1/227 Про стягнення заборгованості за надання у користування місць для розташування спеціальних конструкцій - 04.12.2008 Прийняття

Позивач КП "Міський інформаційний центр" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ВАТ "Комерційний банк "Експобанк" про стягнення 15274,61 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2008 року в задоволенні позову було відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій вказує, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та без з’ясування повністю всіх обставин, а тому просить скасувати рішення та постановити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Представником відповідача надано відзив на апеляційну скаргу, в якій він вказує, що рішення суду першої інстанції постановлено з дотримання норм матеріального та процесуального права, а тому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

16.04.2007 року між позивачем КП "Міський інформаційний центр" та відповідачем ВАТ "Комерційний банк "Експобанк" був укладений договір № 2399 про надання у користування місць, які перебувають у комунальній власності для розташування спеціальних конструкцій.

Відповідно до договору та акту прийому-передачі від 16.04.2007 року позивач надав в експлуатацію відповідачу місце для розміщення щита стаціонарного за адресою: м. Харків. вул. Бакуліна, 6.

Згідно з пунктом 2.1 договору строк його дії з 16.04.2007 року по 30.06.2007 року.

Відповідно до довідки відділу реклами управління містобудування та архітектури про встановлення пріоритету на розміщення спеціальної конструкції від 12.04.2007 року відповідачу було встановлено пріоритет на розміщення конструкції.

Згідно з постановою Кабінету міністрів України № 2067 від 29.12.2003 року "Про затвердження типових правил розміщення зовнішньої реклами" (2067-2003-п) граничним терміном оформлення дозволу є 12.07.2007 року.

Тобто відповідач мав право протягом трьох місяців отримати вказаний вище дозвіл на розміщення спеціальної конструкції.

Відповідно до рішення Харківської міської ради № 589 від 20.06.2007 року відповідач 27.06.2007 року отримав дозвіл на розміщення спірної спеціальної конструкції у термін до 15.08.2007 року.

Позивач КП "Міський інформаційний центр", подаючи позов до суду, просив стягнути з відповідача пеню в розмірі 497,66 грн. за порушення останнім умов договору, а саме п. 3.4.2., відповідно до якого відповідач не повинен був розміщувати спеціальні конструкції на місцях, переданих у користування, до отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами у встановленому порядку. Проте, відповідно до ст.16 ЗУ "Про рекламу" передбачено, що розміщення зовнішньої реклами проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами місцевих рад, в порядку, встановленому ними на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 5 Правил для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами місцевою радою може утворюватися відділ, управління або уповноважуватися установа, організація.

Відповідно до Правил розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові робочим органом, який регулює розміщення зовнішньої реклами в м. Харкові, є відділ реклами Управління містобудування та архітектури ГУ містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради, на який покладено виконання функцій щодо регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові.

Згідно з п.6 Правил до повноважень робочого органу, зокрема, належить подання територіальним органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі матеріалів про порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Відповідно до п. 45 - 47 Правил:

- контроль за додержанням Правил здійснюють виконавчі органи місцевих рад та інші органи відповідно до законодавства;

- у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк;

- розповсюджувач зовнішньої реклами, винний у порушенні цих Правил, несе відповідальність згідно із законодавством.

У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, питання, пов'язане з порушенням правил розміщення реклами, зокрема, і розміщення її без відповідного дозволу, відноситься до компетенції робочого органу, визначеного виконавчим органом місцевої ради, але не до компетенції комунальних підприємств, які надають у користування місця, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій.

На підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 06.06.007 року № 516 "Про демонтаж рекламних конструкцій" та наказу начальника департаменту зовнішньої реклами КП "Міський інформаційний центр" № 114 від 12.06.2007 року щит за адресою: м. Харків вул. Бакуліна, 6 було демонтовано позивачем 27.07.2007 року в період дії дозволу відповідача на розміщення зовнішньої реклами.

Оскілки позивачем в зв’язку з вказаним демонтажем були понесені витрати в розмірі 276,95 грн., він просить стягнути їх з відповідача.

Проте дана вимога КП "Міський інформаційний центр" не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2.4 "Порядку демонтажу, обліку та зберігання спеціальних конструкцій" демонтаж спеціальних конструкцій здійснюється позивачем після направлення розповсюджувачу зовнішньої реклами повідомлення з вимогою про належне виконання договірних зобов’язань та про звільнення місця, що зайняте без згоди власника або особи, уповноваженої на надання цих місць у користування.

Крім того, відповідно до п. 3.2.7 позивач зобов’язаний письмово повідомити користувача, відповідача, не менше як за 5 робочих днів про проведення демонтажу його спеціальних конструкцій.

Проте, позивач в порушення вимог договору та рішення Харківського міськвиконкому не направив відповідачу повідомлення про проведення демонтажу спеціальних конструкцій та здійснив демонтаж 27.07.2007 року.

Крім того, відповідно до ст. 22 ЦК України особа, яка зазнала збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Під збитками розуміються втрати, які особа зазнала у зв’язку з знищенням або пошкодженням речі, а також витрати які особа здійснила або мусить здійснити для відновлення порушеного права. Шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв’язку між протиправними діями особи, самою шкодою та наявністю вини. Відсутність даного причинного зв’язку роблять неможливим відповідальність відповідача.

Позивачем не було надано доказів того, що демонтаж позивачем був здійснений в наслідок протиправних дій або бездіяльності відповідача.

Відповідачем на підтвердження виконання зобов’язань за договором, надано акт звірки взаєморозрахунків від 01.01.2008 року, відповідно до якого відповідач не має заборгованості перед позивачем.

Даний акт підписаний обома сторонами.

Також в своїй позовній заяві КП "Міський інформаційний центр" просить стягнути з відповідача штраф за прострочення повернення місця, наданого у користування для розміщення вказаної вище спеціальної конструкції в розмірі 14500 грн., посилаючись на те, що даний штраф передбачений умовами договору від 16.04.2007 року.

Відповідно до п. 6.1 вказаного договору користувач, відповідач, у разі прострочення повернення місця наданого у користування сплачує штраф у розмірі 50 грн. за кожен день затримки повернення місця.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання тобто неналежне виконання.

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини якщо інше не встановлено законом чи договором. Особа є невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідачем зобов’язання зо договором № 2399 від 16.04.2007 року виконувалися належним чином, про що свідчить отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами 20.06.2007 року в термін до 15.08.2007 року, в той час як позивачем за рішенням виконкому Харківської міської ради від 06.06.2007 року було демонтовано щит саме в період дії вказаного вище дозволу.

КП "Міський інформаційний центр" було здійснено нарахування штрафу за несвоєчасне повернення місця що надавалося в тимчасове користування в період з липня 2007 року по червень 2008 року в розмірі 14500 грн.

Проте позивачем не надано доказів того, що відповідач в зазначений ними період користувався даним місцем, крім того, як зазначалося вище, позивач самостійно демонтував спеціальну конструкцію відповідача, а отже таким чином вилучив спірне місце з користування відповідача.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення суми в розмірі 15274,61 грн. не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно з’ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог КП "Міський інформаційний центр" про стягнення 15274,61 грн., а тому апеляційна скарга КП "Міський інформаційний центр" не підлягає задоволенню.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, суд,-

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Міський інформаційнийцентр" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2008 року у справі №1/227 – без змін.