18/123 Про стягнення неустойки за неоплату акцій - 03.12.2008 Прийняття

Закритеакціонерне товариство "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль" (далі – позивач) у березні 2008 року звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Компанії "Нортланд Пауер Дарниця Інк." (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 4877132,00грн. неустойки за неоплату акцій. Також позивач порушив клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.05.2008 у справі №18/123 позовні вимоги задоволено повністю: відновлено строк позовної давності для звернення Закритого акціонерного товариства "Енергогенеруюча компанія "Дартеплоцентраль" до господарського суду за захистом свого порушено права; стягнуто з відповідача на користь позивача 4877132,00грн. неустойки, 25500,00грн. витрат по сплаті держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати вартості акцій ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер", в зв’язку з чим у нього виникли зобов’язання щодо сплати позивачу неустойки за період з 19.06.1999 по 17.08.2000 на підставі частини 2 статті 33 Закону України "Про господарські товариства", а тому позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають нормам законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин.

Оскільки між позивачем та відповідачем протягом тривалого часу існували спори, які розглядалися господарськими судами, які безпосередньо впливають на визначення питання щодо наявності порушеного права, яке підлягає захисту, та відповідно обґрунтованість чи безпідставність вимог, що становлять предмет спору у даній справі, що перешкоджало позивачу звернутися до суду з даним позовом, господарський суд міста Києва дійшов висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності та відновив його.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Компанія "Нортланд Пауер Дарниця Інк." звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що статутом Закритого акціонерного товариства "Укр-Кан Пауер", в редакції від 17.08.2008, передбачено незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну оплату акціонером акцій товариства.

Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно визнав поважними причини пропуску позивачем строку позовної давності та відновив його.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2008 у справі №18/123 апеляційну скаргу Компанії "Нортланд Пауер Дарниця Інк." було прийнято до розгляду (у складі суду: головуючий суддя – Коротун О.М., судді – Алданова С.О., Смірнова Л.Г.) та порушено апеляційне провадження.

Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/7 від 16.07.2008 "Про зміну складу колегії суддів", в зв’язку з виходом судді Алданової С.О. в щорічну відпустку, яка входить до постійного складу колегії, було доручено розгляд апеляційної скарги у справі №18/123 колегії суддів у складі: Коротун О.М.- головуючий суддя, судді Смірнова Л.Г., Синиця О.Ф.

В судовому засіданні 17.07.2008 представник позивача подав клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, яке було задоволене судом і розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Ухвалою В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2008 №18/123 заяву представника Закритого акціонерного товариства "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль" про відвід суддів Коротун О.М., Смірнової Л.Г., Синиці О.Ф. залишено без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2008 було зупинено апеляційне провадження у справі №18/123 щодо перегляду рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2008 до закінчення розгляду касаційної скарги на ухвалу В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2008 у справі №18/123.

Ухвалою Вищого господарського суду від 06.10.2008 у справі №18/123 було відмовлено Закритому акціонерному товариству "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль" у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2008 у справі №18/123.

Згідно супровідного листа №06-10.3/328 від 17.10.2008 (вх. б/н від 21.10.2008) матеріали справи №18/123 повернуті до Київського апеляційного господарського суду.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду за №01-23/1/2 від 23.10.2008 у зв’язку з закінченням повноважень судді Київського апеляційного господарського суду Коротун О.М. та зайнятістю судді Синиці О.Ф. в інших судових засіданнях, розгляд даної апеляційної скарги у справі №18/123 було доручено колегії суддів у складі: головуючий суддя – Смірнова Л.Г, судді – Алданова С.О., Шапран В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2008 було поновлено апеляційне провадження у справі №18/123.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2008 розгляд апеляційної скарги у даній справі відкладався на підставі статті 77 ГПК України, а також 18.11.2008 оголошувалася перерва у судовому засіданні до 03.12.2008.

В судове засідання 03.12.2008 з’явилися представники позивача та відповідача.

Через канцелярію суду 03.12.2008 від представника позивача надійшло клопотання про оголошення повного тексту постанови Київського апеляційного господарського суду у справі №18/123, яке було відхилено судом з підстав відсутності обов’язку суду щодо оголошення повного тексту постанови, оскільки це не передбачено нормами ГПК України (1798-12) .

