ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого – судді Кравчук Н.М.
суддів Гнатюк Г.М.
Мирутенко О.Л.
розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області за №10-01-03616 від 29.08.2008р.
на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 15.08.2008 року
у справі №11/61
за позовом: Акціонерного товариства закритого типу "Спецбуд"(надалі АТЗТ "Спецбуд"), с.Городок Рівненської області
до відповідача-1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, м.Рівне
до відповідача-2: Головне управління Державного казначейства України в
Рівненській області
про: визнання недійсним в частині договору купівлі-продажу державного майна,
з участю учасників судового процесу:
від позивача: Рашко В.Г. - представник (довіреність №08/01 від 22.02.2008р.)
від відповідача-1: Боліщук І.Ю. –представник (довіреність у матеріалах справи)
від відповідача-2: не з’явився
Права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22 ГПК України представника сторін роз’яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
ВСТАНОВИВ:
Додатковим рішенням по справі №11/61 від 28.06.2008р. (суддя В.В. Грязнов), доповнено резолютивну частину рішення від 26.06.2008р. у даній справі частинами п’ятою та шостою наступного змісту: "5. Акціонерному товариству закритого типу "Спецбуд" у встановленому порядку передати житловий будинок №15-А по вул. Князя Романа у м. Рівне, а Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській області –прийняти його. 6. Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській області у встановленому порядку провести оцінку і сплатити Акціонерному товариству закритого типу "Спецбуд" вартість житлового будинку №15-А по вул. Князя Романа у м. Рівне." В решті рішення залишено без змін.
Приймаючи вказане додаткове рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки рішенням господарського суду Рівненської області від 26.06.2008р. по справі №11/61 при визнанні недійсним договору від 29.11.1993 р. в частині продажу житлового будинку не було застосовано наслідків, передбачених ст. 216 ЦК України, то відповідно до ч.1 ст. 88 ГПК України рішення від 26.06.2008р. було доповнено шляхом застосування двосторонньої реституції.
Не погоджуючись з додатковим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій рішення суду вважає незаконним, прийнятим з порушенням норм процесуального та матеріального права, просить його скасувати та відмовити в задоволенні заяви. Зокрема, скаржник зазначає, що позивачем не заявлялось вимоги про повернення одержаного за цією угодою або про відшкодування відповідачем вартості майна.
Позивач в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечує, додаткове рішення господарського суду вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідач -2 в судове засідання не з’явився, причини неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, доказом чого є повідомлення про вручення. Враховуючи наведене, суд вважає за можливе слухати справу без його участі відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 26.06.2008р. у справі №11/61 позовні вимоги АТЗТ "Спецбуд"до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області задоволено, договір купівлі-продажу майна від 29.11.1993р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області та Товариством покупців державного підприємства "Спецбуд", визнано недійсним в частині продажу житлового будинку №15-А по вул.Князя Романа (бувша вул.Дозорцевої) у м.Рівне в складі цілісного майнового комплексу ДП "Спецбуд"та стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 203,00 грн. Дане рішення набрало законної сили (а.с. 92-95).
12.08.2008р. АТЗТ "Спецбуд" звернулося до господарського суду з заявою про прийняття додаткового рішення по справі (а.с. 99).
За приписами статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: зокрема з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення.
З юридичного аналізу наведеного правового положення вбачається, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте він має виправити деякі його недоліки, не пов'язані з його законністю і обґрунтованістю, зокрема, неповноту. Неповнота судового рішення може полягати у невирішенні деяких питань, які суд повинен був вирішити, приймаючи рішення. Додаткове рішення за своїм змістом не може відрізнятись від основного рішення та долучається до нього.
Згідно положень пп. 2, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.78 N 3 "Про судову практику у справах про визнання угод недійсними" (v0003700-78)
, згідно яких при задоволенні позову суд в одному рішенні постановляє про визнання угоди недійсною і про застосування передбачених законом наслідків та визнаючи угоду недійсною, суд, якщо інше не передбачено законом, своїм рішенням зобов'язує кожну із сторін повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі (у разі втрати, псування, значного зносу майна, істотної його зміни та ін.) - повернути його вартість у грошах.
Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що оскільки рішенням від 26.06.2008р. суд першої інстанції договір купівлі-продажу державного майна визнав недійсним в частині, однак не застосував наслідків, передбачених ст. 216 ЦК України, тому відповідно до ч.1 ст. 88 ГПК України правомірно виніс додаткове рішення та доповнив резолютивну частину, застосувавши двосторонню реституцію.
Посилання скаржника на відсутність в позовній заяві вимоги про застосування двосторонньої реституції є необгрунтованими, оскільки застосування наслідків недійсності правочину прямо передбачено ст. 216 ЦК України та пов’язані з визнанням правочину недійсним.
Твердження скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при прийняті додаткового рішення, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає їх безпідставними, оскільки статтею 88 ГПК України передбачені підстави винесення додаткового рішення, однак не передбачено обов’язку суду повідомляти сторін про розгляд відповідної заяви в судовому засіданні.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки у РВ ФДМ України по Рівненській області виникло зобов'язання перед позивачем по поверненню одержаних за недійсним договором коштів та враховуючи, що відповідач -1 є державною установою і фінансується з державного бюджету України, тобто оплата коштів здійснюватиметься з відповідного бюджету через державне казначейство, тому додаткове рішення місцевого господарського суду слід частково змінити, а в задоволенні апеляційної скарги - відмовити
Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ :
1. В задоволенні апеляційної скарги відмовити.
2. Додаткове рішення господарського суду Рівненської області від 15.08.2008 року у справі №11/61 змінити, доповнити п.6 резолютивної частини такого змісту "Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській області у встановленому порядку провести оцінку і сплатити через Головне управління Державного казначейства України в Рівненській області Акціонерному товариству закритого типу "Спецбуд" вартість житлового будинку №15-А по вул.Князя Романа у м. Рівне".
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України (1798-12)
.
4. Справу передати до господарського суду Рівненської області.
|
Головуючий суддя Н.М. Кравчук
судді Г.М. Гнатюк
О.Л. Мирутенко
|
|