Верховний Суд України у складі:

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними матеріалами справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кросс-п/ф "Зоря" (далі – Товариство) до Державної інспекції з контролю за цінами в Харківській області (далі – Інспекція) про скасування рішення, за заявою Товариства про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 жовтня 2010 року,

У листопаді 2008 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати рішення Інспекції від 26 вересня 2008 року № 122 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким у нього в дохід державного бюджету вилучено 889 218 грн необґрунтовано одержаної виручки та застосовано штраф у розмірі 1 778 436 грн.

На обґрунтування позову Товариство послалося, зокрема, на порушення Інспекцією порядку оформлення результатів перевірки, а також, що на день подання ним 22 липня та 13 серпня 2008 року декларацій та документів, необхідних для декларування зміни оптово-відпускних цін, постанова Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2008 року № 709 "Про внесення змін до Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари" (709-2008-п) (далі – постанова № 709, Порядок відповідно), якою введено дозвільний порядок зміни суб'єктами господарювання оптово-відпускних цін на певні продовольчі товари, ще не набрала чинності. Крім того, відповідачем не обґрунтовано підстави визначення базової ціни на рівні, вказаному в акті.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 15 травня 2009 року в задоволенні позову відмовив.

На обґрунтування свого рішення суд послався на те, що в період із 2 липня по 29 серпня 2008 року зміну оптово-відпускних цін на яйця курячі Товариством задекларовано не було, а тому продукція реалізовувалась ним за цінами, встановленими з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх змін, а тому оскаржуване рішення Інспекції про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є правомірним і прийняте відповідно до чинного на той час законодавства та в межах наданих відповідачу повноважень.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 26 травня 2010 року рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що Товариством не було порушено умов декларування зміни оптово-відпускних цін, оскільки вимоги, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 року № 1222 "Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари" (1222-2007-п) (далі – постанова № 1222), у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, ним було дотримано у повному обсязі, а зміни, внесені Постановою № 709 (709-2008-п) , що набрали чинності з 19 серпня 2008 року, на нього не розповсюджуються.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28 жовтня 2010 року скасував рішення апеляційного суду та залишив у силі рішення суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення апеляційного суду, касаційний суд погодився з висновком суду першої інстанції та послався на те, що у порушення пунктів 7, 8 Постанови № 1222 (1222-2007-п) (зі змінами, внесеними згідно з Постановою № 709 (709-2008-п) ) зміни оптово-відпускних цін Товариством задекларовані не були, тому продукція ним реалізовувалась за цінами, встановленими з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх змін.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, Товариство просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України та направити справу на новий розгляд до цього суду.

Заява про перегляд оскаржуваного рішення Вищого адміністративного суду України не підлягає задоволенню з таких підстав.

Вищий адміністративний суд України, допускаючи справу до провадження Верховного Суду України, виходив із того, що в доданій до заяви Товариства копії ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 серпня 2010 року по-іншому, ніж у справі, що розглядається, застосовано Пункт 2 Порядку (1222-2007-п) .

У цьому рішенні касаційний суд дійшов висновку, що оскільки позивачем яловичину реалізовано переробним підприємствам у якості сировини для подальшого виготовлення готової продукції, то вона не є продовольчим товаром у розумінні пункту 1 цього Порядку (1222-2007-п) , а тому зміна цін на неї не підлягає обов’язковому декларуванню.

У справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України, виходив із того, що Товариством реалізовувався продовольчий товар (яйця курячі), зміна оптово-відпускних цін на який згідно з Порядком (1222-2007-п) підлягає обов’язковому декларуванню. Однак всупереч вимог названого Порядку (1222-2007-п) та розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 8 травня 2008 року № 277 "Про декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари" збільшення такої ціни протягом місяця на 1 відсоток позивачем не задекларовано, а отже, вказана продукція реалізовувалась ним за цінами, встановленими з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх змін.

Аналіз наведених рішень суду касаційної інстанції дає підстави для висновку, що ухвалення різних за змістом судових рішень обумовлено наявністю різних обставин, які були встановлені судами при розгляді вказаних справ.

Згідно з частиною 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Керуючись статтями 241–244 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , Верховний Суд України

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Кросс-п/ф "Зоря" відмовити.

постанова Верховного Суду України є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.