22/168 Про стягнення коштів за поставлений природний газ - 11.12.2008 Прийняття

Рішенням господарського суду Львівської області від 05.08.2008 р., позов Дочірньої компанії "Газ України"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України",м.Київ задоволено, стягнуто з Комунального підприємства "Червоноградтеплокомуненерго", м. Червоноград 5633013,45 грн. –основного боргу, 577998,31 грн. –пені, 1882033,90 грн. –інфляційних нарахувань, 314935,11 грн. –3% річних, відшкодовано судові витрати.

При прийнятті рішення, суд мотивував тим, що відповідачем в порушення ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 629 ЦК України, п.6.1 договору №06/05-2613 ТЕ-21 від 30.12.2005р., договірні зобов"язання в частині проведення з позивачем повних розрахунків за поставлений природний газ не виконано, тому позовні вимоги підставні і підлягають до задоволення.

За несвоєчасне виконання грошового зобов"язання, на підставі ст. 625 ЦК України, п.7.2 договору, з відповідача підлягають стягненню пеня, річні та інфляційні втрати.

Не погоджуючись з рішенням суду, вважаючи його таким, що прийняте при неповному з"ясуванні обставин справи та неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, відповідачем у справі Комунальним підприємством "Червоноградтеплокомуненерго", м.Червоноград подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, припинити провадження у справі, покликаючись, що:

- господарським судом порушено ст.44 ГПК України (1798-12) , оскільки судовий процес по даній справі не фіксувався, сторони від фіксації судового процесу технічними засобами не відмовлялись, порушено ч.2 ст. 74 ГПК України –права та обов"язки учасникам судового процесу не роз"яснювались;

- провадження у справі належить припинити, оскільки спір у справі є вирішеним, шляхом укладення договору про організацію взаєморозрахунків у відповідності до постанови КМ України від 25.04.2008р. №440 "Про реалізацію ст.54 Закону України "Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (440-2008-п) , чинної на день поданння позову, п.3.1 якого містить зобов"язання –до проведення взаєморозрахунку не вчиняти дій щодо погашення заборгованості, яку передбачається погасити відповідно до цього договору;

- заборгованість перед позивачем виникла у зв"язку з неврегульованим законодавством, наявністю регульованих тарифів на теплову енергію, що відповідає вимогам ст. 20 Закону України "Про теплопостачання"№2633-ІУ від 02.06.2005р.;

- згідно Закону України "Про ціни та ціноутворення"№ №507-ХІІ від 03.12.1990р. (507-12) , різниця в тарифах буде покриватись з міського бюджету з 2007р., а різниця в тарифах з 2006р. має покриватись з державного бюджету, оскільки таких дотацій підприємство не отримало, тому виник борг перед ДК "Газ України"за 2006р. в сумі 5633013,45 грн.;

- в порушення ст. 43 ГПК України судом не дано юридичну оцінку обставинам, а саме не досліджено чи пов"язане допущене відповідачем прострочення виконання грошового зобов"язання з оплатою населенням комунальних послуг та чи була реструктуризована заборгованість населення по оплаті за поставлений природний газ;

- оскаржуване рішення не відповідає ст. 85 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976р. №11 "Про судове рішення" (v0011700-76) .

В доповненні до апеляційної скарги зазначив наступне:

- довідкою №955 від 21.07.2008р. та реєстром укладених договорів підтверджується кількість та сума укладених договорів у позовному періоді відповідно до Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з картирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію".

- строк платежу за природній газ, поставлений відповідачеві в грудні 2006р. згідно договору №06/05-2613 ТЕ-21 від 30.12.2005р. настав 30.01.2007р., строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій сплинув 30.01.2008р., позовну заяву №31/10-6960 пред"явлено 12.06.2008р., тобто поза межами строку позовної давності і обставин, які б свідчили про поважність пропуску строку позовної давності з матеріалів справи не вбачається.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу доводи відхилив, покликаючись, що:

