нерухомості.

Державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, згідно п.1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 (z0157-02) : зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за N 157/6445 (z0157-02) , з подальшими змінами і доповненнями, здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Зазначене свідчить, що бюро технічної інвентаризації на основі законодавства делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язаних зі здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Таким чином, бюро технічної інвентаризації, в розумінні п.7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень.

У відповідності з п.7 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

В порушення зазначених вимог, господарський суд першої інстанції розглянув даний спір в цій частині, керуючись положеннями Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Враховуючи вище вказане, в частині зобов'язання Херсонського державного бюро технічної інвентаризації зареєструвати спірну прибудову на ім'я Приватного підприємця ОСОБА_1та Приватного підприємця ОСОБА_2 провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та невідповідністю висновків, викладених у рішенні господарського суду, обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне скасувати оспорюване рішення господарського суду.

Апеляційна скарга відповідача-1 підлягає задоволенню.

У відповідності зі ст. 49 ГПК України, судові витрати за позовом та апеляційною скаргою покладаються позивачів.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ст.80, ст.ст. 99, 101, п.2 ст.103, п.1,3 ч.1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд

Апеляційну скаргу Херсонської міської ради, м. Херсон, задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 05.08.2008 року у справі №12/181-ПН-08 скасувати.

В задоволенні позовних вимог в частині визнання права власності на збудовану будівлю (прибудову) площею 17,3 кв. м, розташовану за адресою: м. Херсон, проспект Ушакова, 89, визначену Херсонським державним бюро технічної інвентаризації на схематичному плані як літ. "І", відмовити.

В частині зобов'язання Херсонського державного бюро технічної інвентаризації зареєструвати прибудову площею 17,3кв.м. на ім'я Приватного підприємця ОСОБА_1та Приватного підприємця ОСОБА_2 провадження у справі припинити.

Стягнути солідарно з Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон, та ОСОБА_2, м. Херсон, на користь Херсонської міської ради, м. Херсон, 42,50 грн. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду Херсонської області.

Постанову у повному обсязі підготовлено та підписано 19.12.2008 року.