22/103-08-2411 Про розірвання договору оренди земельної ділянки, зобов'язання знести самовільно збудовані двоповерхові прибудови та зобов'язання звільнити земельну ділянку - 18.11.2008 Прийняття

Апелянт (Одеська міська рада) належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить поштове повідомлення, а наявні матеріали справи дають можливість розглянути справу за відсутністю представника позивача.

Одеська міська рада (далі - позивач) звернулась у місцевий господарський суд з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи (СПД) ОСОБА_1 (далі-відповідач) про розірвання договору оренди земельної ділянки від 22.02.2002р. площею 1758 га (згідно позову), розташованої у м. Одесі, Суворовського району, гідропарку "Лузанівка", укладеного між позивачем і відповідачем строком на 49 років (до 28.12.2050р.) для будівництва, експлуатації та обслуговування літнього комплексу відпочинку з кафе (у тому числі терміном на один рік-на період будівництв), а також зобов'язати відповідача знести самовільно збудовані двоповерхову прибудову санвузла розмірами: 2,0 х 4,0м та двоповерхову прибудову розмірами: 2,0 х 33,0м до нежилих будівель та споруд літнього комплексу відпочинку з кафе "Прибой" за адресою: м. Одеса, гідропарк "Лузанівка", Миколаївська дорога, 168/12, а також звільнити земельну ділянку площею 937 га (згідно позову), що знаходиться за вказаною адресою.

При цьому позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки, на якій, як вважає позивач, відповідач здійснив самочинне будівництво вказаних двоповерхових прибудов санвузла до нежитлових будівель та споруд літнього комплексу відпочинку з кафе "Прибой".

У подальшому ніяких уточнень до позовної заяви від Одеської міської ради не надходило.

У процесі розгляду справи судом першої інстанції відповідач звернувся до позивача з зустрічним позовом про визнання двоповерхових прибудов санвузла розмірами 2,0 х 4,0м та 2,0 х 33,0м до нежитлових приміщень та споруд літнього комплексу відпочинку з кафе "Прибой" на земельній ділянці за адресою : м. Одеса, гідропарк "Лузанівка", Миколаївська дорога, 168/12, такими, що відповідають вимогам чинного законодавства і визнати за СПД ОСОБА_1 право власності на вказані двоповерхові прибудови до основних приміщень та споруд, посилаючись на використання земельної ділянки по укладеному з Одеською міською радою договору оренди за цільовим призначенням, у прибудові санвузла до основних будівель і споруд виникла необхідність при їх експлуатації з метою забезпечення санітарного становища бази відпочинку, прибудова санвузла здійснювалась за погодженням з відповідними органами і з дотриманням вимог та не порушує прав інших осіб. Окрім того, СПД ОСОБА_1 було проведено каналізацію не лише до своїх об'єктів, а і вздовж усього узбережжя, що забезпечило дотримання природоохоронного законодавства та екологічної безпеки навколишнього середовища.

Ухвалою місцевого господарського суду від 20.08.2008р. у справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза щодо спірних прибудов санвузла до основних будівель та споруд, на які СПД ОСОБА_1 просить визнати право власності, на предмет їх відповідності вимогам СНіП і ДБН і чи порушуються цими прибудовами санвузла права третіх осіб з зупиненням провадження у справі.

Після отримання висновків судової будівельно-технічної експертизи провадження у справі було поновлено і розглянуто первісний і зустрічний позови по суті заявлених вимог з урахуванням висновків судової будівельно-технічної експертизи.

Рішенням місцевого господарського суду від 01 жовтня 2008 року (суддя Торчинська Л.О.) у первісному позові Одеській міський раді відмовлено у повному обсязі з огляду на недоведеність позивачем по первісному позову порушень відповідачем по цьому позову умов договору оренди земельної ділянки згідно її цільового призначення і інших умов договору, а також відсутність порушень СНіП і ДБН і прав третіх осіб при реконструкції старих двоповерхових будівель у санвузли, в результаті чого їх площа збільшилася, в зв'язку з чим задоволено зустрічний позов СПД ОСОБА_1 про визнання права власності на ці двоповерхові будівлі санвузла і їх будівництво визнано таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, позивач за первісним позовом (Одеська міська рада) подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржене рішення суду скасувати і прийняти нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити, а яке прийняти рішення по зустрічному позову в прохальній частині апеляційної скарги дані відсутні.

При цьому апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, що мають значення для вирішення спору, що призвело, як вважає апелянт, до порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У запереченнях на апеляційну скаргу відповідач по первісному позову вважає її такою, що не підлягає задоволенню, оскільки доводи апеляційної скарги не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи.