- при укладенні договору №06/05-2613 ТЕ-21 від 30.12.2005 року між сторонами було досягнуто згоду з усіх істотних питань, а саме визначено предмет договору, термін дії та ціну договору, посилання відповідача на невідповідність тарифів не стосуються правовідносин, які виникли між сторонами на підставі даного правочину. Крім того, згідно ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Зазначив, що ні чинним законодавством, ні умовами договору не передбачено звільнення від відповідальності за невідповідність тарифів на житлово- комунальні послуги, встановлених органами місцевого самоврядування, ціні на природний газ;

- відповідно до умов Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" (554-15) під реструктуризацію підпадає лише заборгованість, яка виникла на дату набрання ним чинності, тобто на 1 липня 2003 року. Положення даного Закону не можуть застосовуватись щодо заборгованості, яка виникла за поставлений природний газ протягом січня-серпня та жовтня-грудень 2006р. згідно договору №06/05-2613 ТЕ-21 від 30.12.2005р., тому зазначення відповідачем суми реструктуризованої заборгованості не мають значення для вирішення справи по суті;

- додаткової угоди, яка б змінила порядок здійснення розрахунків за договором № 06/05-2613 ТЕ-21 від 30.12.2005р між сторонами не укладалося;

- необгрунтованим є твердження відповідача щодо необхідності припинення провадження у справі у зв"язку з наявністю між сторонами договору №302/440 від 14.08.2008р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2008р. №440 (440-2008-п) .

В судовому засіданні 23.10.2008р. оголошено перерву до 6.11.2008р.

В судовому засіданні 4.12.2008р. оголошено перерву до 11.12.2008р.

В судовому засіданні 11.12.2008р. відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені.

Львівським апеляційним господарським судом встановлено:

30.12.2005р. між ДК "Газ України"та КП "Червоноградтеплокомуненерго"було укладено договір на постачання природного газу №06/05-2613 ТЕ-21, відповідно до умов якого (п.2.1) ДК "Газ України"зобов"язувався передати відповідачу протягом січня - серпня 2006р. та жовтня - грудня 2006 року природний газ, а КП "Червоноградтеплокомуненерго"повинно прийняти та оплатити поставлений природний газ.

Згідно п.6.1 договору оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у порядку визначеному договором, а саме, перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця; остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюються на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Позивач свої зобов"язання по договору виконав.

Факт отримання відповідачем природного газу підтверджується актами приймання-передачі від 31.01.2006 р., 28.02.2006р., 31.03.2006р., 30.04.2006р., 31.05.2006Р., 30.06.2006Р., 31.07.2006р., 31.08.2006р., 31.10.2006р., 30.11.2006р., 31.12.2006р. на загальну суму 15417692,45 грн.

Відповідач свої зобов"язання по договору виконав частково, сплативши за отриманий природній газ 9784679,00 грн. Борг на день подання позову та прийняття судом рішення становив 5633013,45 грн.

Згідно п.6 ст. 231 ГК України, ст.ст. 258, 549- 551 ЦК України та п.7.2 договору № 06/05-2613 ТЕ-21 від 30.12.2005р. за несвоєчасну оплату спожитого газу відповідача зобов"язано сплатити на користь ДК "Газ України" пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до п.7.5 договору, пеня нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом. Розрахунок пені здійснено з 11.12.2007р. по 11.06.2008р., сума пені складає 577998,31 грн.

Сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів становить 1882033,90 грн. (п.2 ст. 625 ЦК України).

Три відсотки річних від основного боргу складають 314935,11 грн.

Вся сума боргу становить 8407980,77 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав:

Згідно ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи вимоги закону та укладеного між сторонами договору щодо обов"язкового виконання сторонами своїх зобов"язань, недопущення односторонньої відмови від умов договору, відповідальності сторін за порушення виконання зобов"язання та відсутності підстав від звільнення відповідальності за неможливість виконання зобов"язань, місцевий господарський суд прийшов до вірного та обґрунтованого висновку до задоволення позову.

Стягнення місцевим господарським судом інфляційних втрат, трьох процентів річних за несвоєчасне виконання грошового зобов"язання відповідача є правомірне з огляду на норму ст. 625 ЦК України, яка встановлює відповідальність за порушення грошового зобов"язання та не звільняє боржника за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.

