ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 816/1260/17
адміністративне провадження № К/9901/51669/18, К/9901/47441/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 816/1260/17
за позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної ради, Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Виконавчого комітету Полтавської міської ради треті особи Комунальне підприємство "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" Полтавської обласної ради, Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи, Департамент охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційними скаргами Полтавської обласної ради та Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" Полтавської обласної ради на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року (ухвалену у складі головуючого судді Шевякова І.С.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року (ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Старостіна В.В., суддів: Бегунца А.О., Рєзнікової С.С.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 16 лютого 2015 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивачка) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавської обласної ради (далі - відповідач -1), Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Виконавчого комітету Полтавської міської ради в особі Виконавчого комітету Полтавської міської ради (відповідач - 2), в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської обласної ради, що прийняте на Пленарному засіданні сімнадцятої сесії сьомого скликання 14 липня 2017 року за № 520 "Про створення комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико - соціальної експертизи" Полтавської обласної ради";
- визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської обласної ради, що прийняте на Пленарному засіданні сімнадцятої сесії сьомого скликання 14 липня 2017 року за № 521 "Про ліквідацію Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи";
- зобов`язати Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Виконавчого комітету Полтавської міської ради в особі Виконавчого комітету Полтавської міської ради скасувати та вилучити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запис, проведений 18.07.2017 року, а саме: № 15881020000016453 про проведення державної реєстрації юридичної особи - Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико - соціальної експертизи" Полтавської обласної ради (ІК юридичної особи 41467163);
- зобов`язати Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Виконавчого комітету Полтавської міської ради в особі Виконавчого комітету Полтавської міської ради скасувати та вилучити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань записи, проведені 18.07.2017 року, а саме: запис про перебування Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи (ІК юридичної особи 26553989) в стані припинення; запис про зміну керівника, зміну складу підписантів Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи (ІК юридичної особи 26553989).
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Полтавського районного суду від 19 квітня 2017 року, що набрало законної сили, позивачка поновлена на посаді головного лікаря Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи. Також існують інші, раніше винесені судові рішення про поновлення її на цій посаді. Рішення судів не були виконані відповідачем, Полтавською обласною радою, належним чином поновлення її на посаді головного лікаря здійснено не було. Натомість Полтавською обласною радою були прийняті оскаржувані рішення про ліквідацію Полтавського обласного центру МСЕК та створення на базі цього ж комунального майна Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи". ОСОБА_1 вважає, що зазначеними рішеннями порушені її права на належне виконання судових рішень про поновлення її на посаді головного лікаря Полтавського обласного центру МСЕК.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року, яке залишене без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Рішення судів мотивовані тим, що трудові права позивача не можуть бути порушені оскаржуваними рішеннями. Оскільки мала місце фактична реорганізація установи, то є пряма законодавча заборона звільнення працівників реорганізованої установи, будь-які судові рішення про поновлення позивача на роботі можуть бути виконані з дотриманням правил поновлення незаконно звільненого працівника.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. 10 березня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Полтавської обласної ради (К/9901/47441/18).
У касаційній скарзі скаржник просить змінити постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року у справі № 816/1260/17 виключивши з її мотивувальної частини абзаци наступного змісту:
"З аналізу процитованих норм законодавства, матеріалів справи суд приходить до висновку про те, що Полтавська обласна рада мала належні повноваження власника по відношенню до юридичних осіб медико-соціальних експертних комісій, які й реалізувала шляхом прийняття оскаржуваних рішень, фактично реорганізувавши комунальний заклад охорони здоров`я, Полтавський обласний центр МСЕК, у комунальне некомерційне підприємство з аналогічною назвою - як це й передбачено Прикінцевими положеннями Закону 2002.";
"Незважаючи на те, що оскаржувані рішення були винесені зі вжиттям термінів "створення" і "ліквідація", фактично насправді відбулася реорганізація медичного закладу комунальної форми власності: Полтавського обласного центру МСЕК в Комунальне підприємство "Полтавський обласний центр МСЕК";
"З викладеного слід зробити висновок про те, що правонаступництво органу (організації, установи), наділеного владними функціями, слідує за переданими самими "владними функціями". Медико-соціальні комісії у відносинах встановлення юридичних фактів, пов`язаних з інвалідністю, від імені держави наділені владними повноваженнями, приймаючи рішення, що впливає на права, свободи, статус осіб.
Відтак, оскільки відповідна "владна функція" передана від ліквідованої юридичної особи до новоствореної у формі комунального підприємства, суд приходить до однозначно висновку про те, що КП "Полтавський обласний центр МСЕК" є правонаступником Полтавського обласного центру МСЕК.";
"У справі, що розглядається, дії Полтавської обласної ради в повній мірі відповідають диспозиції цитованої норми: рада, як орган, що здійснює управління майном комунального закладу охорони здоров`я, передала комунальному некомерційному підприємству "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" цілісний майновий комплекс Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи, про що свідчать додатки до оскаржуваних рішень обласної ради.".
