160/195/22 Про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення - 06.12.2022 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №160/195/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю-Порт Очаков" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року (головуючий суддя - Круговий О.О., судді: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.),-

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 16 лютого 2022 року, прийнятим за правилами спрощеного позовного провадження, позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення, викладене у письмовому повідомленні №26772/6/04-36-18-08 від 20 травня 2021 року про невизнання складеної ТОВ "Ю-Порт Очаков" податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2021 року податковою звітністю. Зобов`язав Головне управління ДПС у Дніпропетровській області визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2021 року такою, що подана ТОВ "Ю-Порт Очаков" у день фактичного її отримання Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області - 17 травня 2021 року. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 11 серпня 2021 року №01185111808 (а.с.45-50).

Копія рішення суду першої інстанції була отримана Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, утвореним як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - відповідач, ГУ ДПС) 22 лютого 2022 року (а.с.52).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 25 квітня 2022 року ГУ ДПС подало апеляційну скаргу (а.с.55-58).

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01 червня 2022 року залишив апеляційну скаргу без руху та надав скаржнику строк тривалістю десять днів з дня вручення цієї ухвали для надання документа про сплату судового збору та заяви про поновлення строку подання апеляційної скарги з наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження (а.с.61-62).

Залишаючи без руху апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції, зокрема, виходив з того, що копія оскаржуваного судового рішення була отримана 22 лютого 2022 року, тоді як апеляційну скаргу подано 25 квітня 2022 року, тобто, з пропуском строку на апеляційне оскарження. Суд відхилив посилання апелянта на обставини введення на території України воєнного стану, оскільки саме по собі введення воєнного стану на території України не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду. Ситуація в Дніпропетровській області з 24 лютого 2022 року була контрольована, а органи державної влади працювали у штатному режимі.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення копія вказаної ухвали була отримана ГУ ДПС 24 червня 2022 року (а.с.64).

05 липня 2022 року ГУ ДПС подало до суду апеляційної інстанції клопотання, відповідно до якого просило відстрочити сплату судового збору і поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог в частині пропущеного процесуального строку зазначило, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 на території України введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і останній триває і досі. У зв`язку із введенням воєнного стану наказом ДПС України від 24 лютого 2022 року №243-о було встановлено простій працівників ДПС України та її територіальних органів. Просило врахувати, що ці обставини є об`єктивними та поважними причинами пропуску на апеляційне оскарження (а.с.65-67).

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 липня 2022 року відмовив ГУ ДПС у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відмовив ГУ ДПС у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року у справі №160/195/22 (а.с.71-73).

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що апелянт так і не навів поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Посилаючись на введення на території України воєнного стану, ГУ ДПС не зазначило, які саме конкретні обставини зробили неможливим вчасне подання апеляційної скарги у даній справі.

Щодо заявленого ГУ ДПС клопотання про відстрочення сплати судового збору суд апеляційної інстанції, посилаючись на висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року (справа №0940/2276/18), вказав, що апелянт не позбавлений права на звернення до суду з таким клопотанням. Водночас, розглянувши наведені заявником посилання про те, що він є неприбутковою бюджетною установою, суд не знайшов підстав для задоволення зазначеного клопотання. Зазначив, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду.

Касаційну скаргу вмотивовано тим, що відповідно до наказу ДПС України від 24 лютого 2022 року №243-о з метою збереження життя та здоров`я працівників ДПС України та її територіальних органів встановлено простій в роботі. Наказом ДПС України від 10 березня 2022 року №168 з 11 березня 2022 року припинено простій у роботі деяких територіальних органів ДПС України. З огляду на викладене, скаржник просить врахувати, що з 24 лютого 2022 року по 11 березня 2022 року документи, строк виконання яких настав, в тому числі і рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року у справі №160/195/22, залишились без виконання. Також скаржник звертає увагу, що після припинення простою для працівників збільшився об`єм роботи. ГУ ДПС вважає, що звернулось до суду апеляційної інстанції із скаргою у максимально стислий строк після припинення простою. Крім того, скаржник посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1, яким засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).

Щодо висновку суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції скаржник зазначив, що внаслідок впровадження воєнного стану за рахунком КВЕК 2800 не здійснюється фінансування. Відтак, скаржник об`єктивно був позбавлений можливості сплатити судовий збір. У підтвердження своєї позиції посилається на висновки, викладені Великою палатою Верховного Суду в постанові від 14 січня 2021 року (справа №0940/2276/18).

Відповідно до ухвали Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі з метою перевірки доводів касаційної скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Надаючи оцінку доводам касаційної скарги про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС України.