Представник відповідача у судовому засіданні 03.12.2008 просив суд апеляційну скаргу задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі, рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2008 у справі №18/123 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні 03.12.2008 просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2008 у справі №18/123 залишити без змін з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу та уточненнях до відзиву на апеляційну скаргу. Зокрема, позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем на підставах, визначених законодавством, виникло зобов’язання щодо сплати 10% річних від суми простроченого платежу за акції, яке на сьогоднішній день не припинило свою дію і тому повинно бути виконано. Щодо строку позовної давності, то позивач вказує, що строк позовної давності для вимог про стягнення штрафних санкцій за несплату акцій в кількості 3458600 штук загальною номінальною вартістю 1729300,00грн. має обчислюватись з 14.06.2008, оскільки рішення господарського суду міста Києва від 13.04.2006 у справі №22/5, яким було встановлено факт несплати відповідачем акцій позивача в кількості 3458600 штук загальною номінальною вартістю 1729300,00грн. набрало законної сили 14.06.2006, коли було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2006. Щодо строку позовної давності для вимог про стягнення штрафних санкцій за несплату акцій в кількості 80709400 штук загальною номінальною вартістю 40354700,00грн., то позивач зазначає, що вказаний строк повинен обчислюватися з 17.08.2006, оскільки рішення господарського суду міста Києва від 02.03.2006 у справі №45/383, яким було встановлено факт несплати відповідачем акцій позивача в кількості 80709400 штук загальною номінальною вартістю 40354700,00грн. набрало законної сили 17.08.2008, коли було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2006.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд,-

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до преамбули статуту (нова редакція) позивача, зареєстрованого державним реєстратором Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації 14.01.2008 за №10671050003006398, Закрите акціонерне товариство "Енергогенеруюча компанія "Дартеплоцентраль" є правонаступником Спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Кан Пауер", яке було створено в результаті реорганізації орендного підприємства "Дарницька ТЕЦ", у подальшому реорганізованого у ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер".

Згідно з преамбулою та підпунктом 1.1 пункту 1 статуту ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер", зареєстрованого Дніпровською районною державною адміністрацією м. Києва 18.06.1998 за №03310, ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер" є правонаступником Спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Кан Пауер", створеного в результаті реорганізації орендного підприємства "Дарницька ТЕЦ" відповідно до Установчого договору від 23.05.1997 про створення та діяльність спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Кан Пауер"; перетворення Компанії у закрите акціонерне товариство здійснено на підставі Установчого договору про створення та діяльність ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер" від 08.06.1998; акціонерами Компанії є: Фонд державного майна України, фірма "Northland Power Darnitsia Ink", фізичні особи - громадяни.

Преамбулою та статтею 1 Установчого договору про створення та діяльність ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер", зареєстрованого Дніпровською районною державною адміністрацією м. Києва 18.06.1998 за №03310, передбачено, що ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер" (далі - компанія) є правонаступником Спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Кан Пауер", створеного в результаті реорганізації орендного підприємства "Дарницька ТЕЦ" відповідно до установчого договору від 23.05.1997 про створення та діяльність спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Кан Пауер"; перетворення компанії у закрите акціонерне товариство здійснено на підставі цього Установчого договору про створення та діяльність ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер"; акціонерами Компанії є юридичні та фізичні особи, що підписали цей установчий договір, а саме: Фонд державного майна України, фірма "Northland Power Darnitsia Ink", фізичні особи - громадяни.

Підпунктами 5.1, 5.1.3, 5.2.2, 5.3.2, 5.4 пункту 5 установчого договору від 18.06.1998 та підпунктами 6.1, 6.5.2, 6.6.2, 6.6.3 пункту 6 статуту в редакції від 18.06.1998 встановлено, що для забезпечення діяльності компанії за рахунок вкладів акціонерів створено статутний фонд в розмірі 82512000,00грн., що становить 45840000,00 доларів США за курсом перерахунку 1 долар США = 1,8грн.; в рахунок оплати належних йому акцій відповідач передає у власність компанії нематеріальні активи у вигляді ноу-хау загальною вартістю 23380000,00 доларів США; вклад відповідача складає 23380000,00 доларів США, що складає 51% Статутного фонду Компанії; відповідач передає в рахунок оплати акцій компанії нематеріальні активи загальною вартістю 23380000,00 доларів США, які включають передачу технічної документації та досвіду щодо технології використання і експлуатації парогазового обладнання та котлів-утилізаторів на теплоелектроцентралях та організацію фінансування проекту реконструкції Дарницької ТЕЦ, який за попередніми оцінками складає близько 111 млн. доларів США; внесок відповідача щодо забезпечення фінансування проекту реконструкції Дарницької ТЕЦ з боку фінансово-кредитних установ підтверджується фактом підписання компанією кредитної угоди в розмірах, передбачених фінансовим бізнес-планом проекту.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України "Про господарські товариства" акціонер у строки, встановлені установчими зборами, але не пізніше року після реєстрації акціонерного товариства, зобов'язаний оплатити повну вартість акцій.