Змінити постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року у справі № 816/1260/17 виключивши з її мотивувальної частини абзаци наступного змісту:
"Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що трудові права позивача не можуть бути порушені оскаржуваними рішеннями. Оскільки мала місце фактична реорганізація установи, то є пряма законодавча заборона звільнення працівників реорганізованої установи, будь-які судові рішення про поновлення позивача на роботі можуть бути виконані з дотриманням правил поновлення незаконно звільненого працівника.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.";
"Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Полтавська обласна рада мала належні повноваження власника по відношенню до юридичних осіб медико-соціальних експертних комісій, які й реалізувала шляхом прийняття оскаржуваних рішень, фактично реорганізувавши комунальний заклад охорони здоров`я, Полтавський обласний центр МСЕК, у комунальне некомерційне підприємство з аналогічною назвою - як це й передбачено Прикінцевими положеннями Закону 2002.";
"Оскільки, оскаржувані рішення були винесені зі вжиттям термінів "створення" і "ліквідація", фактично насправді відбулася реорганізація медичного закладу комунальної форми власності: Полтавського обласного центру МСЕК в Комунальне підприємство "Полтавський обласний центр МСЕК".", вказавши при цьому, що при прийнятті оскаржуваних рішень Полтавська обласна рада діяла відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд не має права приймати на себе повноваження власника та визначати спосіб припинення юридичної особи. Розпорядження майном юридичної особи, визначення його подальшого використання є правомочністю виключно власника - Полтавської обласної ради.
Полтавська обласна рада зазначає, що вона прийняла рішення саме про ліквідацію Полтавського обласного центру медико-соціальної експертиз та в подальшому всі реєстраційні дії щодо припинення відбулися за процедурою ліквідації, а не реорганізації, як зазначили суди.
6. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 квітня 2018 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Анцупова Т.О., суддів Стородуба О.П., Кравчука В.М.
На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 22.05.2018 № 539/0/78-18, у зв`язку з відпусткою судді Стародуба О.П., який входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи, за допомогою автоматизованої системи здійснено його заміну на суддю Коваленко Н.В.
Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
7. 24 травня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" Полтавської обласної ради на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року (№К/9901/51669/18).
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати вказані постанови та закрити провадження у справі на підставі вимог частини першої статті 354 КАС України, роз`яснивши позивачці право на звернення з позовом до місцевого загального суду за правилами цивільного судочинства.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду за захистом своїх трудових прав, тобто прав цивільних, а не публічних, у зв`язку з чим оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм процесуального права, зокрема, з порушенням правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 КАС України.
Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" Полтавської обласної ради (К/9901/51669/18).
Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" Полтавської обласної ради про зупинення дії оскаржуваних постанов № 816/1260/17.
11 червня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційні скарги, у якому ОСОБА_1 заперечує проти доводів касаційних скарг та вважає, що судові рішення є законними та обґрунтованими.
Також Комунальним підприємством "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" Полтавської обласної ради заявлено клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України.
На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 11 червня 2019 року, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О., що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Бучик А.Ю., Тацій Л.В.
8. Верховний Суд ухвалою від 06 грудня 2022 року прийняв справу до свого провадження, відмовив у задоволенні клопотань Полтавської обласної ради та Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" Полтавської обласної ради про розгляд справи за участю їх представників та призначено справу до касаційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 07 грудня 2022 року.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, що ОСОБА_1 перебувала на посаді головного лікаря Полтавського обласного центру МСЕК з 21 вересня 1995 року.
Наказом Управління охорони здоров`я виконавчого комітету Полтавської обласної Ради народних депутатів від 21 вересня 1995 року № 92-К п.3 ОСОБА_1 була призначена на посаду головного лікаря Полтавського обласного Центру медико-соціальної експертизи.
23 травня 2012 року між Полтавською обласною радою та ОСОБА_1 укладено контракт, згідно якого остання призначена на посаду головного лікаря Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи на трирічний строк з 23 травня 2012 року по 22 травня 2015 року.
Розпорядженням голови Полтавської обласної ради № 97 від 21 травня 2015 року "Про головного лікаря Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи", головного лікаря Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 звільнено із займаної посади відповідно до п. 2 ст. 36 КЗпП України 22 травня 2015 року у зв`язку з закінченням терміну дії трудового контракту.
На виконання вищезазначеного розпорядження Наказом Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації № 40 - К від 21 травня 2015 року "Про головного лікаря Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи", ОСОБА_1 була звільнена на підставі п.2 ст. 36 КЗпП України 22 травня 2015 року.
Після цього ОСОБА_1, неодноразово зверталася до судів загальної юрисдикції із позовами про поновлення на посаді, та була поновлена після отримання рішень судів про задоволення позовів, але знову звільнялася Полтавською обласною радою.