Частина друга статті 132 КАС України встановлює, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Законом України від 08 липня 2011 року №3674-VІ "Про судовий збір" (3674-17) (далі - Закон №3674-VІ (3674-17) ) визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Зокрема, частинами першою, другою статті 8 Закону №3674-VІ передбачено умови звільнення від сплати судового збору, відстрочення чи розстрочення його сплати, які диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року (справа №0940/2276/18), застосовуючи наведені норми права, серед іншого, сформулювала правовий висновок, що у нормах частини другої статті 132 КАС України відсилання до норм Закону №3674-VІ (3674-17) , зокрема, до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору. Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Колегія суддів у цій справі не вбачає підстав для відступу від висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року (справа №0940/2276/18).

Відмовляючи в задоволенні клопотання ГУ ДПС про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції врахував наведені вище висновки Великої Палати Верховного Суду. проте, оцінивши приведене відповідачем обґрунтування щодо рівня майнового стану, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення означеного клопотання. Апеляційний суд визнав, що посилання заявника на те, що він є неприбутковою бюджетною установою, не є поважною підставою для відстрочення сплати судового збору. Саме по собі введення воєнного стану на території України також не є підставою для несплати судового збору суб`єктом владних повноважень. Суд апеляційної інстанції наголосив, що відповідач як установа, що утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

У касаційній скарзі скаржник не наводить аргументів, які б спростовували наведені вище висновки апеляційного суду, як і не вказує, в чому виявилось порушення судом правил оцінки наданих ГУ ДПС доказів на підтвердження рівня свого майнового стану, який би унеможливлював сплату судового збору станом на час подання апеляційної скарги. При цьому з матеріалів адміністративної справи слідує, що ГУ ДПС долучило до клопотання про відстрочення сплати судового збору лише інформацію про розподіл видатків за КПКВ 3507090 "Виконання судових рішень на користь фізичних та юридичних осіб", КПКВ 3507010 "Керівництво та управління у сфері податкової політики" (а.с.69-70). Жодної інформації щодо рахунку КВЕК 2800, за яким здійснюються видатки для сплати судового збору, скаржником до суду апеляційної інстанції надано не було.

Щодо доводів скаржника про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, які помилково не врахував суд апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України (2747-15) .

Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Так, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (389-19) в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року №341/2022. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року на 90 діб, тобто, останній триває й досі.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

Верховний Суд наголошує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

У цій справі ГУ ДПС доводило, що не могло звернутись до суду з апеляційною скаргою у строки, встановлені статтею 295 КАС України, оскільки з 24 лютого 2022 року на території України було введено воєнний стан, а у роботі ДПС України та її територіальних органів, в тому числі, і Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, встановлено простій до 11 березня 2022 року.

Апеляційний суд врахував ці доводи, проте, вказав, що ситуація у Дніпропетровській області була контрольована, органи державної влади працювали у штатному режимі. Посилаючись на обставини введення воєнного стану, ГУ ДПС не зазначило, які конкретні обставини зробили неможливим вчасне подання апеляційної скарги у даній справі.

Дослідження змісту як апеляційної скарги, так і клопотання, поданого скаржником до суду апеляційної інстанції 05 липня 2022 року, доводить, що ГУ ДПС дійсно лише в загальному посилалось на обставини введення в Україні воєнного стану та встановлення простою у роботі ДПС України та її територіальних органів до 11 березня 2022 року як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження, не доводячи при цьому причинного зв`язку між існуванням вказаних обставин та пропуском такого строку.

Приведені у касаційній скарзі посилання, що у період з 11 березня 2022 року по теперішній час неможливим є повноцінне виконання трудових обов`язків, а також збільшення об`єму роботи та навантаження на працівників ГУ ДПС через те, що з 11 березня 2022 року до роботи приступили не усі працівники, підлягають відхиленню.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами України.

Колегія суддів враховує, що дійсно до 11 березня 2022 року у роботу ДПС України та її територіальних органів було встановлено простій, що об`єктивно може свідчити про неможливість своєчасної реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Проте, скаржник жодним чином не наводить обставини, які перешкоджали йому звернутись до суду у період з 11 березня 2022 року по 25 квітня 2022 року (день реєстрації апеляційної скарги в Дніпропетровському окружному адміністративному суді), тобто, протягом, більше одного місяця з дня виходу податкового органу з простою. Колегія суддів вважає, що ДПС України, видаючи накази про припинення простою у роботі територіальних органів ДПС, а так само про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС, мала на меті забезпечення реалізації державної податкової політики, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, здійснення повноважень, передбачених законом, у зв`язку з чим організація трудового процесу в територіальних органах ДПС України мала передбачати виконання останніми своїх функцій і повноважень.

Натомість, неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі, і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Аргументи відповідача у касаційній скарзі не спростовують висновків апеляційного суду про ненаведення скаржником поважних причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження у період з 11 березня 2022 року по 25 квітня 2022 року включно.

Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку звернення до суду, а також свідчили б про порушення судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.