1/211 Про стягнення коштів за невиконання умов договору фінансового лізингу - 03.12.2008 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне підприємство "ВТБ Лізинг Україна"

на рішення Господарського суду м.Києва від 13.10.2008

у справі № 1/211 (Мельник В.І.)

за позовом Одеська залізниця

до Приватне підприємство "ВТБ Лізинг Україна"

про стягнення 608430,42 грн.

Одеська залізниця звернулася до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства "ВТБ Лізинг України" (надалі – ПП "ВТБ Лізинг України") про стягнення 608 430,42 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.10.2008 р. у справі № 1/211 позов задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "ВТБ Лізинг України" на користь Одеської залізниці 608 430,42 грн. суми штрафних санкцій, 6085 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване порушенням ПП "ВТБ Лізинг України" зобов’язання із поставки предмета лізингу відповідно до договору фінансового лізингу № ОД/Л-07-1632/НЮ від 28.11.2007 р., за яке згідно п. 9.3 договору передбачена відповідальність у вигляді пені.

Не погоджуючись із прийнятим у справі рішенням, ПП "ВТБ Лізинг України" звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням ст.ст. 551, 614, 638 Цивільного кодексу України та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

Представник позивача надав заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, а рішення Господарського суду м. Києва від 13.10.2008 р. у справі № 1/211 залишити без змін.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача проти задоволення скарги заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Господарським судом м. Києва при розгляді справи було встановлено, що 28.11.2007 р. між Одеською залізницею та ПП "ВТБ Лізинг України" було укладено договір фінансового лізингу №ОД/Л-07-1632/НЮ (надалі – договір).

За умовами договору з урахуванням Додатку № 2 до нього, ПП "ВТБ Лізинг України" зобов’язане було передати Одеській залізниці у строкове платне володіння, користування з правом викупу предмет лізингу (дрібноструминна камера моделі Dk-d/L32*7*6.8 виробництва "SAPI GmbH" (Німеччина) до 31.12.2007 р.

Відповідно до п.9.3 договору за несвоєчасну передачу предмета лізингу в лізинг в терміни, встановлені у Додатку № 2, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на дату передачі, за кожен день прострочення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що предмет лізингу було передано лише 03.06.2008 р., а тому пеня за прострочення передачі у період з 16.01.2008 р. по 03.06.2008 р. нарахована позивачем правомірно.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України до відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) .

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, положення ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачають, що пенею може забезпечуватися виконання виключно грошового зобов’язання. Зазначені положення є імперативними та не можуть бути змінені за волею сторін.

В той же час, передача предмета лізингу не є грошовим зобов’язанням, а тому відповідальність за неналежне виконання відповідачем зобов’язань з поставки не може застосовуватися у вигляді нарахування пені.

Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Тобто, зазначеною статтею встановлені альтернативні підстави визначення розміру штрафних санкцій й передбачено можливість обрання їх розміру сторонами договору.

Колегія суддів відзначає, що сторони договору не визначили та не включили в п.9.3 договору суму, від якої повинна обліковуватися подвійна облікова ставка НБУ, а тому у суду відсутні правові підстави вважати обґрунтований позивачем розрахунок, який зроблено ним на власний розсуд від вартості непоставленого предмету лізингу.

Таким чином, підстави для стягнення з ПП "ВТБ Лізинг України" пені за несвоєчасне виконання зобов’язання з поставки предмета лізингу згідно умов договору фінансового лізингу №ОД/Л-07-1632/НЮ від 28.11.2007 р. відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 13.10.2008 р. у справі № 1/211 не відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам і матеріалам справи та підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ВТБ Лізинг України" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 13.10.2008 р. у справі № 1/211 скасувати.

3. Прийняти нову постанову.

4. В позові відмовити повністю.

5. Судові витрати покласти на позивача.

6. Стягнути з Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, р/р № 26003000001 в Одеській філії, АБ "Експрес-банк" МФО 328801, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Приватного підприємства "ВТБ Лізинг України" (01601, м. Київ, вул. Гоголівська, 22/24, офіс 801, р/р 26001301008886 у ВАТ ВТБ Банк в м. Києві, МФО 321767, код ЄДРПОУ 34356910) за подачу апеляційної скарги суму державного мита в розмірі 3042,15 грн.

7. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва.

8. Матеріали справи № 1/211 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом одного місяця у встановленому законом порядку.