На пленарному засіданні 14 липня 2017 року сімнадцятої сесії сьомого скликання Полтавська обласна рада прийняла рішення № 520 "Про створення комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" вирішено: створити комунальне підприємство "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи"; призначити виконуючого обов`язки директора вказаного підприємства, передати створеному комунальному підприємству на баланс майно з балансу Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи; виконуючому обов`язки директора доручено підготувати та подати на затвердження Статут підприємства, здійснити його державну реєстрацію, вирішити питання ліцензування і акредитації; інше.
Додатком до цього рішення є перелік матеріальних цінностей Полтавського обласного центру МСЕК, що передаються на баланс КП "Полтавський обласний центр МСЕК".
На тому ж пленарному засіданні, Полтавською обласною радою прийнято рішення № 521 "Про ліквідацію Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи" вирішено припинити Полтавський обласний центр МСЕК як юридичну особу, утворити ліквідаційну комісію, голові ліквідаційної комісії доручити проведення ліквідаційних процедур; інше.
18 липня 2017 року наказом начальника управління майном Полтавської обласної ради затверджено Статут КП "Полтавський обласний центр МСЕК".
Цього ж дня уповноважена особа подала зазначені рішення разом з іншими документами державному реєстратору задля внесення запису про створення КП "Полтавський обласний центр МСЕК". Відповідні записи до ЄДР внесені.
ОСОБА_1, з огляду на викладені вище обставини неодноразових звільнень її з посади та відмов поновлювати її на роботі, вважає, що ліквідацією установи, на посаді в якій вона має бути поновлена, порушуються її трудові права, а тому звернулася до суду з даним позовом.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15)
) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України (2747-15)
, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20)
.
За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України (2747-15)
в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX (394-20)
.
Приписами статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
11. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Оцінюючи доводи сторін, суд дійшов висновку, що фактичною підставою звернення до суду стали протиправні, на думку позивача, дії державного реєстратора, які полягають у внесенні змін до установчих документів юридичної особи щодо її керівника.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Статтею 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
12. Згідно пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Порівняльний аналіз змісту статті 20 Господарського процесуального кодексу України та статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України у сукупності дає підстави для висновку про те, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ у кожній конкретній справі недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.
Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб`єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України (435-15)
, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Згідно з положеннями статті 59 Господарського кодексу України припинення суб`єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
Згідно положень частини другої статті 169 Цивільного кодексу України територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, спільні комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України (254к/96-ВР)
та законами.
13. Відповідно до частини четвертої статті 140 Конституції України органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.
Також за частиною другою статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України (254к/96-ВР)
, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Частина третя статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлює, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об`єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об`єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби.
Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.
За змістом частини першої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
14. Таким чином, засновником та власником корпоративних прав підприємства комунальної форми власності є територіальна громада, інтереси якої представляє відповідна рада.
15. Предметом розгляду даної справи є законність рішень Полтавської обласної ради, що прийняті на Пленарному засіданні сімнадцятої сесії сьомого скликання 14 липня 2017 року за № 520 "Про створення комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико - соціальної експертизи" Полтавської обласної ради" та за № 521 "Про ліквідацію Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи", а також реєстраційних дій здійснених на підставі вказаних рішень.
Судами попередніх інстанцій встановлено, а саме:
- Згідно даних ЄДРПОУ, Полтавський обласний центр МСЕК є комунальною організацією (установа, заклад), власником (засновником) є Полтавська обласна рада; основним видом діяльності облікований КВЕД 84.12 "Регулювання у сферах охорони здоров`я, освіти, культури та інших соціальних сферах, крім обов`язкового соціального страхування";
- Згідно даних ЄДРПОУ, 18.07.2017 року зареєстроване КП "Полтавський обласний центр МСЕК", яке також є комунальним підприємством, засновник Полтавська обласна рада, основний вид діяльності - КВЕД 84.12 "Регулювання у сферах охорони здоров`я, освіти, культури та інших соціальних сферах, крім обов`язкового соціального страхування";
- Згідно останньої редакції Статуту Полтавського обласного центру МСЕК, що затверджена 25.07.2016 року, даний центр є закладом охорони здоров`я, що надає медичну допомогу населенню на території Полтавської області. Засновник - Полтавська обласна рада. Власники - територіальні громади Полтавської області в особі Полтавської обласної ради. Метою діяльності Закладу є надання медичної допомоги населенню для досягнення соціальних та інших результатів на підставі ліцензії. Основними напрямками діяльності Підприємства є здійснення медичної практики, організація та проведення медико-соціальної експертизи в області, сприяння проведенню відповідними службами області ефективних заходів з профілактики інвалідності, реабілітації інвалідів, пристосування їх до суспільного життя, інше.
