17/109 Про визнання недійсними протоколів проведення аукціонів і договорів купівлі-продажу - 10.12.2008 Прийняття

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок порушення відповідачем-1 процедури підготовки та проведення аукціонів з реалізації майна відповідача-1, позивач був позбавлений можливості прийняти участь в аукціоні і переможцем торгів було визнано відповідача-2. При цьому, позивач зазначає про те, що початкова вартість майна для реалізації на аукціоні, визначена на підставі звіту третьої особи-1, була занижена, оскільки згаданий звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів, є неякісним, а отже взагалі не може використовуватись.

Під час розгляду справи позивач звернувся до суду з клопотанням про призначення у справі автотоварознавчої експертизи, з метою з’ясування вартості сільгосптехніки, придбаної відповідачами за спірними договорам купівлі-продажу, станом на дату проведення аукціону - 21.12.2007р., а саме: трактору гусеничного "Челенджер МТ 865" (заводський №ВDS 40859, рік випуску - 2005); трактору гусеничного "Челенджер МТ 865" (заводський №ВDS 40860, рік випуску – 2005); сівалки "Борго 8810-54/6350" (заводський №38334АS-24, рік випуску – 2005); сівалки "Борго 8810-54/6350" (заводський №38334АS-25, рік випуску – 2005); спірального катку "Борго WТР-60" (заводський №38343WТ-03, рік випуску – 2005); спірального катку "Борго WТР-60" (заводський №38343WТ-04, рік випуску – 2005); агрегату "Борго 7200" (заводський №38225НН-15, рік випуску – 2005); самохідного оприскувача RG-1064 (заводський №106026804, рік випуску – 2004); бункеру "Борго 1100" (заводський №38379GС-04, рік випуску – 2005); зернозбирального комбайну "КЛАС "Lехіоn 580" (заводський №58600792, рік випуску – 2005); зернозбирального комбайну "КЛАС "Lехіоn 580" (заводський №58600793, рік випуску – 2005); зернозбирального комбайну "КЛАС "Lехіоn 580" (заводський №58600794, рік випуску - 2005).

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.10.2008р. провадження у справі №17/109 було зупинено, призначено судову автотоварознавчу експертизу, зобов’язано Фонд державного майна провести рецензування звіту Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр нерухомості" та рецензій до нього, проведених Всеукраїнською громадською організацією "Всеукраїнська спілка експертів оцінювачів" та Приватним підприємством "Експертна фірма "АС-ЕКСПЕРТ", щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, з урахуванням позову, додаткових пояснень позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр нерухомості".

Не погоджуючись із вказаною Ухвалою суду, відповідач-2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив Ухвалу Господарського суду Чернігівської області у справі №17/109 від 01.10.2008р. скасувати, провадження у справі припинити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги позивача мотивовані тим, що при винесенні оскаржуваної Ухвали судом першої інстанції не було прийнято до уваги довідку про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Злагода+" (відповідача-1), що відповідно до п.6 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України є підставою для припинення провадження у справі, а також невірно застосував норми матеріального права, зокрема, положення Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) , Методики оцінки майна, що використовується оцінювачами при складанні звітів про оцінку майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №1891 від 10.12.2003р. (1891-2003-п) , що призвело до безпідставного, на думку відповідача-2, зупинення провадження у справі та призначення судової експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2008р. апеляційну скаргу відповідачав-2 було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.12.2008р.

10.12.2008р. до Відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від третьої особи-1 надійшла телеграма, в якій було викладено клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв’язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника третьої особи-1 в судове засідання з причин виробничого характеру.

Представники відповідачів та третьої особи-2 у судове засідання 10.12.2008р. не з’явились, про причини нез’явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Представник позивача залишив вирішення клопотання третьої особи-1 на розсуд суду.

Суд відмовив в задоволенні клопотання третьої особи-1 про відкладення розгляду справи на іншу дату як необґрунтованого, оскільки третьою особою-1 не було наведено жодної обставини, яка б зумовлювала неможливість розгляду справи в даному судовому засіданні.

Оскільки явка представників сторін та третіх осіб не була визнана судом обов’язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників відповідачів та третьої особи-2 про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав за можливе розглядати справу у відсутність повноважних представників відповідачів та третьої особи-2 за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі відповідача-2, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін Ухвалу Господарського суду Чернігівської області у справі №17/109 від 01.10.2008р. як таку, що прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсними протоколів проведення аукціонів і договорів купівлі-продажу сільськогосподарської техніки, укладених між відповідачами, за результатами проведених аукціонів.

Під час вирішення спору позивач заявив клопотання про проведення у справі судової експертизи, мотивуючи тим, що відповідач-1 уклав з відповідачем-2 угоду про організацію та проведення аукціону з продажу майна відповідача-1, початкова вартість якого дорівнює вартості майна згідно звіту, наданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр нерухомості" (третьою особою-1), та становить 4760160,00 грн. При цьому, позивач наголошував на тому, що звіт про незалежну оцінку майна від 30.10.2007р., виконаний третьою особою-1, на підставі якого була визначена початкова вартість майна для реалізації на аукціоні, не відповідає вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) та іншим нормативно-правовим актам, а тому вказаний звіт не може братись до уваги при визначенні початкової вартості майна для його продажу.

Позивач замовив суб’єкту оціночної діяльності - Товариству з обмеженою відповідальністю "Д.Ю.Консалтинг" проведення додаткової незалежної оцінки спірної техніки, згідно з висновком якого ринкова вартість техніки становить 10670400,00 грн. (в т.ч. ПДВ – 1778 400,00 грн.), а не 4760160,00 грн., як зазначено у звіті третьої особи-1.