Отже, відповідач був зобов'язаний оплатити вартість акцій ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер" до 19.06.1999.

Статтями 161, 162 Цивільного кодексу Української РСР, що був чинним на час виникнення правовідносин між сторонами, встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не оплатив вартість акцій ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер" на суму 42084000,00грн. Зазначена обставина відповідачем не заперечувалася та не спростовувався ані при розгляді справи судом першої інстанції, ані при розгляді справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі статтею 4 Цивільного кодексу Української РСР (далі – ЦК УРСР (1540-06) ) цивільні права і обов'язки виникають з підстав, зокрема, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а статтями 178, 179 ЦК УРСР встановлено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом неустойкою; неустойкою визнається визначена законом грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 33 Закону України "Про господарські товариства" у разі несплати у встановлений строк акціонер, якщо інше не передбачено статутом товариства, сплачує за час прострочки 10 відсотків річних від суми простроченого платежу.

Оскільки відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості акцій ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер" належним чином не виконав, а статутом ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер" в редакції від 18.06.1998 іншого не передбачено, то суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки за період з 19.06.1999 по 17.08.2000, на підставі частини 2 статті 33 Закону України "Про господарські товариства" є обґрунтованими, відповідають нормам законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин та підлягають задоволенню.

Щодо поновлення позивачу строку позовної давності, то суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, про визнання причин пропуску строку позовної давності та відновив його, з огляду на наступне.

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (435-15) передбачено, що правила Цивільного кодексу України (435-15) про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Статтею 71 ЦК УРСР встановлений загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), в три роки, а статтею 76 ЦК УРСР передбачено, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов, при цьому право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Таким чином, до спірних правовідносин застосовуються правила про позовну давність, встановлені ЦК УРСР (1540-06) .

Статтею 80 ЦК УРСР визначено, що закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові, проте, якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подане клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності, в якому зазначено, що тривалий час між позивачем та відповідачем тривали судові спори з приводу несплати акцій у кількості 84168000 штук, протягом яких останній в залежності від справи наголошував на тому, що він оплатив вказаний пакет акцій або не мав оплачувати, оскільки внаслідок реорганізації позивача набув на них право власності, а також, приймаючи до уваги складність існуючих між сторонами правовідносин, питання про оплату акцій відповідачем могло бути вирішено тільки судом; питання про право власності на несплачені відповідачем акції позивача в кількості 80709400 штук загальною номінальною вартістю 40354700,00 грн. розглядалось господарськими судами в межах справи №45/383, а оскільки рішення господарського суду міста Києва від 02.03.2006 у справі №45/383, яким було достеменно встановлено факт несплати акцій позивача відповідачем, набуло чинності 17.08.2006, коли було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2006 у справі №45/383, то остаточні підстави вважати неоплаченими акції позивач набув саме 17.08.2006.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2006 у справі №45/383, постанови Вищого господарського суду України від 14.11.2006 у справі №45/383, постанови Вищого господарського суду України від 26.09.2006 у справі №22/5, між позивачем та відповідачем протягом тривалого часу існували спори, які розглядалися господарськими судами, щодо таких фактів як існування права власності у відповідача на акції ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер", оплата відповідачем акцій ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер" тощо, які безпосередньо впливають на визначення питання щодо наявності порушеного права, яке підлягає захисту, та відповідно обґрунтованість чи безпідставність вимог, що становлять предмет спору у даній справі, що перешкоджало позивачу із зверненням до суду з даним позовом, у зв'язку з чим господарський суд міста Києва дійшов правомірного висновку, з яким погоджується Київський апеляційний господарський суд, про поважність причин пропуску строку позовної давності.

