Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Палій В.М.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Мелітополі Запорізької області на постанову арбітражного суду Запорізької області від 23.04.2001 року у справі № 1/4/99

за позовом Приватного підприємця Мальцева Дмитра Борисовича до відповідача Державної податкової інспекції у м. Мелітополі Запорізької області

про зобов’язання видати свідоцтво про сплату єдиного податку

за участю представників:

ПП Мальцева Д.Б. – не з”явилися;

ДПІ у м. Мелітополі Запорізької області – Капінос С.Б. за дов.від 04.02.2002р. № 1954;

В С Т А Н О В И Л А :

Приватний підприємець Мальцев Дмитро Борисович звернувся до арбітражного суду Запорізької області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Мелітополі та просив суд зобов’язати відповідача видати йому свідоцтво про сплату єдиного податку.

Рішенням арбітражного суду Запорізької області від 31.01.2001р. позов задоволено, зобов’язано ДПІ у м. Мелітополі Запорізької області видати приватному підприємцю Мальцеву Д.Б. свідоцтво про сплату єдиного податку. При цьому суд виходив з того, що позивач має право на перехід на спрощену систему оподаткування відповідно до Указу Президента України від 03.07.98р. № 727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (727/98) , який не скасований з введенням в дію Закону України від 18.10.2000р. “Про державну підтримку малого підприємництва” (2063-14) .

Постановою першого заступника голови арбітражного суду Запорізької області від 23.04.2001р. прийняте рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Державна податкова інспекція у м. Мелітополі Запорізької області звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати. В обгрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що:

- суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність у сфері грального бізнесу не мають право на перехід на спрощену систему оподаткування, що визначено ст. 2 Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва” (2063-14) ;

- норми вказаного Закону (2063-14) мають перевагу при застосуванні ніж норми Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (727/98) , оскільки видані вищестоящим органом;

- із набранням чинності зазначеним Законом (2063-14) , інші закони та нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечать йому, в т.ч. Указ Президента від 03.07.98р. № 727/98 (727/98) ;

Крім того, на думку скаржника спір, що є предметом розгляду у даній справі, непідвідомчий господарським судам України.

Позивач у справі – приватний підприємець Мальцев Дмитро Борисович у відзиві на касаційну скаргу вважає вимоги скаржника безпідставними і просить залишити без змін прийняті у справі судові акти.

Колегія суддів, приймаючи до уваги необхідність перегляду оспорюваної постанови у касаційному порядку, відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України ” від 21.06.2001року (2539-14) , межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Правові засади державної підтримки суб’єктів малого підприємництва визначені Законом України “Про державну підтримку малого підприємництва” (2063-14) .

Відповідно до зазначеного Закону (2063-14) , одним із напрямів державної підтримки малого підприємництва є запровадження спрощеної системи оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності (п. 3 ст. 5 Закону (2063-14) ).

В силу ст. 11 Закону (2063-14) , спрощена система оподаткування передбачає зміну встановлених законодавством податків і зборів (обов’язкових платежів) сплатою єдиного податку.

Разом з тим, згідно ст. 2 Закону (2063-14) , його дія не поширюється, зокрема, на суб”єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу

З матеріалі справи вбачається, що Мальцев Дмитро Борисович зареєстрований Виконавчим комітетом Мелітопольської міської Ради як суб’єкт підприємницької діяльності (свідоцтво № 002777 від 30.03.1998р.), одним із видів діяльності якого є гральний бізнес (ігрові автомати) /а.с.13/.

Таким чином, дія вказаного Закону (2063-14) , яка передбачає право на перехід на спрощену систему оподаткування, не поширює свою дію на позивача.

Отже, Державною податковою інспекцією у м. Мелітополі Запорізької області правомірно відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про сплату єдиного податку.

Указ Президента України від 03.07.98р. № 727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (727/98) , який також передбачає право суб’єктів малого підприємництва щодо переходу на спрощену систему оподаткування, не визначаючи обмежень щодо поширення його дії на тих суб’єктів підприємницької діяльності, які проводять діяльність у сфері грального бізнесу, невірно застосований судом, враховуючи наступне.

І Закон України “Про державну підтримку малого підприємництва” (2063-14) в частині запровадження спрощеної системи оподаткування для суб’єктів малого підприємництва, і Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (727/98) регулюють правовідносини, що виникають у сфері оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва.

Таким чином, має місце регулювання одних і тих же правовідносин двома нормами права, у зв’язку з чим виникає колізія, яка вирішується відповідно до загальних засад застосування права, а саме:

- якщо конкуруючи норми видані різними органами, то діє норма, яка видана вищестоячим органом;

- якщо конкуруючи норми видані одним і тим же органом, то діє норма, видана пізніше.

Враховуючи наступне, суд невірно надав перевагу при застосуванні нормам Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (727/98) і не застосував Закон України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (727/98) .

Крім того, в силу Прикінцевих положень зазначеного Закону (2063-14) , закони та інші нормативно-правові акти, введені в дію до набрання чинності цим Законом (2063-14) , діють у частині, що не суперечить цьому Закону (2063-14) .

Посилання скаржника на те, що даний спір непідвідомчий господарським судам України помилковий, оскільки:

Перелік справ, підвідомчих господарським судам, визначений ст. 12 ГПК України (1798-12) і не є вичерпним, як помилково вважає скаржник, оскільки, в силу п. 1 ч. 1 вказаної норми, господарським судам підвідомчі також справи у спорах, що виникають з інших підстав, ніж зазначено в цьому пункті.

Так, відповідно до ст. 124 Конституції України (254к/96-ВР) , юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (також див.п. 8 Інформаційного листа Вищого арбітражного суду України від 23.10.2000р. № 01-8/556 “Про деякі приписи чинного законодавства, що регулює підприємницьку діяльність громадян” (v_556800-00) .

За таких обставин рішення від 31.01.2001р. та постанова від 23.04.2001р. арбітражного суду Запорізької області підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального права (неправильне застосування норм права), а у позові слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України (1798-12) , колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Мелітополі Запорізької області задовольнити.

2. Рішення від 31.01.2001р. та постанову від 23.04.2001р арбітражного суду Запорізької області у справі № 1/4/99 скасувати.

3. У позові відмовити.