01/50-24.1 Про визнання недійсним рішення міської ради про припинення права постійного користування земельною ділянкою - 17.11.2008 Прийняття

Рішенням господарського суду Волинської області від 25.09.2008 року по справі №01/50-24.1 позов Військового прокурора Луцького гарнізону в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський, Військової частини А-2042 задоволено, визнано недійсним рішення Ковельської міської ради №23/22 від 29.08.2007 року "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Володимир-Волинської КЕЧ району по вул.Шевченка,32".

Рішення суду мотивоване тим, що Ковельська міська рада приймаючи рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою, що належить до земель оборони, перевищила надані їй повноваження, так як не наділена повноваженнями розпоряджатись землями державної власності, і зокрема землями оборони. Відповідно до Земельного кодексу України (2768-14) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, належить до повноважень Кабінету Міністрів України, проте, останнім рішень про передачу спірної земельної ділянки у комунальну власність не приймалось. Таким чином, суд враховуючи положення Земельного кодексу України (2768-14) , Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) прийшов до висновку про підставність позовних вимог позивача.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Ковельська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 25.09.2008 року по справі №01/50-24.1, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зокрема, скаржник вказує на те, що земельна ділянка надана у постійне користування Володимир-Волинській КЕЧ району по вул.Шевченка,32 на момент прийняття оскаржуваного рішення не використовувалась за цільовим призначенням - для обслуговування лікувальних і господарських приміщень військового шпиталю і, відповідно, на думку скаржника, міська рада в межах повноважень прийняла рішення про припинення права постійного користування частиною вказаної земельної ділянки.

Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі.

Прокурор та представники КЕВ м.Володимир-Волинський, Військової частини А-2042 проти вимог апеляційної скарги заперечили, просили рішення господарського суду Волинської області від 25.09.2008 року по справі №01/50-24.1 залишити без змін. Зокрема вказували на те, що Ковельська міська рада, приймаючи оскаржуване рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою Володимир-Волинської КЕЧ району по вул.Шевченка,32 у м.Ковель, що належить до земель оборони, вийшла за межі наданих їй повноважень.

Суд, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.ст. 18, 19, ч.1 статті 77 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Державним актом серії ІІ-ВЛ №001660, виданим Ковельською міською радою 1994 року на підставі рішення Ковельської міської ради народних депутатів від 3.11.1994 року №54, Володимир-Волинській КЕЧ району надано у постійне користування земельну ділянку площею 4.96 га, що розташована по вул.Шевченка, 32 у м.Ковелі.

Як вбачається з матеріалів справи, Квартирно-експлуатаційний відділ м.Володимир-Волинського є правонаступником Володимир-Волинської КЕЧ району, що підтверджується Положенням КЕВ м.Володимир-Волинський та відповідно до Керівництва з обліку земель (земельних ділянок) в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997р. №483, здійснює облік земель, які використовують Збройні Сили України.

29.08.2007 року Ковельською міською радою прийнято рішення №23/22 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Володимир-Волинської КЕЧ району по вул.Шевченка,32".

Відповідно до п.1 зазначеного рішення - припинено право постійного користування частиною земельної ділянки площею 3,00 га Володимир-Волинської КЕЧ району по вул.Шевченка,32 для обслуговування лікувальних і господарських приміщень в зв’язку з невикористанням її за цільовим призначенням, залишивши в постійному користуванні Володимир-Волинської КЕЧ району земельну ділянку площею 1,42 га для обслуговування власних об’єктів нерухомого майна по вул.Шевченка, 32.

Відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Статтею 84 Земельного кодексу України передбачено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

У відповідності із п.34, ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин належить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Як вбачається із змісту ст. 12 Земельного кодексу, якою передбачено повноваження

сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, міська рада не наділена повноваженнями розпорядження землями державної власності, і зокрема землями оборони.

Згідно із ст. 13 Земельного кодексу України до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Слід зазначити про те, що Кабінетом Міністрів України рішень про передачу спірної земельної ділянки у комунальну власність не приймалось, чого не заперечує також відповідач.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що Ковельська міська рада, приймаючи рішення №23/22 від 29.08.2007 року "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Володимир-Волинської КЕЧ району по вул.Шевченка,32", що належить до земель оборони, перевищила надані їй повноваження.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 155 Земельного кодексу України передбачено, що у разі прийняття органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Доказів, на підтвердження правомірності прийняття Ковельською міською радою рішення щодо припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою відповідачем (скаржником) не подано.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, суд,

Рішення господарського суду Волинської області від 25.09.2008 року по справі №01/50-24.1 залишити без змін, а апеляційну скаргу Ковельської міської ради Волинської області без задоволення.