13/77 Про відшкодування збитків завданих пожежею - 09.12.2008 Прийняття

розглянувши апеляційну скаргу та клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2,

на рішення господарського суду Полтавської області від 25 вересня 2008 року,

у справі № 13/77 (суддя Босий В.П.),

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Миргород

до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, м. Миргород

про стягнення 28 889,59 грн.,

Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1. звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2. про стягнення 28 889,59 грн. збитків завданих пожежею 11 листопада 2006 року.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 25 вересня 2008 року позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 збитків в сумі 28 889 грн. 59 коп., державного мита в сумі 288 грн. 90 коп. та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 31 жовтня 2008 року, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 25 вересня 2008 року по справі № 13/77 скасувати та прийняти нове рішення, в якому відмовити в позові Суб'єкту підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_1відмовити повністю.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24 листопада 2008 року апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні за участю представників учасників апеляційного провадження на 9 грудня 2008 року.

Розпорядженням заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 5 грудня 2008 року склад колегії суддів змінено, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Разіної Т.І., розгляд справи визначено здійснити колегії у складі: головуючий суддя -Чорногуз М.Г., судді Жук Г.А., Агрикова О.В.

Про вказані обставини представників сторін було повідомлено на початку судового засідання 9 грудня 2008 року.

Відводів складу колегії суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, яка переглядає справу в апеляційному порядку, не заявлено.

В судовому засіданні відповідач підтримав вимоги апеляційної скарги, просив рішення місцевого господарського суду скасувати та у позові -відмовити. Посилаючись на відсутність вини у виникненні пожежі.

Представник позивача у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, та просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК (1798-12) .

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За згодою представників сторін, відповідно до ч. 2 ст. 85 ст. - 101 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 9 грудня 2008 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

1 серпня 2006 року між приватним підприємцем ОСОБА_1. та приватним підприємцем ОСОБА_2. був укладений договір оренди приміщення площею 50 кв.м., яке знаходиться в м. Миргород, вул. Сорочинська 134-а, та належить ТзОВ "Кварк" та торгового обладнання та товарних запасів ( а.с. 11-12).

11 листопада 2006 року в орендованому приміщенні виникла пожежа, якою було пошкоджено орендоване обладнання.

Згідно висновку спеціаліста № 10462 від 20 грудня 2006 року, "причиною пожежі в магазині "Ярмарковий шлях" стало недотримання електротехнічних правил відносно з'єднання дротів у розподільчій коробці під час монтажу електропроводки, що виразилось у механізмі утворення та взаємодії джерела запалювання електричної природи з пакувальним матеріалом" (а.с. 48-54).

Висновком по факту пожежі нач. сектору НТР ВПНПД Миргородського міського управління ГУМНС України в Полтавській області визначено, що причиною пожежі було невиконання п. 5.138 Правил пожежної безпеки в Україні, а також те, що внутрішня електромережа орендованого приміщення не обслуговувалась ( а.с 65).

Статтею 5 Закону України "Про пожежну безпеку" від 17 грудня 1993 року N 3745-XII, визначено, що обов'язки підприємств, установ та організацій щодо забезпечення пожежної безпеки розмежовані між власниками підприємств та орендарями. При цьому визначено що обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна повинні бути визначені у договорі оренди.

Згідно п. 5.1.38 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 р. N 126 (z1410-04) , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 р. за N 1410/10009 (z1410-04) "Власник підприємства зобов'язаний забезпечити обслуговування та технічну експлуатацію електроустановок, у тому числі електроустановок слабкого струму. Особа, призначена відповідальною за їх протипожежний стан (головний енергетик, енергетик, інженерно-технічний працівник відповідної кваліфікації), зобов'язана:

організовувати і проводити профілактичні огляди та планово-попереджувальні ремонти електрообладнання і електромереж, а також своєчасне усунення порушень, які можуть призвести до пожежі;

забезпечувати правильність застосування електрообладнання, кабелів, електропроводок залежно від класу пожежо- та вибухонебезпечності зон і умов навколишнього середовища, а також справний стан апаратів захисту від коротких замикань, перевантажень та інших небезпечних режимів робіт;

організовувати навчання та інструктажі чергового персоналу з питань пожежної безпеки під час експлуатації електроустановок.

У разі неможливості технічного обслуговування електроустановок силами персоналу підприємства власником повинен бути укладений договір на планове технічне обслуговування зі спеціалізованою організацією (із кваліфікованими фахівцями).

Колегія суддів враховуючи Роз'яснення ВАС України від 01.04.94 р. N 02-5/215 (з послідуючими змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" виходить з наступного. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди. За статтею 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ) господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

Місцевий господарський суд вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, перш за все повинен був з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності.

Фактично має місце наявність між сторонами договірних відносин, але заподіяння шкоди однією із сторін іншій стороні не пов'язане з виконанням зобов'язання, що випливає з цього договору. За таких обставин, незалежно від наявності договору, при вирішенні спору слід керуватися нормами ЦК України (435-15) та ГК України (436-15) щодо відшкодування позадоговірної шкоди.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 1166 ЦК України "Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини."

Отже чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду. Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди суд виходить з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

Місцевим господарським судом не встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони, що є важливим елементом доказування наявності реальн их збитків. Матеріалами справи не доведено, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Колегія суддів апеляційного суду здійснивши оцінку усіх фактичних обставин справи, встановив відсутність причинно-наслідкового зв'язку між наявною матеріальною шкодою та діями відповідача. Фактично заподіяння шкоди відбулося внаслідок випадкового збігу обставин, за таких обставин, збитки несе потерпілий (власник приміщення та обладнання), оскільки відсутні правові підстави для покладання відповідальності на іншу сторону. При цьому позов заявлено орендарем до суборендаря без належних доказів відшкодування шкоди власнику приміщення та майна.

З огляду на зазначене колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Полтавської області від 25 вересня 2008 року необхідно скасувати у зв'язку із невідповідністю висновків обставинам справи, та прийняти нове рішення, яким відмовити суб'єкту підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101- 102, п. 2 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

1. Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, на рішення господарського суду Полтавської області від 25 вересня 2008 року по справі № 13/77 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Полтавської області від 25 вересня 2008 року по справі № 13/77 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким суб'єкту підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1відмовити в задоволенні позовних вимог.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Миргород (код НОМЕР_1) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 (код НОМЕР_2) - відшкодування державного мита сплаченого за розгляд справи в Київському міжобласному апеляційному господарського суді в сумі 144 грн. 45 коп.

3. Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

4. Справу № 13/77 повернути до господарського суду Полтавської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.