Під час розгляду справи представник СПД ОСОБА_1 надала копію свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 згідно з яким прізвище останньої змінено на ОСОБА_3

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи та їх повноту, правильність застосування норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі-це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Як вбачається із матеріалів справи, 22 лютого 2002 року між Одеською міською радою, з одного боку, та Субєктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1, з другого боку, було укладено договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до п.1.1. зазначеного Договору Орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" (161-14) та Рішення Одеської міської ради № 3058-ХХIII від 28.12.2001р. надає, а Орендар приймає у строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, площею 1758 кв.м., що знаходиться у м. Одесі, в Суворовському районі, гідропарк "Лузанівка".

Пунктом 1.2. зазначеного Договору передбачено те, що зазначена земельна ділянка надається у володіння та користування Орендаря терміном на 49 років (до 28.12.2050 року), для будівництва та обслуговування літнього комплексу відпочинку з кафе (у тому числі, терміном на 1 (один) рік -на період будівництва).

Як встановлено судом, для здійснення будівництва вказаного об'єкту відповідачем у 2001 році були отримані дозволи відповідних державних органів та прийняті рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 13.12.2001р. №789, яким СПД ОСОБА_1 було дозволено благоустрій зони відпочинку в районі гідропарку "Лузанівка" та від 28.12.2001р. рішення Одеської міської ради №3058-ХХIII, яким їй було надано земельну ділянку для благоустрою зони відпочинку в районі гідропарку "Лузанівка". На підставі висновків відповідних органів та рішення Одеської міської ради й було укладено Договір оренди земельної ділянки від 22.02.2002 року.

Вказаний комплекс з кафе актом державної технічної комісії від 18.12.2002р. прийнятий в експлуатацію і розпорядженням Суворовської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.12.2002р. №1407 був затверджений.

Враховуючи вказані обставини, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що відповідачем по первісному позову для здійснення даного будівництва були пройдені всі інстанції державних органів, були отримані відповідні дозволи на будівництво, необхідні проекти та інша документація у встановленому законом порядку були узгоджені та затверджені.

Судом також встановлено, що відповідачем була здійснена добудова санвузлів розмірами 2.0 х 4,0 м та 2,0 х 33,0 м до нежитлових приміщень літнього комплексу відпочинку кафе "Прибой". Зазначені приміщення були створені в результаті реконструкції раніше існуючих двоповерхових нежитлових приміщень під літ. "Б"корпус №3 та літ. "В" корпус №2, з дотриманням норм СНіП і ДБН, що підтверджено висновками судової будівельно-технічної експертизи від 05.09.2008р. Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Отже, посилання позивача на порушення відповідачем п 4.1. Договору оренди земельної ділянки не заслуговує на увагу, оскільки зазначеним пунктом передбачена заборона відповідачу здійснювати будівництво інших об'єктів, однак як вбачається з матеріалів справи, а саме Технічного паспорту від 01.08.2008р. відповідачем не створено будь-який інший об'єкт, а здійснено реконструкцію старих приміщень, в результаті чого їх площа збільшилась.

Пунктом 5 ст. 376 ЦК України, передбачено те, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, і, зокрема, із висновку судової будівельно-технічної експертизи здійснення прибудови додаткових санвузлів не порушує прав інших осіб.

З боку позивача не надані суду докази порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки, а саме: її цільового призначення, недодержання стандартів, норм і правил забудови, будівництво на орендованій земельній ділянці інших об'єктів, оскільки такі твердження Одеської міської ради спростовуються матеріалами справи і висновками судової будівельно-технічної експертизи.

Згідно ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, також віднесено до істотних умов договору.

Матеріалами справи підтверджується, що земельна ділянка надана СПД ОСОБА_1 саме під забудову (Висновок №239 щодо вибору земельної ділянки під забудову від 27.09.2001 р.), що суперечить твердженням позивача за первісним позовом про порушення цільового призначення земельної ділянки.

Підсумовуючи наведене, суд доходить до висновку, що посилання позивача, щодо нецільового використання земельної ділянки не підтверджуються матеріалами справи, проаналізувавши які, суд дійшов висновку, що земельна ділянка використовується за цільовим призначенням.

Крім того, частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Таким чином, підставою для розірвання в судовому порядку договору оренди землі від 22.02.2002 року, укладеного між Одеською міською радою та відповідачем, може бути істотне порушення умов договору однією із сторін. Однак, на думку суду, реконструкція старого приміщення для створення додаткових санвузлів не є таким істотним порушенням, внаслідок якого позивач значною мірою позбавляється того, на що розраховував при укладенні зазначеного договору оренди земельної ділянки.