Як визначено частиною 1 статті 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Київський апеляційний господарський суд відхиляє, як необґрунтовані, доводи апелянта щодо того, що обов’язок оплати компанією "Нортланд Пауер Дарниця Інк." акцій в строк до 19.06.1999 не потребував будь-якого додаткового встановлення та підтвердження рішеннями господарських судів, з огляду на наступне.

Статтею 7 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства, а статтею 6 цього ж Закону передбачено, що товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Отже, нова редакції статуту ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер", відповідно до підпункту 6.7 пункту 6 якої відповідач був звільнений від відповідальності за несвоєчасну сплату повної вартості акцій, набрала чинності з дня її державної реєстрації, тобто з 17.08.2000, і не застосовується на правовідносини, які існували до набрання нею чинності.

Та обставина, що статут в редакції від 18.06.1998 втратив чинність з 17.08.2000 не створює таких юридичних наслідків, як його нечинність в період з 18.06.1998 по 17.08.2000.

Таким чином, твердження апелянта про те, що статут ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер" в редакції від 17.08.2000 звільняє відповідача від відповідальності за невиконання своїх зобов'язань за період з 19.06.1999 по 17.08.2000 є безпідставними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду у справі №36/621 була позовна заява заступника прокурора Дніпровського району м. Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Компанії "Нортланд Пауер Дарниця Інк.", ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер" про стягнення з Компанії "Нортланд Пауер Дарниця Інк." на користь ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер" заборгованості в сумі 4877130,00грн. та зобов'язання ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер" прийняти від Компанії "Нортланд Пауер Дарниця Інк." кошти в сумі 4877130,00грн. і відповідно до законодавства здійснити їх розподіл і виплату в якості дивідендів на користь Фонду державного майна України, в той час як предметом спору у справі №18/123 є вимоги ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер" про стягнення з Компанії "Нортланд Пауер Дарниця Інк." 4877132,00грн. неустойки.

Відповідно до статті 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу; позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу; відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Таким чином, господарський суд міста Києва дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для твердження, що позовні вимоги ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Дартеплоцентраль", що становлять предмет спору у даній справі, вже були предметом розгляду у справі №36/621, а позов у даній справі подано з тих же підстав, що і позов заступника прокурора Дніпровського району м. Києва у справі №36/621, в зв’язку з чим Київський апеляційний господарський суд відхиляє, як необґрунтовані, доводи апелянта в цій частині.

Згідно з частиною 2 статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Судом першої інстанції було правомірно зазначено, що у справах №36/621 та №18/183 різний суб'єктний склад сторін та різні предмети спору.

Як на підставу своїх заперечень відповідач посилається на те, що судовими рішеннями господарських судів у справі №36/621 були встановлені факти, які відповідно до статті 35 ГПК України не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. До зазначених фактів відповідачем віднесено, що твердження Фонду державного майна України про стягнення штрафних санкцій, які є неустойкою у вигляд пені в розмірі 4877130,00грн., не ґрунтуються на нормах матеріального права, оскільки 17.08.2000 була зареєстрована нова редакція статуту ЗАТ "Укр-Кан Пауер", підпунктом 6.7 пункту 6 якого передбачено незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну оплату акціонером акцій товариства.

Проте, господарський суд міста Києва дійшов правомірного висновку, що зазначені висновки є не фактами, які не підлягають доведенню знову згідно зі статтею 35 ГПК України, а є висновками щодо застосування норм матеріального права, адже висновок, що редакція статуту, яка набрала чинності 17.08.2000, розповсюджується на правовідносини, що існували до набрання нею чинності, і створює наслідки нечинності до попередньої редакції статуту ще до 17.08.2000, пов'язані із тлумаченням норм матеріального права та не пов'язані із доведенням фактів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Крім того, судом першої інстанції правомірно зазначено, що зобов'язання відповідача щодо оплати 10% річних від суми простроченого платежу за акції виникло на підставі Закону, а саме статті 33 Закону України "Про господарські товариства".

За таких обставин, зважаючи на вищевикладені норми матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд відхиляє наведені в апеляційній скарзі доводи відповідача, в розумінні статті 34 ГПК України, як необґрунтовані.

З огляду на встановлене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 ГПК України. Судові витрати за подання апеляційної скарги у зв’язку з відмовою в її задоволенні, на підставі статті 49 ГПК України, покладаються на апелянта.