14/324-пд-08 Про розірвання договорів оренди, спонукання повернути орендовані приміщення та спонукання сплатити заборгованість з орендної плати - 28.11.2008 Прийняття

Вищий навчальний заклад "Херсонський державний морський інститут" звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом про розірвання договорів оренди від 26.12.2003 року, укладеного між Херсонським судмеханічним технікумом ім. ад. Ф.Ф. Ушакова та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міраж-Тайфун-Юг" про передачу в оренду приміщень гуртожитку площею 117,87 кв.м. та 83,9 кв.м., розташованих за адресою м. Херсон, пр. Ушакова, 42 та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Міраж-Тайфун-Юг" повернути Вищому навчальному закладу "Херсонський державний морський інститут" орендовані приміщення гуртожитку площею 117,87 кв. м. та 83,9 кв. м. та сплатити заборгованість по орендній платі за договорами від 26 грудня 2003 року оренди приміщень гуртожитку площею 117,87 кв. м. та 83,9 кв. м. у розмірі 1731грн.67коп.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 07.10.2008 р. у справі № 14/324-ПД-08 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що внаслідок невиконання позивачем своїх обов'язків за договорами оренди, відповідач не зміг належним чином (своєчасно) виконувати грошові зобов'язання та зобов'язання щодо надання інформації про орендну плату за спірними договорами оренди.

Вищий навчальний заклад "Херсонський державний морський інститут" не погодився із рішенням господарського суду першої інстанції по цій справі та звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Херсонської області від 07.10.2008 р. у справі № 14/324-ПД-08 скасувати повністю, позов задовольнити. Вважає, що при розгляді справи місцевим господарським судом не повно з'ясовані обставини справи; висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, не відповідають матеріалам справи, судом порушені норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що орендар неодноразово порушував строки перерахування орендної плати, що підтверджується банківськими документами та розрахунками. На думку позивача, внесену орендну плату, вказану у платіжних документах від 28.09.2005 року не можна вважати як таку, що сплачено за вересень, оскільки дана орендна плата була внесена за серпень 2005 року, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, а також тим фактом, що на дану дату неможливо встановити індекс інфляції, необхідний для розрахунку орендної плати. Вважає, що відповідач мав можливість обраховувати та своєчасно сплачувати орендну плату на основі попередніх рахунків з врахуванням індексу інфляції, який є вже відомим до 25 числа. Не погоджується із відмовою суду провести експертизу відповідності підпису на додатковій угоді № 2 підпису директора Херсонського суд механічного технікуму ім. ад. Ф.Ф. Ушакова.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 11.11.2008 року у справі № 14/324-ПД-08 апеляційну скаргу прийнято до розгляду.

Розпорядженням в.о. голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2277 від 27.11.2008 року справу № 14/324-ПД-08 передано колегії суддів у складі: головуючий: Кагітіна Л.П. (доповідач), судді: Колодій Н.А., Коробка Н.Д., якою апеляційна скарга прийнята до розгляду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міраж-Тайфун-Юг" у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача, а оскаржуване судове рішення по цій справі - без змін. В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що затримка строків внесення орендної плати мала місце внаслідок невиконання своїх договірних зобов'язань позивачем. Зазначає, що позивачем не надано доказів, що підтверджують істотні порушення договорів оренди від 26.12.2003 року та встановлених даними договорами обов'язків. Вказує, що незважаючи на неотримання рахунків для оплати орендної плати, відповідачем здійснювалися щомісячні платежі і заборгованість з орендної плати відсутня.

В судовому засіданні 28.11.2008 року присутні представники сторін підтримали, викладені у апеляційній скарзі та відзиві доводи та заперечення.

За заявою присутніх представників сторін, апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів запису судового процесу.

По закінченні судового засідання, за згодою присутніх представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Вислухавши представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, Запорізький апеляційний господарський суд

26 грудня 2003 року між Херсонським судномеханічним технікумом ім. адмірала Ф.Ф. Ушакова (орендодавцем) та Приватною фірмою "Міраж-Тайфун-Юг" (орендарем) були укладені договори оренди нежилого приміщення, згідно яких в строкове платне користування були передані приміщення гуртожитку загальними площами 117,87 кв. м та 83,9 кв. м. за адресою: м. Херсон, вул. Ушакова, 42.

Згідно актів приймання-передачі від 26.12.2003 року, позивачем відповідачу були передані в оренду приміщення гуртожитку загальними площами 117,87 кв. м та 83,9 кв. м. за адресою: м. Херсон, вул. Ушакова, 42.

27.12.2003 року до договорів оренди були укладені додаткові угоди.

Будівля гуртожитку була передана до Херсонського морського коледжу, правонаступника Херсонського судномеханічного технікуму ім. адмірала Ф.Ф. Ушакова, наказом Міністерства освіти і науки України № 18 від 15.01.2004 року, згідно акту прийому передачі від 01.03.2004 року і на теперішній час знаходиться в управлінні Вищого навчального закладу "Херсонський державний морський інститут", створеного відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.06.2007 року № 414-р (414-2007-р) та наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2007 року № 500, і який визначений Урядом правонаступником ліквідованого Херсонського морського коледжу.

Розділом 2 вищевказаних договорів встановлені умови передачі та повернення орендованого майна. Розділ 3 цих договорів визначає орендну плату, розділами 5-8 договорів передбачені права та обов'язки орендодавця та орендаря.

Умови розірвання договорів встановлені п.п. 10.3, 10.4 договорів, зокрема, зміни і доповнення або розірвання договорів допускаються за взаємною згодою сторін За ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п. 10.1. договорів, термін дії договорів оренди з 26.12.2003 року по 26.12.2006 року.