- Згідно Статуту КП "Полтавський обласний центр МСЕК", затвердженого 18.07.2017 року, дане підприємство є закладом охорони здоров`я, заснованим на майні спільної комунальної власності територіальних громад області; засновник - Полтавська обласна рада, підприємство підпорядковане та підзвітне Департаменту охорони здоров`я Полтавської облдержадміністрації. Підприємство є закладом медико-соціального захисту, метою діяльності якого є надання медичної допомоги населенню для досягнення соціальних та інших результатів на підставі ліцензії. Основними напрямками діяльності Підприємства є здійснення медичної практики, організація та проведення медико-соціальної експертизи в області, сприяння проведенню відповідними службами області ефективних заходів з профілактики інвалідності, реабілітації інвалідів, пристосування їх до суспільного життя, інше.
16. З огляду на інформацію, що міститься в ЄДРПОУ Полтавська обласна рада є власником (засновником) Полтавського обласного центру МСЕК та КП "Полтавський обласний центр МСЕК".
Відповідно до положень статті 14 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII "Основи законодавства України про охорону здоров`я", який визначає правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров`я в Україні, передбачено, що органи місцевого самоврядування реалізують державну політику у сфері охорони здоров`я в межах своїх повноважень, передбачених законом.
За змістом частини четвертої статті 16 цього Закону планування розвитку мережі державних і комунальних закладів охорони здоров`я, прийняття рішень про її оптимізацію, створення, реорганізацію, перепрофілювання державних і комунальних закладів охорони здоров`я здійснюються відповідно до закону органами, уповноваженими управляти об`єктами відповідно державної і комунальної власності.
17. Отже, оскаржувані рішення прийнято відповідачем в межах повноважень ради та є розпорядчими документами щодо власності територіальної громади, які передбачають індивідуалізовані приписи щодо ліквідації / створення конкретної юридичної особи.
Приймаючи оскаржувані рішення Полтавська обласна рада реалізовувала організаційно-господарську діяльність та діяла не як суб`єкт владних повноважень, а як засновник юридичної особи, а тому оскаржувані рішення в цьому випадку не є рішеннями суб`єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
, а є рішенням власника корпоративних прав (засновника) комунальної установи, необхідним для припинення / створення) закладу.
Спори з приводу оскарження рішень ради як власника корпоративних прав (засновника) комунальної установи є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.
Аналогічні висновки у подібних правовідносинах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 813/1232/18, предметом якої було рішення Сокальської районної ради Львівської області про створення комунальної установи.
Визначаючи юрисдикцію спору в цій справі, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що районна рада, розпоряджаючись майном територіальної громади, реалізовувала організаційно-господарську діяльність, а тому оспорювані рішення в цьому випадку не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, у розумінні КАС України (2747-15)
, а є рішеннями власника (засновника), якими такий власник (засновник) реалізує своє право на створення комунальної установи.
Також, у постанові від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними у розумінні пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК України (1798-12)
.
У постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 260/91/19 Велика Палата Верховного Суду, усуваючи розбіжності у висновках, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, зазначила, що розмежування юрисдикції спорів про оскарження рішень ради як власника корпоративних прав (засновника) комунальної установи про створення, реорганізацію чи припинення діяльності такої установи в залежності від характеру та сфери діяльності такої комунальної установи не ґрунтується на положеннях законодавства.
Спори з приводу оскарження рішень ради як власника корпоративних прав (засновника) комунальної установи є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.
18. Ураховуючи наведене правове регулювання, висновки Великої Палати Верховного Суду та фактичні обставини цієї справи, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що оскаржувані рішення Полтавська обласна рада не можуть бути предметом судового розгляду за правилами КАС України (2747-15)
. Такий спір підсудний судам господарської юрисдикції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції - скасуванню, а провадження у даній справі - закриттю.
19. Щодо заявленого третьою особою клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів зазначає таке.
Заявлене Комунальним підприємством "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" Полтавської обласної ради клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду обґрунтоване тим, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Відповідно до частини шостої статті 346 КАС України (в редакції, що діє на час розгляду касаційних скарг) справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо:
1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції;
2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;
3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
При розгляді справи № 260/91/19 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 вересня 2020 року вже сформувала правовий висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
З огляду на зазначене колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого Комунальним підприємством "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" Полтавської обласної ради клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Керуючись статтями 238, 240, 336, 345, 346, 349, 354, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,-
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" Полтавської обласної ради про передачу справи № 816/1260/17 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Касаційні скарги Полтавської обласної ради та Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" Полтавської обласної ради - задовольнити частково.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року у справі № 816/1260/17 - скасувати.
Провадження у справі № 816/1260/17 закрити.
Повідомити позивачу, що спір може бути вирішено в порядку господарського судочинства.
Роз`яснити позивачу право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Стрелець Т.Г.
Судді Бучик А.Ю.
Тацій Л.В.