Окрім того, відповідно до рецензій Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнська спілка експертів оцінювачів" звіт, складений третьою особою-1 не відповідає вимогам нормативно-правових актів, є неякісним і не може бути використаний для прийняття юридично значимих рішень, тоді як звіти, складені Товариством з обмеженою відповідальністю "Д.Ю.Консалтинг" мають лише незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки техніки.

Задовольняючи заяву позивача про призначення у справі судової експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що велика різниця в результатах, проведених різними оціночними компаніями, дає підстави вважати оцінку, за результатами якої було визначено початкову вартість техніки для продажу на відкритих торгах, необ'єктивною та такою, що проведена з порушенням вимог чинного законодавства, яке регулює оціночну діяльність.

Зобов’язуючи Фонд державного майна України провести рецензування звіту третьої особи-1 та рецензій на нього, місцевий господарський суд виходив з того, що Фонд державного майна України, як найвищий державний регуляторний орган оціночної діяльності в Україні, являється єдиним органом державної влади, який здійснює державне регулювання оціночної діяльності в Україні. Оскільки посилання на недостовірність та необ’єктивність оцінки, проведеної третьою особою-1, є основною підставою заявлених позовних вимог, до того ж, в матеріалах справи наявні дві протилежні за своїми висновками рецензії на вказаний звіт, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність встановлення в ході експертного дослідження фактичної (реальної) вартості сільгосптехніки, яка була реалізована за договорами купівлі-продажу, дійсність яких оспорюється позивачем в даній справі, станом саме на дату проведення аукціону.

В апеляційній скарзі відповідач-2 зазначає про те, що підстави для зупинення провадження у справі та призначення судової автотоварознавчої експертизи відсутні. На думку відповідача-2, місцевим господарським судом, всупереч положень Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) , яким врегульовані основні засади здійснення оцінки майна, майнових прав та використання їх результатів, безпідставно зобов’язано Фонд державного майна України провести рецензування рецензій на звіт третьої особи-1 на предмет їх відповідності вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна. Окрім того, висновок Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Ю.Консалтинг" про вартість майна має ряд недоліків, у зв’язку з чим він не може розцінюватись судом як належний доказ.

Відповідач-2 зазначає, що судом першої інстанції було помилково поставлено на вирішення експертів питання про визначення вартості спірної сільськогосподарської техніки станом на дату проведення аукціону – 21.12.2007р., оскільки позивач оспорює достовірність висновку третьої особи-1, складеного 30.10.2007р.

Окрім того, зважаючи на відсутність відомостей щодо реєстрації та місцезнаходження спірної техніки, визначення вартості майна без його візуального обстеження є неможливим.

Відносно твердження відповідача-2 про відсутність у суду першої інстанції правових підстав для зобов'язання Фонду державного майна України вчинити певні дії, а саме провести рецензування рецензій на звіт, складений третьою особою-1, апеляційний суд вважає за необхідне відзначити наступне.

В ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наведено вичерпний перелік підстав, які зумовлюють зупинення провадження у справі, серед яких призначення господарським судом судової експертизи, надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів, заміна однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації. Однак, при цьому згідно з ч.5 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України оскарженню підлягає саме ухвала про зупинення провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, оскарженою ухвалою місцевий господарський суд, окрім призначення експертизи, зобов’язав Фонд державного майна України провести рецензування звіту Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр нерухомості" (третьої особи-1), та рецензій на нього, проведених Всеукраїнською громадською організацією "Всеукраїнська спілка експертів оцінювачів" та Приватним підприємством "Експертна фірма "АС-ЕКСПЕРТ" щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна. Тобто, дані дії суду не пов’язані із зупиненням провадження у справі, а зумовлені нормами ст. ст. 32, 34, 38 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

При цьому, у відповідності до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Посилання відповідача-2 на те, що суд першої інстанції повинен був припинити провадження у справі на підставі п.6 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з припиненням юридичної особи відповідача-1, апеляційним судом не приймаються до уваги, оскільки дані доводи скаржника не мають відношення до суті оскаржуваної ухвали. До того ж, зважаючи на те, що позов пред’явлено до двох відповідачів, а у відповідності до ст. 23 Господарського процесуального кодексу України кожен з відповідачів виступає в судовому процесі самостійно, ліквідація одного з відповідачів не впливає на процесуальний статус іншого відповідача і може мати своїм наслідком лише часткове припинення провадження в частині вимог до ліквідованого підприємства.

Відносно заперечень відповідача-2 проти питань, які суд першої інстанції поставив на вирішення експертизи, зокрема, щодо дати визначення вартості техніки апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно з ч.2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Однак, остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Окрім того, як уже зазначалось вище, нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) передбачено право на оскарження ухвали суду про зупинення провадження у справі, а не про призначення судової експертизи.

В апеляційній скарзі відповідач-2 стверджує про порушення судом першої інстанції положень процесуального права, що призвело до безпідставного зупинення провадження у справі, однак обґрунтування апеляційних вимог стосується безпосередньо призначення судової експертизи та питань, поставлених судом на вирішення експертів, а не зупинення провадження у справі, хоча в ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Натомість, ухвала про зупинення провадження у справі, як процесуальний документ, має своїм наслідком лише тимчасове припинення здійснення процесуальних дій у справі, оскільки в даному випадку спір по суті не було вирішено і, відповідно, остаточне рішення у справі також не прийнято.

Зважаючи на вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд констатує, що доводи, викладені в апеляційній скарзі відповідача-2, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про те, що Ухвала Господарського суду Чернігівської області у справі №17/109 від 01.10.2008р. прийнята з повним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм процесуального права, у зв’язку з чим правові підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача-2, з викладених у ній підстав, відсутні.