У відповідності з п. 10.6. договорів (з урахуванням додаткових угод від 27.12.2003 року), дію договорів було пролонговано на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цими договорами з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження договорів.

Розірвання договорів оренди від 26.12.2003 року, укладеного між Херсонським судмеханічним технікумом ім. ад. Ф.Ф. Ушакова та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міраж-Тайфун-Юг" про передачу в оренду приміщень гуртожитку площею 117,87 кв.м. та 83,9 кв.м., розташованих за адресою м. Херсон, пр. Ушакова, 42 та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Міраж-Тайфун-Юг" повернути Вищому навчальному закладу "Херсонський державний морський інститут" орендовані приміщення гуртожитку площею 117,87 кв. м. та 83,9 кв. м. та сплатити заборгованість по орендній платі за договорами від 26 грудня 2003 року оренди приміщень гуртожитку площею 117,87 кв. м. та 83,9 кв. м. у розмірі 1731грн.67коп. було предметом судового позову у цій справі.

Колегія суддів, заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи, застосування норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, в силу наступного:

Так, позовні вимоги заявлені на підставі п. 3.3, п. 3.5, абз. 7 п. 10.7, п.3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 526 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що орендар не лише не виконує договори оренди щодо своєчасного та повного внесення орендної плати, але й інші зобов'язання за договорами, а саме: щомісяця, до 30 числа, не надає орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати (копію платіжного доручення з відміткою банка, що обслуговує Орендаря) (п. 5.5. укладених договорів); не застрахував орендоване майно (п. 5.8. укладених договорів)

Колегія суддів вважає неправомірними вимоги позивача щодо розірвання спірних договорів, повернення орендованих приміщень та сплати заборгованості по орендній платі, на підставі наступного:

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України:

1. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

2. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

3. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

4. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

5. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Пунктами 10.3 та 10.4 спірних договорів встановлено, що зміни і доповнення або розірвання договорів допускаються за взаємною згодою сторін За ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди державного майна, а також майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, господарського суду в разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Пунктом 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно п. 3.3. спірних договорів, на орендаря покладається обов'язок перераховувати орендну плату на поточний рахунок орендодавця щомісячно у строк до 25 числа наступного місяця.

Однак, пунктом 3 додаткової угоди № 2 від 05.01.2004 р. про внесення змін та доповнень до спірних договорів оренди нежитлових приміщень від 26.12.2003 року, було внесено зміни до пункту 5.5. договорів оренди та був встановлений спосіб повідомлення орендодавця, а саме: щомісяця до 30 числа надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати шляхом надання (передачі) копії платіжного доручення або квитанції, з відміткою банка про перерахування коштів до бюджету, для чого представнику орендодавця з'явитись до орендаря.

Як встановлено колегією суддів, орендодавець не з'являвся за отриманням копії платіжного доручення або квитанції, з відміткою банка про перерахування коштів до бюджету, а отже і відповідач не міг належним чином (своєчасно) виконувати вищезазначене зобов'язання за договорами оренди щодо надання інформації.

Також, пунктом 4 додаткової угоди № 2 про внесення змін та доповнень до договорів оренди нежитлових приміщень від 26.12.2003 року було доповнено розділ 7 цих договорів, відповідно до яких позивач зобов'язаний до 5-го числа наступного місяця надавати орендарю рахунки, на підставі яких має здійснюватись орендна плата, шляхом їх надання (передачі) представнику орендаря.

Як свідчать матеріали справи та не спростовується самим позивачем, позивач не надавав рахунки на оплату оренди.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції, що внаслідок не виконання позивачем своїх обов'язків за договорами оренди, відповідач не зміг належним чином (своєчасно) виконувати грошові зобов'язання та зобов'язання щодо надання інформації про орендну плату за спірними договорами оренди.

До того ж, як встановлено колегією суддів, відповідач виконував зобов'язання щодо сплати орендної плати за спірними договорами оренди, зокрема: використовував орендоване майно відповідно до його цільового призначення та умов договору; у повному обсязі сплачував орендну плату, що підтверджується розрахунком нарахованої та сплаченої орендної плати за період з 01.09.2005 року по 30.06.2008 року; здійснював капітальний та поточний ремонт орендованого майна; застрахував орендоване майно, що підтверджується копіями договорів страхування; забезпечував збереження орендованого майна; запобігав його псуванню і пошкодженню; здійснював заходи протипожежної безпеки, тощо.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем не надано доказів, що підтверджують істотні порушення відповідачем договорів оренди, та наявність спірної заборгованості з орендної плати.

Доводи заявника апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним.

Колегія суддів вважає обґрунтованою відмову господарського суду першої інстанції у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи, оскільки апеляційною інстанцією з огляду у судовому засіданні оригіналу додаткової угоди № 2 від 05.01.2004 року та спірних договорів оренди не виявлено явних розбіжностей у підписі директора та відбитку печатки, а відсутність у позивача інформації про вказану додаткову угоду не є підставою для призначення судової експертизи. До того ж, позивач не позбавлений права на звернення до правовохоронних органів з метою перевірки вказаних у клопотанні обставин та подальшого звернення до господарського суду із заявою про перегляд прийнятого у справі рішення за нововиявленими обставинами, за наявності правових підстав.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що господарським судом першої інстанції при розгляді цієї справи та прийнятті оскаржуваного рішення, з'ясовані всі обставини справи, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, рішення господарського суду першої інстанції по цій справі прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.