Застосування положень ст. 625 ЦК України до боржника у разі порушення ним грошового зобов"язання в незалежності від наявності вини, узгоджується із практикою Верховного Суду України (постанова №25 (21-04-275 від 22.02.2005р.).

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, виходячи з наступного:

- згідно ч.2 ст. 218 ГК України, відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов"язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності, тому посилання КП "Червоноградтеплокомуненерго", що ним було вжито всіх можливих заходів щодо належного виконання взятих на себе зобов"язань, як на підставу від звільнення відповідальності за прострочення виконання зобов"язання є безпідставними;

- при укладенні договору №06/05-2613 ТЕ-21 від 30.12.2005р. між сторонами було досягнуто згоду з усіх істотних питань, а саме визначено предмет договору, термін дії її та ціну договору, тому посилання відповідача на невідповідність тарифів не стосується правовідносин, які виникли між сторонами на підставі даного правочину;

- чинним законодавством та умовами договору не передбачено звільнення від відповідальності за невідповідність тарифів на житлово-комунальні послуги, встановлених органами місцевого самоврядування, ціні на природний газ;

- положення Закону "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ газ та електроенергію"не можуть застосовуватись щодо заборгованості, яка виникла за природний газ, поставлений протягом січня-серпня та жовтня-грудня 2006 року згідно договору №06/05-2613 ТЕ-21 від 30.12.2005р., оскільки згідно ст.1 даного Закону, реструктуризується заборгованість лише та, яка склалася на дату набрання чинності цим законом. Відповідно до ст.6 "Прикінцевих положень"п.1, цей закон набирає чинності з 1 липня 2003 року, тому відповідно до умов Закону під реструктуризацію підпадає лише заборгованість, яка виникла на дату набрання ним чинності, тобто на 1 липня 2003 року;

- додаткової угоди, яка б змінила порядок здійснення розрахунків за договором №06/05-2613 ТЕ-21 від 30.12.2005 року між сторонами не укладалося, що підтверджено матеріалами справи. Крім того, договором передбачено, що всі зміни і доповнення до договору повинні бути зроблені в письмовій формі і підписаними повноважними представниками сторін,

- договір №302/440 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України укладено 14.08.2008р., після прийняття місцевим господарським судом рішення, борг сплачено відповідачем 15.09.2008р. (платіжне доручення №7), а тому твердження відповідача про необхідність припинення провадження у справі №22/168 у зв"язку з наявністю між сторонами договору №302/440 від 14.08.2008року про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2008р. №440 (440-2008-п) є необґрунтованими та безпідставними;

- в протоколі судового засідання від 22.07.2008р. судом першої інстанції зазначено про роз"яснення сторонам змісту ст. 22 ГПК України, заяви про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу та письмових зауважень з приводу допущених у протоколах неправильностей або неповноти протоколу матеріали справи не містять, тому доводи апеляційної скарги про порушення господарським судом ст.44 ГПК України (1798-12) та ч.2 ст. 74 ГПК України є безпідставні.

- строк позовної давності щодо стягнення пені не сплинув 30.01.2008р., оскільки позивачем пеня нарахована за період з 11.12.2007р. по 11.06.2008р. згідно п.7.5 договору №06/05-26/зТЕ-21,за шість місяців, що передують позову та заявлено до стягнення в межах строку встановленого п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України;

- відповідачем в суді першої інстанції клопотання про зменшення розміру пені та його обґрунтування поданими доказами не заявлялось, неможливість подання клопотання відповідачем не обґрунтовано, питання зменшення розміру пені за порушення зобов"язання місцевим господарським судом не вирішувалось, обставини не досліджувались, а тому в рішенні відображено всі обставини, які мають значення для справи, висновки суду є вичерпними, відповідають обставинам справи.

Враховуючи вищенаведене, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв відповідне рішення, яке є законним та обгрунтованим, таким, що відповідає чинному законодавству, обставинам та матеріалам справи, підстави для його скасування апеляційним господарським судом відсутні.