Як вбачається з Договору оренди землі від 22.02.2002р., орендодавець, укладаючи зазначений Договір оренди, розраховував на те, що орендар побудує на орендованій земельній ділянці літній комплекс відпочинку з кафе, а отже розраховував по -перше на поліпшення інфраструктури міста, по -друге на утримання земельної ділянки у належному стані, що й виконувалось СПД ОСОБА_1

Враховуючи відсутність порушень при здійсненні реконструкції будівельних правил та норм, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 щодо визнання за нею права власності на прибудову санвузлів розмірами 2.0 х 4,0 м та 2,0 х 33,0 м до нежитлових приміщень літнього комплексу відпочинку кафе "Прибой", що належать відповідачу на підставі свідоцтва про право власності від 14.01.2003 року.

В силу вимог частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Крім того, слід зазначити, що у позовній заяві Одеська міська рада, подаючи її до господарського суду, зазначила, що суб'єкту підприємницької діяльності Бабайкіній Оксані Валеріївни на підставі договору оренди земельної ділянки від 22.02.2002р. була надана земельна ділянка площею 1758 га, що знаходиться у м. Одесі, Суворовському районі, гідропарку "Лузанівка" і просить розірвати цей договір оренди земельної ділянки саме такою площею -1758 га, а також зобов'язати СПД ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 937 га за вказаною адресою без врахування земельної ділянки під нежитловими будівлями та спорудами літнього комплексу кафе "Прибой", що знаходиться у її власності на підставі свідоцтва про право власності від 20.01.2003р.

Але на земельну ділянку такою площею (1758 га) вказаний договір оренди між сторонами (Одеською міською радою і СПД ОСОБА_1) не укладався, а тому не може бути розірваний, як не може бути зобов'язана ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 937 га, яку вона не займає.

Ніяких уточнень, як зазначалось вище, до позовної заяви від Одеської міської ради у процесі розгляду справи судом першої інстанції не надходило.

Також є безпідставними твердження апелянта (Одеської міської ради) в апеляційній скарзі, що в оскарженому рішенні суду не були вирішені права та обов'язки особи, яка не була стороною у справі-виконавчого комітету Одеської міської ради і Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради щодо оформлення свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна. видачу якого покладено на виконком Одеської міської ради та КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості", оскільки у даній справі мова про видачу свідоцтва про право власності не йшла і, крім того, невідомо, яке відношення до видачі свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомості має Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради.

Також є безпідставними посилання Одеської міської ради в апеляційній скарзі на ст.ст. 125 і 126 Земельного кодексу України про право власності та право постійного користування землею, оскільки по договору оренди земельної ділянки від 22.02.2002р. земельна ділянка площею 1758 кв.м надана СПД ОСОБА_1 у тимчасове довгострокове користування, а не у власність чи у постійне користування.

Не заслуговують на увагу також інші доводи представника Одеської міської ради в апеляційній скарзі.

Разом з тим задоволення зустрічного позову СПД ОСОБА_1 судом першої інстанції у повному обсязі, а саме: в частині визнання будівництва СПД ОСОБА_1 двоповерхових прибудов санвузла розмірами 2,0 х 4,0 м та

2,0 х 33,0м до нежитлових будівель та споруд літнього комплексу відпочинку з кафе "Прибой" за вказаною адресою, такими, що відповідають вимогам чинного законодавства не відповідає способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України, а тому в цій частині позову слід відмовити.

Також із мотивувальної частини рішення суду підлягає виключенню посилання на Закон України "Про власність" (697-12) , який втратив чинність з 20.06.2007р., згідно Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України" від 27.04.2007р. (997-16) , що набрав чинності 20.06.2007р.

Оскільки в прохальній частині апеляційної скарги представника Одеської міської ради мова не йде, яке прийняти рішення по зустрічному позову, то вона задоволенню не підлягає, а оскаржене рішення суду підлягає зміні з підстав, зазначених вище.

Враховуючи викладене і керуючись ст.ст. 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Одеської міської ради на рішення господарського суду Одеської області від 01 жовтня 2008 року у справі №22/103-08-2411 залишити без задоволення.

Зазначене рішення суду змінити.

Пункт 2 (другий) резолютивної частини зазначеного рішення суду доповнити словом "частково".

Пункт 3 (третій) резолютивної частини цього рішення суду про визнання будівництва СПД ОСОБА_1 двоповерхової прибудови санвузла розмірами 2,0 х 4,0 м, та двоповерхової прибудови розмірами 2,0 х 33,0 м до нежилих будівель та споруд літнього комплексу відпочинку з кафе "Прибой" на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, гідропарк "Лузанівка", Миколаївська дорога, 168/12, такими, що відповідають вимогам чинного законодавства - скасувати.